Судове рішення #7557430

                                                                                                                                                                  № 2-а-170/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

М о т и в о в а н а

10 березня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого – судді Мілєйко Є.Д., при секретарі Кобзар Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Микитівського районного управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради про перерахунок і виплату недоотриманих сум щорічної допомоги до 5 травня,

В С Т А Н О В И В:

19.01.2010 р. звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1  просить:

- визнати дії Микитівського УПСЗН Горлівської міської Ради щодо відмови в перерахунку та виплаті йому в 2007-2009 р.р. сум щорічної допомоги до 5 травня як інваліду війни в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, встановлених на момент виплати, протиправними,

- зобов’язати відповідача згідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» провести перерахунок суми щорічної разової допомоги до 5 травня як інваліду війни за 2007-2009 р.р. в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком – прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, встановлених на час виплати, з проведенням доплати недоотриманих сум в розмірі 8 693 грн.,

посилаючись на те, що є інвалідом ІІІ групи, має статус інваліда війни, згідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” йому повинна виплачуватись щорічно до 5 травня допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Відповідачем виплачена щорічна  допомога: за 2007 рік - 300 грн., за 2008 рік – 350 грн., 2009 рік – 380 грн.,  що не відповідає розміру, встановленому Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, внаслідок чого утворилась недоплата за 2007-2009 роки у розмірі 8 693 грн., яку відповідач виплатити в добровільному порядку відмовляється.

         Представник позивача ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про повне підтримання позовних вимог ОСОБА_1 та про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача – Микитівського УПСЗН Горлівської міської ради за довіреністю ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність з урахуванням письмових заперечень проти позову, в яких викладені підстави незгоди відповідача з позовом, а саме:

Позивач відповідно до Закону України від 22.10.1993 р. №3551-ХХ11 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” на даний час має статус інваліда війни 3 групи користується правами на пільги, що передбачені статтею 13 зазначеного Закону, зокрема має право на отримання одноразової щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня, а саме виплачено:

- у 2007 році у розмірі 300 грн. на підставі ст.29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р. №489-V, виплата проведена 20.04.2007 р.;

- у 2008 році у розмірі 350 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 р. №183 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, виплата проведена 17.04.2008 р.

- у 2009 році  у розмірі 380 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року №211 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, виплата проведена 13.04.2009 р.

Дійсно статтею 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XXI1 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було передбачено, що інвалідам війни  повинно виплачуватись щорічно до 5 травня разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Разом з тим, питання щодо визначення мінімальної пенсії за віком для призначення такої допомоги чинним законодавством не врегульовано. Так мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається відповідно до статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу), у даному випадку застосовуватись не може, оскільки застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом (частина третя статті 28 Закону).

Спірні правовідносини, які стосуються конкретного розміру разової щорічної допомоги до 5 травня, регулюється не лише однією нормою ст.13 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХХ11 “Про статус   ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на яку посилається позивач, а і іншими нормами законодавства, які зазначені нижче.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зокрема посилається на положення статті 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Однак Конституція України не містить норм, які б встановлювали ієрархічну залежність одних законів від інших. Прийняті Верховною Радою України закони є актами рівної юридичної сили.

Єдиним законом України, який Конституція України відокремлює серед інших, є Закон про Державний бюджет України. Зокрема, суттєві його відмінності полягають у тому, що згідно з Конституцією України цей закон приймається щорічно та має визначений термін дії (ч.1 ст.96), суб’єктом права законодавчої ініціативи щодо цього Закону є тільки Кабінет Міністрів України (ч.2 ст.96). Крім цього, відповідною конституційною нормою чітко окреслено коло питань, які можуть бути врегульовані тільки цим Законом. Так, статтею 95 Конституції України передбачено, що тільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Щорічна одноразова грошова допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни згідно підпункту “б” пункту 9 статті 87 Бюджетного кодексу України (від 21.06.2001 р. №2542-111) відноситься до видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення і здійснюються з Державного бюджету України.

Якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. До того ж, при визначені таких обсягів повинні враховуватись вимоги статті 95 Конституції України щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (частина перша) та збалансованості бюджету України (частина третя), тобто усі суспільні потреби, які тягнуть за собою видатки з Державного бюджету України, мають бути задоволені, виходячи з фінансових можливостей держави.

Такі самі концептуальні підходи закріплені, зокрема, в положенні статті 22 Загальної декларації прав людини (проголошена Генеральною Асамблеєю ООН від 10.12.1948 р.), згідно з якими кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримання її гідності, вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.

Таким чином, положення статей Закону України “Про Державний бюджет України”, в частині, яка стосується позивача, щодо якого Конституцією України не встановлено спеціальних гарантій соціального захисту, є такими, що не обмежують та не звужують його конституційне право на соціальний захист. Він не позбавляється визначеного статтею 46 Конституції України права на її забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з залежних від нього обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, а єдиної конституційної гарантії реалізації цього права (забезпечення рівня життя, не нижчого від прожиткового мінімуму, встановленого законом) зазначеними положеннями цих Законів дотримано.

 Микитівське УПСЗН, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (ст.ст.21,22 Бюджетного кодексу України):

1)може брати на себе бюджетні зобов’язання лише після встановлення бюджетних асигнувань на основі затверджених кошторисів.(п. 1. ст. 51 Бюджетного кодексу України).

