Справа № 141/915/23

Провадження №1-кп/141/10/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2024 року смт Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 08.12.2023 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020250000064 від 04.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особи без громадянства, уродженця м. Пермь, російської федерації, проживаючого по АДРЕСА_1 , освіта неповна середня, непрацючого, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

У С Т А Н О В И В:

01.10.2023 приблизно о 18 год 30 хв ОСОБА_4 прийшов до домоволодіння ОСОБА_7 , що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , та, зайшовши до приміщення будинку, помітив ОСОБА_6 , який лежав на ліжку, після чого між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла словесна суперечка, в результаті якої вони словесно ображали один одного.

В подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 з мотивів особистих неприязних відносин, підійшов до останнього та умисно кулаком правої руки наніс йому два удари в область голови.

Після цього, коли ОСОБА_6 піднявся з ліжка, ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, кулаком правої руки наніс три удари в область черевної порожнини ОСОБА_6 , заподіявши останньому тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 128 від 10.11.2023 внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 у ОСОБА_6 мали місце ушкодження в вигляді екхімозів (крововиливів) передньої черевної стінки, розривів селезінки, крововиливу в черевну порожнину (1200 мл рідкої крові із згортками - із медичної картки), заочеревної гематоми, гематоми брижі товстої кишки, гострої крововтрати. Вказані ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.3. «л» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Досудовим слідством дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

08.12.2023 між прокурором Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_8 , у даному кримінальному провадженні № 12023020250000064 від 04.10.2023 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України. При цьому, як убачається зі змісту угоди про визнання винуватості, 07.12.2023 потерпілий ОСОБА_6 звернувся з письмовою заявою, у якій вказав, що претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_4 не має, а також не заперечує та погоджується з укладенням угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 , що передбачено ст. 469 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_8 , дійшли згоди щодо формулювання фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 121 КК України. Підозрюваний ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні та зобов`язався: беззастережно визнати вину у вчиненні кримінального правопорушення у судовому провадженні; надати стороні обвинувачення достовірну та повну інформацію, що стосується зазначеного провадження, які йому відомі; неухильно виконувати вирок суду. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання основного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком, із покладенням обов`язків, визначених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Крім того, прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо, умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

02.01.2024 у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила затвердити угоду про визнання винуватості від 08.12.2023 та призначити покарання, визначене угодою, а також залишити без змін раніше обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби до набрання даним вироком законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю та беззастережно, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 08.12.2023, а також зазначив, що цілком розуміє вимоги угоди, його рішення є добровільним та не прийнято під примусом чи обіцянок, погодився на призначення судом узгодженого покарання.

Захисник ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 08.12.2023.

Потерпілий ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні надав згоду на затвердження угоди про визнання винуватості від 08.12.2023, та пояснив суду, що претензій матеріального характеру до ОСОБА_4 немає, оскільки вони примирились.

Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши угоду про визнання винуватості від 08.12.2023, а також матеріали справи № 141/915/23, доходить наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до абзацу п`ятого ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільною та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 в присутності захисника усвідомлює зміст угоди, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Судом установлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов' язання очевидно можливі для виконання.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, кримінального закону та інтересам суспільства. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання. Підстави для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлені.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд не визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 щире каяття, з наступних підстав.

Розкаяння передбачає окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_4 бажає виправити наслідки вчиненого або засуджує свою поведінку, а також докази відшкодування потерпілому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не установлено.

На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який за місцем проживання характеризується добре, на «ДО» у лікаря нарколога КНП «Оратівська ЛПЛ» та на «ДО» у лікаря психіатра КНП «Оратівська ЛПЛ» не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, а також з урахуванням обставини, що пом`якшує покарання, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, приймаючи до уваги те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, дії ОСОБА_4 кваліфіковані правильно, покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості є достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також для виправлення обвинуваченого, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 08.12.2023.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 05.12.2023 по справі № 131/1316/23 до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту без носіння електронного засобу контролю у нічний час з 21:00 год до 07:00 год строком на два місяці до 04.02.2024, з покладанням на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Враховуючи обставини кримінального провадження, суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 міру запобіжного заходу, визначеного ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 05.12.2023 по справі № 131/1316/23 у виді домашнього арешту в певний період доби без змін.

Керуючись ст.ст. 314, 368-371, 373-376,474-476 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08 грудня 2023 року між прокурором Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12023020250000064 від 04.10.2023.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання даним вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби залишити без змін.

Іспитовий строк за даним вироком ОСОБА_4 обчислювати з дати проголошення вироку, а саме з 02.01.2024.

Роз`яснити засудженому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 Кримінального кодексу України, а також тягне за собою наслідки, встановлені статтею 476 КПК України.

Згідно ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів через Оратівський районний суд Вінницької області з моменту його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди між підозрюваним, обвинуваченим та прокурором про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України: обвинуваченим (його захисником) виключно з підстав призначення судом покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1