Копія:

№ 1-81/10

     Вирок

           іменем України

20 січня 2010 року .                                      Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого-судді                                                                                 Білери П.П.

при секретарі                                                                                          Явтушенко О.С.

з участю прокурора                                                                                Вініченка О.М.

потерпілої                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого , ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не судимого,

по Ст. 164 ч.1 КК України , суд

                                                                  Встановив :

Підсудний ОСОБА_2  згідно до рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від  3 лютого 2005  року зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 , до її повноліття на користь матері дитини ОСОБА_4  в розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

 Дане рішення 19 травня 2006 року було змінене і підсудний ОСОБА_2 був зобов”язаний, згідно до рішення Охтирського міськрайонного суду від 19 травня 2006 року, сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, прізвище якої в даний час згідно до рішення Охтирського міськрайонного суду від 26 травня 2008 року – ОСОБА_1, до її повноліття на користь матері дитини ОСОБА_4, прізвище в якої в даний час ОСОБА_1  в розмірі 140 грн., але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, але з 18 квітня 2006 року по 1 листопада 2009 року він злісно ухиляється від сплати аліментів на протязі тривалого часу 35 місяців і має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 4040 грн. 67 коп.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив суду , що дійсно він, будучи рішенням суду зобов”язаний сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки, на протязі з 18 квітня 2006 року по грудень 2009 року не сплачував аліменти. 18 грудня 2009 року  та 19 січня 2010 року він по пошті перерахував суми по 20 грн. потерпілій, як сплату аліментів. Аліменти він не сплачував тому, що не має постійного місця роботи. На обліку в Охтирському міськрайонному центрі зайнятості, як особа, яка шукає роботу, він не зареєструвався, тому, що він вважає, що Охтирський міськрайонний центр зайнятості не в змозі знайти йому роботу за фахом, він дійсно попереджався відділом виконавчої служби Охтирського МРУЮ  17 травня 2008 року, 2 березня 2009 року, 24 квітня 2009 року, 23 жовтня 2009 року про те, що він зобов”язаний сплачувати аліменти та про наслідки не сплати аліментів.

Крім повного визнання своєї вини підсудним , вина його в скоєному злочині повністю доказана доказами , зібраними під час досудового слідства і перевіреними в суді.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що згідно до рішення Охтирського міськрайонного суду від   3 лютого 2005  року підсудний ОСОБА_2 зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 , до її повноліття  в розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Дане рішення 19 травня 2006 року було змінене і підсудний ОСОБА_2 був зобов”язаний, згідно до рішення Охтирського міськрайонного суду від 19 травня 2006 року, сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, прізвище якої в даний час згідно до рішення Охтирського міськрайонного суду від 26 травня 2008 року – ОСОБА_1, до її повноліття в розмірі 140 грн., але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Але з 18 квітня 2006 року по цей час підсудний ОСОБА_2 аліменти не сплачував, ні в грудні 2009 року, ні в січня 2010 року вона ніяких сум аліментів від ОСОБА_2 не отримувала, незважаючи на це, вона просить суду не позбавляти підсудного волі.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5  пояснила суду, що вона працює державним виконавцем ВДВС Охтирського МРУЮ, та в її провадженні знаходиться виконавчий лист № 2-841 від 19 травня 2006 року, про стягнення аліментів з підсудного ОСОБА_2 на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, прізвище якої в даний час згідно до рішення Охтирського міськрайонного суду від 26 травня 2008 року – ОСОБА_1, до її повноліття на користь матері дитини ОСОБА_4, прізвище в якої в даний час ОСОБА_1  в розмірі 140 грн., але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. На неодноразові виклики до виконавчої служби та попередження про кримінальну відповідальність підсудний ОСОБА_2 не реагує. На виклики в Державну виконавчу службу з”являвся в стані алкогольного сп”яніння, стати на облік в Охтирський міськрайонний центр зайнятості, як особа, яка шукає роботу, він відмовився. Таким чином, за станом на 1 листопада 2009 року загальна заборгованість по аліментам  у підсудного ОСОБА_2 за 35 місяців  становить 4040 грн. 67 коп.

    Також вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується: виконавчим листом виданим Охтирським міськрайонним судом 19 травня 2006 року, згідно якого  підсудний ОСОБА_2 повинен сплачувати аліменти в розмірі 140 грн., але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно (а.с.11) ; довідкою – розрахунком про заборгованість підсудного ОСОБА_2 по сплаті аліментів, згідно якої заборгованість становить 4040 грн. 67 коп. (а.с. 12-13); попередженнями відділу виконавчої служби Охтирського МРУЮ від 17 травня 2008 року, 2 березня 2009 року, 24 квітня 2009 року, від 23 жовтня 2009 року про наслідки на сплати аліментів (а.с.16-17) .

Дослідивши докази по справі та давши їм оцінку в їх сукупності , суд вважає , що підсудний ОСОБА_2 винний у вчиненні злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), і його злочинні дії суд кваліфікує по ст.164 ч.1 КК України .

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи , які пом”якшують покарання .

Суд враховує те , що підсудний щиро розкаявся у вчиненому злочині, свою вину визнав повністю. З врахуванням особи винного ці обставини суд вважає такими, що пом”якшують покарання.

 Суд не встановив обставин, які б обтяжували покарання.

 Враховуючи всі обставини справи , фактичну тяжкість злочину та особу винного, суд приходить до висновку , що виправлення підсудного можливе без  ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду з обов”язковим залученням до праці.

 На підставі вищеозначеного та керуючись Ст.ст. 323-324 КПК України , суд –

                    Засудив :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого Ст.164 ч.1 КК України та призначити йому покарання по цьому закону у виді обмеження волі строком на 1 рік.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя Охтирського

міськрайонного суду                                                                                 ОСОБА_6

З оригіналом згідно:                             підпис