ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. Справа№ 910/8244/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - не з`явилися;

відповідача - 1 - Подольський В.О.;

відповідача - 2 - не з`явилися;

третьої особи-1 - не з`явилися;

третьої особи-2 - не з`явилися.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" про ухвалення додаткового рішення,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023

у справі №910/8244/23 (суддя - Андреїшина І.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані";

2. Приватного підприємства "Спенсерс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самосійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2

про визнання недійсним договору оренди та застосування наслідків його недійсності.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Укрмонтажспецкомплект" звернулося з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" та Приватного підприємства "Спенсерс", у якому просило:

- визнати недійним договір оренди нерухомого майна, укладений 08.12.2022 між Приватним акціонерним товариством "Укрмонтажспецкомплект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Валігурою Г.В. та зареєстрований в реєстрі за №534;

- визнати припиненою суборенду нерухомого майна, а саме частини цілісного майнового комплексу, розташованого за адресами: АДРЕСА_1 , розміщеного на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:66:237:0007 та 8000000000:79:376:0002, зокрема, нежитлової будівлі загальною площею 3978,8 кв. м, з яких в суборенду передано 1971,9 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Стельмаха Михайла, будинок 10-А, та розміщеної на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:79:376:0002, і нежитлових будівель загальною площею 7356,9 кв. м, з яких в суборенду передано 3660,9 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, пров. Хоткевича Гната, будинок 8, та розміщених на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:237:0007;

- скасувати державну реєстрацію права користування (суборенди) Приватним підприємством "Спенсерс", внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, про що здійснено запис про інше речове право за №48651010.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 (повний текст складений 09.10.2023) у справі №910/8244/23 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просило скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2023 апеляційну скаргу у справі №910/8244/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/8244/23 та призначено до розгляду на 28.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 розгляд справи відкладено до 12.12.2023.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/8244/23 залишено без змін.

19.12.2023 до суду від представника Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 заяву Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 09.01.2024, встановлено іншим учасникам справи строк на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі.

В межах встановлених процесуальних строків іншими учасниками справи заперечень щодо розміру судових витрат до суду не подано, що в свою чергу не є перешкодою для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення по суті.

09.01.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого відповідач-1 зазначив, що апелянт та його представник не мали можливості ознайомитися з заявою позивача про ухвалення додаткового рішення, оскільки відповідна заява не надходила на адресу товариства. А відтак, з метою надання можливості представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" ознайомитися з відповідною заявою та надати свої заперечення щодо розміру заявлених витрат, відповідач-1 просив відкласти розгляд справи.

Також 09.01.2024 представником відповідача-1 було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

До судового засідання 09.01.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" був ознайомлений із поданою позивачем заявою про ухвалення додаткового рішення.

09.01.2024 через підсистему «Електронний суд» представником Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" адвокатом Василевич Д.С. подано клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без її участі.

У судове засідання 09.01.2024 з`явився представник відповідача-1, підтримав подане клопотання та просив суд відкласти розгляд справи.

Розглянувши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" про відкладення розгляду справи слідує, що підставою для відкладення є необхідність ознайомлення з матеріалами справи та надання заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, з огляду на неотримання відповідачем-1 копії відповідної заяви.

Дослідивши заяву Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" про ухвалення додаткового рішення колегія суддів встановила, що копія даної заяви була направлена, в тому числі, і Товариству з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" на адресу його місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 10-А, що вбачається з доданих до заяви фіскального чеку Укрпошти, опису вкладення до цінного листа №0505140486110 та списку згрупованих відправлень.

Згідно інформації, яка міститься на сайті Укрпошти за штрих-кодовим ідентифікатором №0505140486110 (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html?barcode=0505140486110) відправлення було прийняте поштовим відділенням 18.12.2023. 19.12.2023 відправлення не було вручено під час доставки та перенаправлено до іншого відділення за місцем обслуговування. З 20.12.2023 відправлення перебувало у точці видачі доставки та 03.01.2024 було повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання. Отже, неотримання відповідного поштового відправлення не пов`язано з об`єктивними перешкодами чи труднощами, а залежало виключно від суб`єктивної волі відповідача-1.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що заява Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" про ухвалення додаткового рішення була прийнята до розгляду ухвалою суду від 21.12.2023. Дана ухвала була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" в його електронний кабінет 21.12.2023 об 13:51. Тобто, з 21.12.2023 відповідач-1 був обізнаний про звернення позивача до суду з відповідною заявою, а відтак мав можливість ознайомитися з її змістом в суді та своєчасно надати свої заперечення. Однак із заявою про ознайомлення з матеріалами справи відповідач-1 звернувся лише в день судового засідання 09.01.2024 (через 19 днів після отримання копії ухвали суду від 21.12.2023).

