Справа № 297/284/22

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

28.12.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань - ОСОБА_4 ,

та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 11-кп/4806/222/22, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2023 року відмовлено у задоволенні подання начальника Берегівського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області про вирішення питання скасування іспитового строку та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженої

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючої, судимої 09.04.2021 Шевченківським районним судом м.Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік, згідно до ст. 76 КК України зобов`язаної повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

В ухвалі суду вказується на те, що начальник Берегівського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_8 звернувся до суду з вищезазначеним поданням, в якому послався на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_7 засуджена за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік із покладенням на неї таких обов`язків: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. У поданні також вказується на те, що за період іспитового строку засуджена ОСОБА_7 будучи ознайомлена з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з випробуванням, після постановки на облік порушує покладені на неї вироком суду обов`язки - не з`являється на реєстрацію до відділу з питань пробації. Також засудженій під розписку було оголошено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію першого понеділка кожного місяця, однак 01.11.2021 ОСОБА_7 без поважних причин не з`явилася до Берегівського РВ з питань пробації для реєстрації, за що 06.12.2021 їй винесено письмове попередження про можливість скасування іспитового строку та направлення для відбування покарання призначеного за вироком суду. Далі, 17.01.2022, ОСОБА_7 , не відреагувавши на письмове попередження, знову без поважних причин не з`явилася до Берегівського РВ з питань пробації для реєстрації. Наведені факти свідчать про порушення засудженою ОСОБА_7 порядку та умов відбування покарання і небажання ОСОБА_7 стати на шлях виправлення. Враховуючи ці обставини, начальник відділу пробації просить скасувати іспитовий строк та направити засуджену ОСОБА_7 для відбування призначеного судом покарання.

З ухвали суду убачається, що при дослідженні особової справи засудженої встановлено, що засуджена ОСОБА_7 перебуває на обліку Берегівського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області з 06 серпня 2021 року. Також, судом з`ясовано, що 01.11.2021 засуджена дійсно не з`явилася на реєстрацію, однак як убачається з матеріалів подання, 02.11.2021, в телефонному режимі ОСОБА_7 повідомила провідного інспектора центру пробації Берегівського РВ №1 про те, що перебуває із своєю малолітньою дитиною на стаціонарному лікуванні в КНП «Київський міський пологовий будинок», надалі 06.12.2021, прибувши надала письмові пояснення про те, що неявка була викликана тим, що вона знаходилась із дитиною на стаціонарному лікуванні, проте документального підтвердження не надала. Також засуджена ОСОБА_7 не з`явилася на реєстрацію 17.01.2022, однак на наступний день - 18.01.2022 прибула до органу пробації та надала пояснення про те, що не встигла купити квиток на потяг із м. Київ. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_7 порушила покладені на неї вироком суду обов`язки двічі, проте перша неявка була викликана хворобою її малолітньої дитини, тобто була поважною, а в другому випадку засуджена з`явилася на реєстрацію на наступний день, тому суд дійшов висновку про те, що ці порушення не потягли за собою такі наслідки, які б давали підстави для скасування іспитового строку та направлення засудженої ОСОБА_7 для відбування призначеного судом покарання, тобто які б свідчили про небажання засудженої стати на шлях виправлення. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого начальником Берегівського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області подання.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню. Зазначає, місцевий суд безпідставно відмовив представнику органу пробації у задоволенні подання. Так, апелянт посилається на те, що матеріалами подання підтверджено, що засуджена ОСОБА_7 порушила порядок та умови відбування покарання з випробуванням, не виконала обов`язку визначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року - періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації, що засудженою ОСОБА_7 не заперечувалось у судовому засіданні під час розгляду подання. Апелянт вважає, що посилання ОСОБА_7 на те, що вона перебувала у медичному закладі у м. Київ, спростовуються інформацією, наданою закладом охорони здоров`я. Крім того, звертає увагу на те, що ОСОБА_7 повідомила, що їй було відомо про судовий розгляд подання ще в лютому 2023, однак тоді вона не прибула до суду. Причини неприбуття пояснити не змогла. Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою задовольнити подання начальника Берегівського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_8 про скасування звільнення від призначеного покарання з випробуванням, та направлення засудженої для відбування призначеного покарання.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, дослідивши зібрані у провадженні докази, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Судове провадження розглядається за відсутності засудженої ОСОБА_7 , неявка якої, з огляду на положення ч. 5 ст. 539 КПК України, не перешкоджає його розгляду. При цьому, береться до уваги те, що: засуджена ОСОБА_7 належним чином повідомлена про час та місце апеляційного розгляду; заяв про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходило; прокурор не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі засудженої; відповідно до ст. 28 КПК України кримінальне провадження повинно бути розглянуте і процесуальні рішення повинні бути прийняті у розумні строки.

Приймаючи судове рішення апеляційний суд бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Відповідно до частини третьої цієї статті у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

У разі вчинення засудженим адміністративних правопорушень, що тягнуть за собою накладення адміністративних стягнень, із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда.

У разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Частиною першою статті 34 КВК України встановлено, що поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді подання, яке подав начальник Берегівського РВ філії ДУ "Центр пробації" в Закарпатській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_7 , засудженої вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 1 рік та покладенням обов`язків згідно зі ст. 76 цього Кодексу, враховані вказані вище вимоги Кримінального та Кримінального виконавчого кодексів України, дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України і ретельно перевірені його доводи, яким дана відповідна оцінка і постановлено законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що ухвала суду є незаконною, визнаються необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що законних підстав для задоволення подання органу пробації відносно засудженої ОСОБА_7 немає.

Погоджуючись з указаним висновком суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги факт відсутності переконливих доказів того, що засуджена ОСОБА_7 не бажає стати на шлях виправлення, умисно ухиляється від дотримання покладених на неї обов`язків.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.11.2021 засуджена ОСОБА_7 дійсно не з`явилася на реєстрацію, а 02.11.2021 у телефонному режимі повідомила провідного інспектора центру пробації Берегівського РВ № 1 про те, що перебуває зі своєю малолітньою дитиною на стаціонарному лікуванні у КНП «Київський міський пологовий будинок», надалі 06.12.2021 прибула до органу пробації та надала письмові пояснення про те, що неявка була викликана тим, що вона знаходилась із дитиною на стаціонарному лікуванні, проте документального підтвердження не надала.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що засуджена ОСОБА_7 не з`явилася на реєстрацію 17.01.2022, однак на наступний день - 18.01.2022 - прибула до органу пробації та надала пояснення про те, що не встигла купити квиток на потяг із м. Київ.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що засуджена ОСОБА_7 двічі порушила покладені на неї обов`язки, проте перша неявка була викликана хворобою її малолітньої дитини, тобто була поважною, а в другому випадку з`явилася на реєстрацію на наступний день, тому суд дійшов висновку про те, що ці порушення не потягли за собою такі наслідки, які б давали підстави для скасування іспитового строку та направлення засудженої ОСОБА_7 для відбування призначеного судом покарання, тобто які б свідчили про небажання засудженої стати на шлях виправлення.

Тому, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці порушення не призвели до наслідків, які можуть бути підставою для скасування іспитового строку та направлення засудженої ОСОБА_7 для відбування призначеного судом покарання.

При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що в матеріалах подання відсутні відомості, які б характеризували засуджену ОСОБА_7 з негативної сторони під час іспитового строку, в тому числі і про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про те, що: засуджена ОСОБА_7 порушила порядок та умови відбування покарання з випробуванням, не виконала обов`язку визначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року - періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації, що ОСОБА_7 не заперечувалось під час розгляду подання у судовому засідання; ОСОБА_7 повідомила, що їй було відомо про судовий розгляд подання ще в лютому, однак тоді вона не прибула до суду; посилання ОСОБА_7 на те, що вона перебувала у медичному закладі у м. Київ, спростовуються інформацією, наданою закладом охорони здоров`я, - апеляційний суд із урахуванням наведеного вище відхиляє як такі, що жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування засудженій ОСОБА_7 іспитового строку із направленням її для відбування покарання у виді обмеження волі.

Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, взявши до уваги принципи верховенства права, законності, поваги до людської гідності та гуманності, які прямо закріплені у ст. 7 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії засудженої самі по собі не свідчать про умисне невиконання засудженою ОСОБА_7 покладених на неї обов`язків та про небажання засудженої стати на шлях виправлення, оскільки із засудженою проведено профілактичні бесіди і вона усвідомила свою поведінку.

При цьому, береться до уваги те, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_7 покладених на неї обов`язків із моменту постановлення оскаржуваної ухвали.

Із цих підстав, апеляційний суд вважає, що матеріалами справи не доведено, що засуджена ОСОБА_7 не стала на шлях виправлення і не бажає виконувати покладені на неї судом обов`язки.

Разом із тим, апеляційний суд вважає, що викладені в поданні доводи самі по собі не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженої ОСОБА_7 стати на шлях виправлення.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення, колегія суддів також враховує і те, що як орган пробації, так і сторона обвинувачення - прокурор, не посилаються на конкретні обставини, які б спростовували висновки суду першої інстанції, не клопотали про дослідження апеляційним судом доказів (документів), що підтверджують обґрунтованість доводів подання та апеляційної скарги.

Тому, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні подання органу пробації, у зв`язку з чим, ухвала як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга, доводи якої є безпідставними, задоволенню не підлягає.

При цьому, апеляційний суд бере до уваги наявні в матеріалах справи відомості про особу засудженої ОСОБА_7 (позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на спеціальних обліках у лікарів не перебуває), а також те, що на момент розгляду апеляційної скарги строк встановленого ОСОБА_7 іспитового строку сплив.

Приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що саме за клопотанням учасників процесу - сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи; що прокурором - апелянтом, не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу, яку подав прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Берегівського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області про вирішення питання скасування іспитового строку та направлення засудженої ОСОБА_7 для відбування призначеного судом покарання, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: