Справа № 2-19/2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 року                                     Криворізький районний суд

                                                Дніпропетровської області

у складі:

              головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д

              при   секретарі                                         Ференц І.З.

за участю:

      представника позивача             ОСОБА_1, ОСОБА_2

      представника відповідача             ОСОБА_3                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства  Птахофабрика ?озуватська” до ОСОБА_4, треті особи: ЗАТ ?крзернопром” про розірвання договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості в кредит у зв’язку з істотним порушенням договору відповідачем та стягнення непогашеної суми кредиту як збитків від розірвання договору і припинення договірних зобов’язань-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з відповідним позовом, який у подальшому неодноразово уточнював, останнього разу 08.10.2009 року, в якому вказав, що за типовим договором від 25.10.1999 року про передачу господарством працівникові у власність приватного житлового будинку з надвірними будівлями ОСОБА_5 було передано житловий будинок та надвірні будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, 8 квартал, вул. Набережна, будинок № 1. Кошторисна вартість будинку з надвірними будівлями складає 123186 грн. Згідно  п. 2 цього договору, передача будинку відбувалася на таких умовах: 70% вартості житлового будинку і надвірних будівель сплачується за рахунок коштів ВАТ Птахофабрика ?озуватська”, а решта – 30% або 36956 грн. ОСОБА_5 мав сплачувати протягом 20 років до кінця 2018 року, щоквартально по 462 грн., та щоквартально по 461 грн. У 2008 році.

ОСОБА_5 сплатив 8918 грн., що становить 7,2% від вартості будинку. Остання проплата на погашення кредиту була у листопаді 2002 році. З 01.12.2002 року погашення кредиту припинено. За період з 01.12.2002 року по 01.04.2009 рік заборгованість по кредиту за графіком проплат договору від 25.01.1999 року становить 11550 грн. Таку несплату кредиту понад шість років позивач розцінює як істотне порушення Типового договору від 25.01.1999 року. Всього непогашеною на сьогоднішній день залишається сума кредиту в розмірі 28038 грн.

На вимогу ліквідатора ВАТ Птахофабрика ?озуватська” № 621-Л від 19.09.2005 року погасити заборгованість ОСОБА_5 не прореагував, що змусило позивача звернутися до суду. У зв’язку зі смертю ОСОБА_5 ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2006 року провадження у справі зупинено до спливу строку на прийняття спадщини спадкоємцями померлого. Спадщину прийняла дружина померлого ОСОБА_4.

Позивач просить розірвати укладений Типовий Договір від 25.01.1999 року, який діє на сьогодні і строк дії встановлено до кінця 2018 року.

Будинок № 1 по вул. Набережна в с. Лозуватка ВАТ Птахофабрика ?озуватська” збудувала наприкінці 1998 року. 25.11.1998 року ОСОБА_5 з сім’єю туди прописалися і переселилися з квартири Будинку спеціалістів Лозуватської птахофабрики по вул. Чкалова, 28/5. Будинок станом на кінець 1998 року був готовий і йому була присвоєна поштова адреса. 25.01.1999 року був укладений Типовий Договір.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 111 від 29.03.1999 року ?ро затвердження актів прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” затверджено акт державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту – житлового будинку № 1 по вул. Набережна в с. Лозуватка. Державна приймальна комісія, що проводила прийняття в експлуатацію житлового будинку встановила, що будинок збудований ВАТ Птахофабрика ?озуватська” госпрозрахунковим способом на підставі рішення правління ВАТ Птахофабрика ?озуватська” і у відповідності до дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт, наданого рішенням Держархбудконтролю, будівельно-монтажні роботи здійснено в строки з травня 1997 року по січень 1999 року, кошторисна вартість будинку становить 123186 грн., в т.ч. вартість будівельно-монтажних робіт – 109635 грн., проектно-кошторисна документація затверджена правлінням ВАТ Птахофабрика ?озуватська”.

Будівництво велося за рахунок коштів резервного фонду розвитку виробництва, науки і техніки ВАТ Птахофабрика ?озуватська”.