Також колегія суддів зауважує, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач наводив попередній розрахунок суми судових витрат (37000,00 грн) та повідомив, що докази понесених судових витрат будуть надані суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що відповідач-1 не подав до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі, через відсутність зусиль та належної старанності, особливо з огляду на реальну обізнаність про наявність наміру у позивача для звернення до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення.

З огляду на викладене, враховуючи строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення (десять днів з дня надходження відповідної заяви, ч. 3 ст. 244 ГПК України) та те, що представник відповідача-1 до початку судового засідання був ознайомлений із заявою позивача про ухвалення додаткового рішення, а відтак мав можливість висловити свої заперечення щодо поданої заяви, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" про відкладення розгляду справи та вирішила здійснювати розгляд заяви по суті.

Представник відповідача-1 надав пояснення щодо поданої заяви. Просив суд зменшити витрати на правову допомогу зазначивши при цьому, що заявлені до стягнення витрати є завищеними та необґрунтованими, а позивачем не доведено факту понесення відповідних витрат, оскільки до заяви не додано доказів оплати таких послуг.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначеної заяви з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5- 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5- 7 та 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, а також у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75-79 ГПК України.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Північний апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, зазначеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, згідно якої Велика Палата зробила наступні висновки.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Зокрема, в абзаці 2 підпункту 4.1 пункту 4 рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду узагальнила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем, крім іншого, повідомлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство "Укрмонтажспецкомплект" буде звертатись до суду із заявою про розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу та визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмір 37000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції при розгляді справи №910/8244/23, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, Приватним акціонерним товариством "Укрмонтажспецкомплект" надано:

- договір про надання правничої допомоги від 15.05.2023;

- завдання №2 від 07.11.2023 до договору про надання правничої допомоги від 15.05.2023;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 12.12.2023;

- детальний опис послуг від 18.12.2023;

- рахунок-фактуру №2 від 12.12.2023 на суму 37000,00 грн.

Крім того, у матеріалах справи містяться:

- ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія АА №1376697;

- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14.09.2020 Серія КВ №000221 Василевич Д.С.

Згідно договору про надання правничої допомоги від 15.05.2023 укладеного між Приватним акціонерним товариством "Укрмонтажспецкомплект" та Адвокатським об`єднанням «Василевич, Пекар і партнери», виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 3.1 договору конкретний вид та обсяг послуг за цим договором узгоджується сторонами та закріплюється в окремому документі (завдання), що підписується обома сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктами 4.1., 4.2. договору унормовано, що за надані послуги клієнт сплачує виконавцю гонорар. Розмір гонорару за надані послуги визначається: - виходячи з фактично витраченого часу та погодинних ставок спеціалістів виконавця (без врахування додаткових витрат тощо), та/або - виходячи з фіксованої вартості за визначений об`єм послуг (без врахування додаткових витрат тощо).

Спосіб розрахунку гонорару (погодинний чи фіксований) та розмір гонорару виконавця визначається сторонами в завданні.

Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар за надані послуги, протягом 10 календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг, якщо інше не визначено сторонами в конкретному завданні (п. 4.7 договору).

Завданням №2 від 07.11.2023 до договору про надання правничої допомоги від 15.05.2023 узгоджено, що в рамках цього завдання виконавець зобов`язується надати клієнту послуги у судовій справі №910/8244/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023, представництва інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді з обсягом прав та повноважень, визначених п. 1.2 договору в тому числі складення, підписання та подання усіх необхідних процесуальних документів, зокрема, але не виключно, відзиву на апеляційну скаргу, клопотань, заперечень проти заявлених іншими учасниками судового процесу клопотань тощо, а клієнт зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги.

Пунктом 2.1 завдання №2 погоджено, що за надані за цим договором послуги клієнт сплачує виконавцю гонорар. Розмір гонорару виконавця згідно з цим завданням складається з узгодженої між клієнтом і виконавцем суми у розмірі 37000,00 грн.

Клієнт сплачує виконавцю узгоджену суму протягом 2 місяців з моменту прийняття судом апеляційної інстанції рішення у судовій справі №910/8244/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 (п. 2.1 завдання №2).

12.12.2023 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого гонорар за надані послуги склав 37000,00 грн.

Так, згідно акту приймання-передачі наданих послуг вбачається, що за період з 07.11.2023 по 12.12.2023 виконавцем були надані наступні послуги:

- надання правової допомоги шляхом ознайомлення з матеріалами справи №910/8244/23 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду - виконано партнером виконавця;

- надання правової допомоги шляхом складання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" у справі №910/8244/23. Підготовка додатків до відзиву на апеляційну скаргу, формування поштових відправлень, заповнення описів вкладення у цінний лист і направлення його засобами поштового зв`язку учасникам справи та до суду - виконано партнером виконавця;

- надання правової допомоги шляхом складання заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" про призначення експертизи у справі №910/8244/23 та направлення його засобами поштового зв`язку до суду - виконано партнером виконавця;

- надання правової допомоги шляхом здійснення представництва інтересів клієнта в 2 судових засіданнях в приміщенні Північного апеляційного господарського суду по справі №910/8244/23.

В акті приймання-передачі наданих послуг сторони також зазначили, що клієнт до виконавця не має жодних претензій (в тому числі по об`єму, якості та строкам наданих послуг).

Зазначена вище інформація щодо наданих послуг відображена також і в детальному описі послуг від 18.12.2023.

Північний апеляційний господарський суд зазначає про те, що наведена в акті та детальному описі послуг інформація щодо наданих адвокатським об`єднанням в особі адвоката Василевич Д.С. позивачу послуг підтверджується матеріалами справи, а саме: під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції представник позивача здійснив ознайомлення з матеріалами справи, представником було подано відзив на апеляційну скаргу відповідача-1, заперечення на клопотання відповідача-1 про призначення експертизи у справі, а також адвокат Василевич Д.С. брала участь у судових засіданнях 28.11.2023 та 12.12.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатом Василевич Д.С. зазначених в акті послуг.

Заперечуючи проти заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" вказує, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу є завищеним та необґрунтованим, а позивачем не доведено факту понесення відповідних витрат, оскільки до заяви не додано доказів оплати таких послуг.

Суд апеляційної інстанції відмічає, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється та розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19. А тому, твердження відповідача-1 про недоведеність позивачем факту понесення відповідних витрат, з огляду на неподання доказів оплати таких послуг, є безпідставними. Поряд з цим завданням №2 від 07.11.2023 до договору про надання правничої допомоги від 15.05.2023 визначено, що гонорар сплачується виконавцю протягом двох місяців з моменту прийняття судом апеляційної інстанції рішення у справі №910/8244/23.

Північний апеляційний господарський суд досліджуючи обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених до стягнення позивачем витрати на професійну правничу допомогу через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, частково погоджується з доводами наведеними відповідачем-1 стосовно неповного доведення позивачем надання правових послуг на зазначену в акті суму, їх співмірності, фактичності та неминучості їх надання.

Зокрема, колегія суддів вважає, що під час ознайомлення представником позивача з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції (08.11.2023) останнім не понесено значних затрат часу та зусиль, оскільки відповідно до матеріалів справи, адвокат Василевич Д.С. 18.09.2023 ознайомлювалася з матеріалами справи в суді першої інстанції. При цьому, з моменту ознайомлення представником позивача з матеріалами справи в суді першої інстанції до моменту ознайомлення в суді апеляційної інстанції, представником відповідача-1 було подано до суду лише клопотання про відкладення розгляду справи, заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, послуга щодо підготовки додатків до відзиву на апеляційну скаргу, формування поштових відправлень, заповнення описів вкладення у цінний лист і направлення його засобами поштового зв`язку учасникам справи та до суду, поглинається підготовкою відзиву на апеляційну скаргу. До того ж, слід зазначити, що такі види послуг як направлення документів не потребують спеціальних знань у галузі права та не можуть бути віднесенні до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому витрати на здійснення вказаних робіт не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу. Більше того умовами договору про надання правничої допомоги від 15.05.2023 передбачено, що гонорар виконавця не включає в себе додаткові витрати, які можуть бути понесені виконавцем у зв`язку з виконанням договору. Клієнт зобов`язується компенсувати виконавцю всі додаткові витрати (п. 4.4 договору).

Разом з тим суд вважає, що участь адвоката Василевич Д.С. у судових засіданнях Північного апеляційного господарського суду 28.11.2023 та 12.12.2023 у даній справі є дійсними та необхідними послугами у цій справі.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що при зменшенні витрат на правову допомогу слід враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Матеріали справи та зміст судових рішень суду першої інстанції свідчать про те, що правова позиція позивача була сталою, і адвокат Василевич Д.С. надавала правову допомогу позивачу в цій справі в суді першої інстанції, а тому, відповідно, була обізнаною з усіма обставинами цієї справи.

З урахуванням викладеного суд, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст.129 ГПК України, вважає, що розмір заявлених Приватним акціонерним товариством "Укрмонтажспецкомплект" витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 37000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспівмірними зі складністю справи, тому їх розмір є необґрунтованим.

Північний апеляційний господарський суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

З огляду на зазначене, враховуючи, що у разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат та врахувавши заперечення відповідача-1 щодо заявленого їх розміру, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення Приватним акціонерним товариством "Укрмонтажспецкомплект" розміру витрат на професійну правничу допомогу з 37000,00 грн до 30000,00 грн.

Оскільки апеляційна скарга відповідача-1 залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалено на користь позивача, витрати Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 30000,00 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані".

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 39378195) на користь Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" (02094, м. Київ, пров. Гната Хоткевича, 8, код ЄДРПОУ 20037548) 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст додаткової постанови складено 12.01.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко