ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

і м е н е м  У к р а ї н и

09 січня 2024 року                     Чернігів                                        Справа № 620/15542/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інсайт+” до Київської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інсайт+” звернулось до суду з позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000022/2 від 29.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000298.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інсайт+” до Київської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю. Визнано протиправним та скасувано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000022/2 від 29.05.2023. Визнано протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000298.

Проте, питання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь ТОВ “Інсайт+” 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішено.

Через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь ТОВ “Інсайт+” 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Представником відповідача було подано заперечення на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, у якому відповідач заперечує щодо задоволення витрат на правову допомогу та заявляє про відмову у задоволенні або зменшенні суми витрат на правничу допомогу. Зазначає, що надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, можливо встановити, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У силу вимог частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої  статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими  у  статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

Відповідно до матеріалів справи, представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом у цій справі у сумі 7000,00 грн, було надано суду договір надання правової допомоги від 09.10.2023 №09/10/23-1, рахунок-фактуру від 09.11.2023 №09/11/23-1Р, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу станом на 19.12.2023 у розмірі 7000,00 грн, платіжна інструкція від 17.11.2023 №3529, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 16.10.2023 серія СВ №1067054, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

У поданому запереченні відповідач зазначив про неспівмірність витрат на правничу допомогу та вказав, що позивачем завищено таку суму, адже розмір витрат у розмірі 7000,00 грн є нерозумним.

Зважаючи на предмет спору, фактичний об`єм виконаної роботи, незначну складність адміністративної справи (розгляд її у порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб), а також враховуючи заперечення Київської митниці про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у розмірі 6 000,00 грн.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково з ухваленням рішення про  стягнення  за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь ТОВ “Інсайт+” витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 139, 241-246, 252, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь ТОВ “Інсайт+” витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Інсайт+'', вул. Кільцева, 7, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14007, код ЄДРПОУ 38672465.

Відповідач: Київська митниця, бульв. Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 09 січня 2024 року.

Суддя                                                                                           Дар`я ВИНОГРАДОВА