2)може брати бюджетні зобов’язання та провадити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України).

Враховуючи вимоги пунктів 1 та ст. 51 Бюджетного кодексу України Микитівське УПСЗН  не може брати зобов’язань по виплаті позивачу щорічної одноразової грошової допомоги у розмірах, зазначених у позовних вимогах, оскільки такі зобов’язання та проведення виплати вийшли б за межі бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Пункт 6 ст.51 Бюджетного кодексу України передбачає, що будь-які зобов’язання, взяті юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та Законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися.

Державне казначейство України згідно пункту 8 ст.51 Бюджетного кодексу України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов’язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України;

2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Всі три зазначені вище підстави у даному випадку відсутні. Державне казначейство України (в особі відділення Державного казначейства у місті Горлівка), при відсутності хоча б одного з них, не має права проводити будь які видатки, оскільки такі дії є порушенням бюджетного законодавства.

При визначенні розмірів видатків Державного бюджету на відповідні роки на одноразову щорічну грошову допомогу учасникам війни враховувались конкретні розміри зазначеної допомоги, встановлені Законом України про Державний бюджет на відповідні роки, в цих розмірах кошти надходили на відповідний рахунок УПСЗН, з якого і проводились виплати. Проведення виплат бюджетних коштів з інших рахунків являється порушенням Бюджетного кодексу України і тягне за собою певну відповідальність.

Виходячи з того, що законодавством врегульовані правовідносини щодо визначення конкретного розміру виплат, передбачених Законом України про Державний бюджет України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а також те, що Микитівське УПСЗН провело виплати в розмірах, встановлених Законами України “Про Державний бюджет України” на відповідні роки, вимоги позивача є безпідставними, бо ґрунтуються без урахування норм чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини.

З метою законодавчого врегулювання розбіжностей між законами щодо визначення розміру щорічної одноразової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено на 2008 рік зміни до частини 5 статей 12, 13, 15 та пункту 1 частини 1 статті 16 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, якими передбачено, що одноразова грошова допомога ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щороку до 5 травня виплачується в розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України.

Визнання рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статей Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, в тому числі пункту 20 розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким було внесено зміни до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірах відповідно до мінімальної пенсії за віком, не надає законодавчих підстав застосовувати показник мінімальної пенсії за віком, визначений відповідно до ст.. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, як розрахункову величину для визначення розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Поряд з цим статтями 101 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007р.» та  73 розділу 1 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати або від розміру прожиткового мінімуму, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп2007 стаття 101 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 р.» та  Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 стаття 73 розділу 1 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” не визнані  неконституційними.

Також згідно із статтею 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Однак відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

Таким чином дії Микитівського УПСЗН є правомірними, оскільки на момент виникнення спірних відносин (20.04.2007 р., 17.04.2008 р.)  ст.29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, пункт 20 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” були діючі, а відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, її посадові   особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Також на даний час Верховною Радою України не внесені зміни до Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо розмірів одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня і розмір видатків на ці цілі збільшено також не було.

Відповідно до частини 2 статті 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” розміри соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 2 статті 99 КАС встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, який позивачем безпідставно пропущено за 2007, 2008 р.р.

Микитівське УПСЗН діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Законами України. Оскільки одноразова щорічна грошова допомога виплачувалась позивачу відповідно до вимог законодавства, тому його права і законні інтереси не порушені.

Просить відмовити в позові в повному обсязі.

Дослідивши надані сторонами докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, у зв’язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, згідно ч.5 ст.13 якого інвалідам ІІІ групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Микитівське УПСЗН Горлівської міської Ради нарахувало та виплатило ОСОБА_1, як інваліду війни ІІІ групи, разову грошову допомогу до 5 травня у 2007 році у розмірі 300 грн., у 2008 році - 350 грн., у 2009 році - 380 грн.,  що не відповідає розміру, встановленому Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Вимоги позивача щодо стягнення недоотриманої разової грошової допомоги за 2007-2008 роки задоволенню не підлягають, оскільки позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України.

Позивач причини пропуску строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, не навів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У 2009 році в ідповідач нарахував позивачу одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 380 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 р. №211 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, а також у відповідності до вимог статті 54 розділу VІ Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, якою передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Проте відповідні зміни до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” Законом України „Про державний бюджет України на 2009 рік”  внесені не були.

Постанова Кабінету Міністрів України має  нижчу за Закон України юридичну силу.

Тож суд вважає, що у 2009 році правовідносини між сторонами мають регулюватись ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р.

За таких обставин позов в цій частині слід задовольнити, визнавши неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу недоотриманої суми допомоги до 5 травня за 2009 рік і стягнувши з відповідача на користь позивача за рахунок Державного бюджету недоотриману суму допомоги до 5 травня за 2009 рік у розмірі  3.106 грн. (498 грн. * 7 – 380 грн.).

Керуючись ст.ст. 160-161 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради щодо відмови в перерахунку та виплаті на користь   ОСОБА_1    недоотриманої суми допомоги до 5 травня за 2009 рік.

Стягнути з Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради Донецької області за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1  недоотриману суму допомоги до 5 травня за 2009 рік у розмірі  3 106 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів після подання протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі 12.03.2010 р. заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                                                                Є.Д. Мілєйко                                                                          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація