УХВАЛА

28 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 212/1110/18

провадження № 51-7767 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року щодо останнього,

встановив:

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу захисника слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Також, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке конкретно рішення має прийняти суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, яке б узгоджувалось із повноваженнями суду касаційної інстанції передбаченими ст. 436 КПК України.

Проте, захисник подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Так, у касаційній скарзі захисник, вказуючи на відсутність, на його думку, в діянні засудженого ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України, порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття кримінального провадження в цій частині.

Проте, на обґрунтування своїх вимог захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, наводить доводи, які за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду та оцінки доказів, що відповідно до положень ст. 438 КПК України, не є підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також неповноти судового розгляду.

Водночас, вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг.

Порушуючи питання про скасування вироку суду через те, що суд першої інстанції, на його думку, неправильно оцінив фактичні обставини справи та надав невірну оцінку доказам у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , захисник не вказує, які порушення допустив суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок в апеляційному порядку.

Крім того, порушуючи питання про закриття кримінального провадження захисник не наводить конкретних обставин, передбачених ст. 284 КПК України, які б могли бути підставами для закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 .

Також, вимога захисника не конкретизована, не відповідає положенням ст. 436 КПК України та в прохальній частині скарги захисник допускається суперечностей.

Так, порушуючи питання про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття кримінального провадження в частині визнання винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України, одночасно з цим захисник вказує на суворість призначеного покарання за вчинення засудженим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Проте у прохальній частині скарги просить вирок і в цій частині скасувати, а кримінальне провадження закрити.

Крім того, порушуючи питанням про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 захисник порушує питання про стягнення на користь потерпілої матеріальної та моральної шкоди, що також не узгоджується із повноваженнями суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без руху, надавши йому десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

При повторному зверненні до суду касаційної інстанції захисником має бути підтверджено, що він не пропустив цей строк.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року щодо останнього залишити без руху, надавши скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_6