№ 2- 708
2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2009 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2 Мархамат ОСОБА_2-огли, третя особа ОСОБА_1 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про припинення самочинного будівництва та знесення самочинно збудованого об’єкту, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради 28 лютого 2008 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 Мархамат ОСОБА_2-огли про припинення самочинного будівництва та знесення самочинно збудованого об’єкту. Позивач в своїх позовних вимогах, а його представник в ході судового засідання посилався на те, що відповідач самовільно без передбачених законом дозволів збудував об’єкт не встановленого призначення за адресою – м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна. 58, що підтверджено перевірками позивача і інспекції ДАБК. Враховуючи незаконність вказаного будівництва, позивач неодноразово пропонував відповідачу знести вказану будівлю, відповідач йому в цьому відмовив та продовжував будівництво. Він писав звернення до відповідача про усунення вказаного, але нічого зроблено не було, державі завдана шкода. Просив зобов’язати відповідача припинити самочинне будівництво та знести самочинно збудований об’єкт не встановленого призначення, задовольнивши позов в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 Мархамат ОСОБА_2-огли в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що дійсно відповідач збудував об’єкт за адресою – м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна. 58, але в ньому відоме призначення, ним отримані всі передбачені законами дозволи і погодження від органів влади і місцевого самоврядування, будівництво не є самочинним. Все ним зроблено згідно вимог закону. Ніяких зобов’язань відносно позивача на себе не брали і не беруть, нічиїх прав не порушували і шкоди не завдавали. Вважають позовні вимоги безпідставними і просили в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.
Представники зацікавленої особи ОСОБА_1 міської ради та третьої особи ОСОБА_1 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в судове засідання не з’явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. В письмовому зверненні просили суд розглянути справи за відсутності їх представників і рішення винести по закону за наявними матеріалами справи на розсуд суду. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представників зацікавленої і третьої осіб згідно ст. 169 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача і представника відповідача, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 01 червня 2004 року (виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22 лютого 2003 року) відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0.0450 га за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 58.
Відповідно до ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі , здійснювати перебудову.
В квітні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради за дозволом на реконструкцію належному йому будинку. Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради № 266 від 20 квітня 2007 року було затверджено акт районної технічної комісії про непридатність для проживання вказаного будинку та необхідність його реконструкції.
11 липня 2007 року (вх. № 13\7587 від 16.07.07) відповідач звернувся з листом до міського голови ОСОБА_1 з проханням дати вказівку відповідним службам на підготовку документів на реконструкцію будівлі в багатофункціональний комплекс. На виконання вимог ч. 2 ст. 375 ЦК України відповідач 14 листопада 2007 року одержав технічні умови № 2623 від ВАТ «Дніпрогазу» на газопостачання котельної будівлі. В той же день 14 листопада 2007 року ОСОБА_2 отримав технічні умови за № 1804 на проектування водопостачання та каналізацію будівлі. 14 березня 2008 року будівництво узгоджено з головним санітарним лікарем ОСОБА_1. 03 квітня 2008 року відповідач отримав нотаріально посвідчену заяву від власника сусіднього будинку № 56 по пр. Гагаріна м. Дніпропетровська ОСОБА_3 про згоду на будівництво на певній відстані від його (ОСОБА_3) межі та підключення до електромережі, газу, водопостачання та каналізації його будинку № 56. 08 травня 2008 року будівництво погоджено з головним державним інспектором з пожежного нагляду Дніпропетровської області (лист та висновок за № 2214/08). Будівництво також погоджено з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області (лист № 4-2588-5-1 від 02 червня 2008 року). Погодилось з будівництвом відповідачем багатофункціонального комплексу з реконструкцією житлового будинку в межах землекористування і управління земельних ресурсів у м. Дніпропетровську. Комунальне підприємство інженерного захисту м. Дніпропетровська 09 червня 2008 року надало технічні умови на будівництво. Замовником ОСОБА_2 одержано розрахунок нормативної території, вихідні дані, схема генерального плану об,єкту визнана придатною ГоловАПУ ОСОБА_1 міської ради. 14 березня 2008 року відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради на якій було розглянуто проект та містобудівне обґрунтування розміщення багатофункціонального комплексу з реконструкцією житлового будинку (в межах землекористування по пр. Гагаріна, 58) і погоджено. Будівництво погоджено архітектурно-містобудівною радою, протокольно викладено ряд зауважень, а саме провести громадські слухання, повідомити через засоби масової інформації про будівництво, погодити з МНС, СЕС, що і було все відповідачем виконано.
Прокурор, подаючи позов, керувався вимогами ст. ст. 125, 211 і 212 Земельного кодексу України, якими регулюються правовідносини по виникненню права на земельну ділянку та про те, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику. Відповідач є власником земельної ділянки і ця обставина позивачем і ніким іншим не оспорюється. Посилання позивача на вимоги ч. 4 ст. 376 ЦК України, за якої самочинне будівництво підлягає знесенню якщо власник земельної ділянки заперечує проти цього, також безпідставні, оскільки відповідач і є власником цієї земельної ділянки, а визнання права власності на нерухоме майно за особою яка здійснила самочинне будівництво на його ділянці або якщо це порушує права інших осіб не знаходить свого підтвердження.
Рішенням № 59/36 сесії ОСОБА_1 міської ради від 19 серпня 2008 року (тобто вже під час розгляду цієї цивільної справи) ОСОБА_2 дозволено проектування та будівництво багатофункціонального комплексу з реконструкцією житлового будинку у межах переданої у власність замовнику земельної ділянки по пр. Гагаріна, 58 в м. Дніпропетровську. Вказане рішення не оспорене, визнане сторонами і діє. Тобто відповідачем в передбаченому законом порядку отримані всі передбачені законом дозволи і погодження на будівництво вказаного об’єкту.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач заперечує будь-які домовленості і зобов’язання стосовно позивача, а позивач цього не довів, відповідачем в передбаченому законом порядку отримані всі передбачені законом дозволи і погодження на будівництво вказаного об’єкту, позивач надав не точні дані стосовно спірного об’єкту, твердження позивача про незаконність будівництва або наявність будь-яких інших зобов’язань є припущенням.
Не може суд прийняти до уваги позицію позивача стосовно наполягання на своїх позовних вимогах, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджується; надані відповідачем рішенням органів влади і місцевого самоврядування стосовно будівництва ОСОБА_2 багатофункціонального комплексу пр. Гагаріна, 58 в м. Дніпропетровську позивачем (або зацікавленою сособою) не оскаржені, визнані і виконуються, позовні вимоги не змінені, не доповнені і не уточнені.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги про припинення самочинного будівництва та знесення самочинно збудованого об’єкту в такому вигляді не ґрунтуються на вимогах закону, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 375, 376 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 58, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Прокурору Жовтневого району м. Дніпропетровська в задоволенні позову в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2 Мархамат ОСОБА_2-огли, , третя особа ОСОБА_1 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про припинення самочинного будівництва та знесення самочинно збудованого об’єкту відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя -