УХВАЛА

15 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/367/20(925/859/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ?Єврокредит"

про повернення судового збору

за подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ?Єврокредит"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 (колегія суддів у складі: Грек Б.М. - головуючий, Остапенко О.М., Отрюх Б.В.)

та рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021 (суддя Хабазня Ю.А.)

у справі № 925/367/20(925/859/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Семенова Дмитра Сергійовича

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ?Єврокредит"; 2) Державного реєстратора Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Заремби Сергія Володимировича; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Овнер Груп"

про скасування рішень про державну реєстрацію, про витребування майна з чужого незаконного володіння та про визнання права власності

у межах справи № 925/367/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ?Єврокредит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021 у справі № 925/367/20(925/859/21).

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Вказаний перелік підстав повернення судового збору є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Тлумачення пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" свідчить, що наведеною нормою передбачено повернення судового збору лише в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Суд акцентує увагу заявника на тому, що серед переліку підстав для повернення судового збору ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила, відсутня така підстава, як закриття касаційного провадження у справі.

Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".

Процесуальна дія суду із закриття провадження у справі та передумови її здійснення регламентуються статтею 231 ГПК України та не є тотожною закриттю касаційного провадження, яке здійснюється у порядку, встановленому статтею 296 цього Кодексу.

Так, закриття провадження у справі (в тому числі в касаційній інстанції) і закриття касаційного провадження є різними процесуальними діями, позаяк закриття провадження у справі стосується усієї справи в цілому (загалом), у той час як закриття касаційного провадження стосується лише однієї із стадій розгляду справи, тобто її касаційного розгляду.

У разі закриття судом касаційної інстанції саме провадження у справі, він одночасно переглядає й судові акти місцевого та апеляційного господарських судів (скасовує їх повністю або в певній частині тощо). Поряд із цим у разі закриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції виключно встановлює наявність підстави для такого закриття і не здійснює касаційного перегляду прийнятих по суті справи судових актів першої та апеляційної інстанцій.

Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.

До того ж зазначені процесуальні дії (закриття провадження у справі і закриття касаційного провадження) регулюються й різними правовими нормами ГПК України, - відповідно статтею 231 та статтею 296 названого Кодексу.

Отже, закриття касаційного провадження є процесуальною дією не лише не тотожною, а відмінною від закриття провадження у справі (в цілому) та свідчить про різне значення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".

Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2022 закрито не провадження у справі № 925/367/20(925/859/21), а касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ?Єврокредит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021 на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України.

Водночас повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачено, що унеможливлює задоволення заяви про повернення судового збору.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений в ухвалі від 29.05.2019 у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19), а також в ухвалах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 915/2101/19, від 18.09.2020 у справі № 902/894/19, від 21.09.2020 у справі № 910/24269/14, від 05.10.2020 у справі № 910/3438/13, від 05.10.2020 у справі № 49/110-б тощо.

З огляду на викладене, Верховний Суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ?Єврокредит" у задоволенні заяви про повернення судового збору.

Керуючись статтями 123, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ?Єврокредит" про повернення судового збору в розмірі 110870,00 грн, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021 у справі № 925/367/20(925/859/21).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Пєсков

В. Погребняк