ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 січня 2024 року                                                                               Справа № 160/30754/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1079-о від 01.11.2023;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та відновити державну службу;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі відповідно до строків вимушеного прогулу з розрахунком середньої заробітної плати 29142,82 грн щомісячно.

Ухвалою суду від 28.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано у відповідача докази, які постановлено надати суду у строк для подання відзиву.

01.12.2023 надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» посада позивача (керівник структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів) належить до категорії «Б». Відповідно до примітки ст. 53-1 Закону України «Про запобігання корупції» позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище. Для повного та всебічного встановлення обставин справи, у тому числі наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, та надання відповідачем пояснень у судових засідань відповідач вважає за необхідне здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 08.12.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження було відмовлено.

11.12.2023 надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні  Закону України  «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Службовими особами, які у значенні  Закону України  «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище, є особи, які займають посади, що належать до посад державної служби категорії «А» або «Б». Посада начальника управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з якої було звільнено позивача, належить до категорії «Б» посад державної служби. Справи щодо проходження, звільнення з публічної служби державних службовців категорії «Б» не є справами незначної складності. Для повного та всебічного встановлення обставин справи, у тому числі наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, для дослідження документів та витребування і долучення доказів відповідач вважає за необхідне здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 20.12.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження було відмовлено.

20.12.2023 до суду надійшли клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про долучення до матеріалів справи доказів на виконання ухвали від 28.11.2023 та відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

09.01.2023 до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні  Закону України  «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Посада позивача (керівник структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів) належить до категорії «Б». Розгляд твердження позивача про її перебування на лікарняному на момент звільнення необхідно здійснювати з викликом сторін у судове засідання для надання позивачем пояснень. Відповідачем з`ясовано, що ОСОБА_1 , перебуваючи на лікарняному, 30.10.2023 здійснювала вхід до персонального комп`ютера за власним паролем та підписувала службовий лист № 9004/8/04-36-04-04-08 від 30.10.2023 на Державну податкову службу України. 25.12.2023 відповідачем через систему «Електронний суд» подано клопотання про виклик свідків, які можуть повідомити про обставини, які мають важливе значення для справи, а саме щодо здійснення ОСОБА_1 входу до персонального комп`ютера на робочому місці в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за власним паролем 30.10.2023. Виклик свідків та здійснення їх допиту неможливо здійснити під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження справи, суд дійшов такого висновку.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України  (далі також КАС України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Частинами 1-3  статті 12 КАС України  визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4  статті 12 КАС України  чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі  Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою  статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні  Закону України  «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Оскаржуваним у цій справі наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1079-о від 01.11.2023 припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади начальника управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно з приміткою до статті 53-1 Закону України  «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б», керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» до категорії «Б» посад державної служби належать посади: керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із ч. 2  ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України  за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч. 4  ст. 12 КАС України  та ч. 4  ст. 257 КАС України.

Проте предмет спору у даній справі не належить до категорій, визначених у ч. 4  ст. 12 КАС України  та ч. 4  ст. 257 КАС України.

У клопотанні відповідача вказано як підставу для вирішення питання про перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження необхідність надання позивачем пояснень у судовому засіданні та здійснення виклику і допиту свідків.

Ухвалою суду від 03.01.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про виклик свідків.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша  статті 262 КАС України), з усіма правами, наданими сторонам  Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також положення  Кодексу адміністративного судочинства України  гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, з урахуванням тієї обставини, що для розгляду даної справи пріоритетним є швидке її вирішення, беручи до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, та враховуючи, що з початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та вважає за можливе продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись ст.ст.  12,  248, 256, 257,  262  КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи № 160/30754/23 за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя                                                                                                                   В.В. Рянська