Як зазначено а акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту – житлового одноквартирного будинку в с. Лозуватка, 8 квартал, вул. Набережна, 1 будівництво розпочалося в травні 1997 року. Кому з працівників який дім будується, було відомо. Тому одразу на людей і оформлювали земельну ділянку площею 0,4 га, але дял того, щоб можна було вести будівництво, документи були оформлені для ВАТ Птахофабрика ?озуватська”.

До закінчення строку дії Типового договору від 25.01.1999 року, не сплативши ВАТ Птахофабрика ?озуватська” у повному обсязі в рахунок часткового погашення витрат на будівництво житлового будинку та надвірних будівель ОСОБА_5 29.01.2004 року звернувся до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області з заявою про визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, 8 квартал, вул. Набережна, будинок № 1.

Рішенням виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 15 від 30.01.2004 року затверджено акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкту до експлуатації. Рішенням виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 16 від 30.01.2004 року за ОСОБА_5 визнано право власності на житловий будинок № 1 по вул. Набережна в с. Лозуватка, на підставі якого видано свідоцтво про право власності на домоволодіння серії САА № 255050 від 16.02.2004 року.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 до закінчення строку дії Типового договору став власником будинку, мешкав в ньому з сім’єю, після його смерті спадщину прийняла відповідач, тому позивач просить саме з неї стягнути  непогашену суму кредиту в розмірі 28038 грн. як збитків від розірвання договору і припинення договірних зобов’язань.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, вказав, що позивач попустив шестимісячний строк для пред'явлення вимог до спадкоємців без поважаних причин. Спадкоємець померлого 24.07.2006 року ОСОБА_5 - його дружина ОСОБА_4 після смерті чоловіка прийняла спадщину за законом, а позивач звернувся до неї з позовом через 30 місяців.

Крім того, представник відповідача вважає, що типовий договір не є укладеним, оскільки не погоджені істотні умови договору. На момент укладення договору будинок не мав статусу житлового будинку. Таким чином, на момент укладення спірного договору був відсутній предмет договору. Той факт, що предмет договору на момент його укладення був відсутній підтверджується також п. 2 Договору щодо сплати вартості житлового будинку після введення його в експлуатацію.

Також представник відповідача зазначив, що земельна ділянка відповідачу передана у власність під будівництво рішенням сільської ради № 221 від 22.12.1997 року, акт вибору земельної ділянки під будівництво складений 10.08.1998 року. Тобто, після того, як відповідач стала власником земельної ділянки був складений акт вибору земельної ділянки під будівництво. Договір про передачу житлового будинку укладений 25.01.1999 року. Відповідно до державного акту на землю забудовником є відповідач. Договір укладений з ОСОБА_5 Таким чином, з матеріалів справи вбачається самочинне будівництво з боку позивача. Станом на 1999 рік позивач не міг стати власником житлового будинку, який розташований на приватизованій земельній ділянці відповідача. Приватизована земельна ділянка не відноситься до сумісної власності подружжя.

Представник відповідача також зазначив, що позов пред'явлено за відсутності підстав. По-перше, відсутній факт істотного порушення договору. На момент звернення до суду заборгованість по договору складала 784 грн., але вимога щодо сплати заборгованості в порядку досудового врегулювання спору була направлена на суму 28038 грн. З цього випливає, що позивач в односторонньому порядку змінив умови договору, поставивши відповідача перед фактом.

По-друге, в порушення умов договору будинок ОСОБА_5 був переданий недобудований. Позивач передав лише коробку зі стін та крівлі, без  жодних надвірних будівель. До будинку не були підведені комунікації, газ, електроенергія. Він був непридатний для проживання.

По-третє, будівництво спірного житлового будинку з 1999 року по 2004 рік закінчував ОСОБА_5 Вартість виконаних відповідачем та її чоловіком робіт на 20% перевищує вартість житлового будинку. На вказану в договорі кошторисну вартість будинку в розмірі 123186,40 грн. позивач роботи не виконав.

Представник відповідача зазначив, що позов пред'явлено щодо стягнення витрат на будівництво, в той час як закон не передбачає стягнення витрат. Також, вказав, що позивач просить стягнути з відповідача витрати на суму 28038 грн., в той час як до позову долучені фотокопії розрахунків на суму 8000 грн. Зазначив, що сума заборгованості не може бути віднесена до збитків.

Також, представник відповідача вказав, що до спірного договору необхідно застосовувати норми законодавства України, що виникають з договору підряду.

Представник відповідача звернув увагу на те, що позивач є неналежним, оскільки 10.01.2003 року був укладений договір купівлі-продажу сукупних валових активів платника податку, згідно якого ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” в повному обсязі передала активи ДП Птахофабрика “Лозуватська” ЗАТ “Укрзернопром”.

Також, позивач пропустив строк позовної давності, оскільки остання проплата по договору з боку ОСОБА_5 була здійснена в листопаді 2002 року, і на момент звернення позивача до суду в травні 2009 році пройшло сім років.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

    Представник третьої особи — ЗАТ “Укрзернопрм” в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є їх письмова заява про розгляд справи за їх відсутності. Свої вимоги та заперечення щодо заявлених вимог не навели, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду (а.с. 145).

    Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, оцінивши надані сторонами докази та заперечення, суд дійшов висновку, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Згідно п. 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01 січня 2004 року, до договорів, що були укладені до 01 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним Кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

    З матеріалів справи вбачається, що 25 січня 1999 року відповідач ОСОБА_5 як працівник ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” уклав з ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” Типовий договір про передачу йому як працівнику будинку з надвірними будівлями, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, 8 квартал, вул. Набережна, будинок № 1 у власність вартістю 123186 грн. з виплатою господарству 36956 грн. у рахунок часткового повернення витрат на його будівництво протягом 20 років щомісячно рівними долями, тобто до 2018 року щоквартально по 462 грн, та щоквартально по 461 грн. у 2018 році (а.с. 12-14).

    Кошторисна вартість будинку № 1 по вул. Набережна в с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області в розмірі 123186 грн. підтверджено також зведеною відомістю щодо затрат по об'єктам, що вводяться по ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” (а.с. 15).

До вказаного Типового договору додано розрахунок погашення ОСОБА_5, як користувачем переданої йому речі, боргу по кредиту по закінченому будівництвом будинку чи простроченому будівництвом будинку згідно записам особистого його рахунку про фактично отримані ним суми на 25.01.1999 рік, розмір якої вказано 36959 грн., яку він зобов'язався сплатити ВАТ «Птахофабрика «Лозуватська» згідно цього розрахунку до ІV кв. 2018 року (а.с. 14).

З ксерокопії витягу з книг розрахунків позивача, які містять розрахунки працівників ВАТ «Птахофабрика «Лозуватська» за пільгові житлові будинки вбачається, що відповідач після укладення Типового договору від 25.01.1999 року, прийняв житловий будинок з надвірними будівлями та з лютого 1999 року по  листопад 2002 року виплачував господарству витрати на будівництво, сплативши за зазначений період 8918 грн. (а.с. 17-35).

    Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

    Суд, оцінивши положення Типового договору від 25.01.1999 року, дії сторін, пов'язані з укладенням указаного договору, приходить до висновку, що сторони дотримались загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” передало ОСОБА_6 житловий будинок з надвірними будівлями, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, 8 квартал, вул. Набережна, будинок № 1, ОСОБА_6 прийняв та зобов'язувався сплатити господарству - ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” часткове відшкодування понесених витрат на будівництво у розмірі 30% або 36959 грн. протягом 20 років щомісячно рівними долями, тобто до 2018 року, що і здійснював в період з лютого 1999 року по листопад 2002 року, виплативши позивачу 8918 грн.

До закінчення строку дії Типового договору від 25.01.1999 року, не сплативши ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” у повному обсязі в рахунок часткового повернення витрат на будівництво житлового будинку та надвірних будівель, 29.01.2004 року ОСОБА_5 звернувся до голови Лозуватської сільської ради Криворізького району з заявою про визнання за ним права власності на житловий будинок з господарчими побудовами в с. Лозуватка по вул. Набережна, буд. № 1 (а.с. 80).

Рішенням виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району від 30.01.2004 року за № 15 затверджено акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації без зазначення дати акту, згідно якого пред'явлений ОСОБА_5 житловий будинок, літня кухня, сарай, 2 навіси, душ та вбиральня, розташовані за адресою: с. Лозуватка, вул. Набережна, номер будинку не вказаний готовий до введення в експлуатацію (а.с. 81).

    Рішення виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 30 січня 2004 року № 16 за ОСОБА_7 визнано право власності на домоволодіння - житловий будинок, літню кухню, сарай, 2 навіси, душ, вбиральню по вул. Набережна, 1 в с. Лозуватка Криворізького району і на підставі цього рішення видано свідоцтво про право власності на домоволодіння серія САА № 255050 на ім'я ОСОБА_5О.(а.с. 82, 83).

    Таким чином, в період дії Типового договору від 25.01.1999 року, при наявності заборгованості щодо часткового повернення ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” витрат  на будівництво житлового будинку та надвірних споруд, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, 8 квартал, вул. Набережна, будинок № 1, ОСОБА_5 у встановленому законом порядку набув права власності на домоволодіння, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Набережна, будинок № 1, як самочинно ним збудоване.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2005 року ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1 (а.с. 94).

    Відповідно до ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до повноважень ліквідатора з дня його призначення віднесено, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

    Виконуючи повноваження ліквідатора ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” ОСОБА_1 19.09.2005 року направив на ім'я ОСОБА_5 вимогу про погашення боргу за ‡‚ 621-Л в сумі 28038 грн. перед ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” за переданий за договором від 25.01.1999 року житловий будинок ‡‚ 1 по вул. Набережній в с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 37). ОСОБА_5  вказану вимогу отримав 23.09.2005 року, про що свідчить ксерокопія про вручення йому повідомлення (а.с. 38), проте заборгованість не сплатив.

    Згідно довідки, наданої ліквідатором ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” залишок боргу ОСОБА_5 щодо погашення кредиту за переданий йому житловий будинок з надвірними спорудами складає 28038 грн., який  на момент звернення до суду не погашений (а.с. 36).

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2006 року було зупинено провадження у справі за позовом ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” до ОСОБА_5, третя особа: Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області про зміну договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості в кредит у зв'язку з істотною зміною обставин та істотним порушенням договору відповідачем у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 до спливу строку для прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_5 та залучення їх до участі у справі в якості відповідачів (а.с. 42-43).

Ухвалою суду від 11.09.2006 року встановлено, що спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_4 (а.с. 42).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 2 ст. 1281 ЦК України встановлено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Заперечення представника відповідача з приводу того, що позивачем був пропущений строк на звернення з вимогою до відповідача як спадкоємиці померлого ОСОБА_5 суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи в наявності є рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13.06.2007 року за позовом ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” до ОСОБА_4 про зміну договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості в кредит у зв'язку з істотною зміною обставин та істотним порушенням договору відповідачем, стягнення несплаченого боргу за домоволодіння, яким в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено (а.с. 44-48) та яке рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.08.2007 року скасовано та постановлено нове, яким позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с. 49-50).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач у  встановлені законом строки звернувся з позовом до ОСОБА_4 - спадкоємиці ОСОБА_5 Після заміни відповідача по справі на ОСОБА_4 та до закінчення строку дії Типового договору за умови не виконання або неналежного виконання умов Договору, позивач має право на звернення до суду за захистом своїх порушених майнових прав відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору,  допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших видпадках, встановлених договором або законом.

    Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

    Згідно умов Типового договору про передачу житлового будинку з надвірними будівлями у власність від 25 січня 1999 року, працівник ВАТ "Птахофабрика "Лозуватська" ОСОБА_5 після отримання у власність житлового будинку з надвірними будівлями зобов'язався сплатити господарству 30% витрат на його будівництво протягом 20 років відповідно до встановлених розмірів платежів та строків їх сплати.

Факт припинення з листопада 2002 року сплати щомісячних платежів у часткове відшкодування витрат позивача на будівництво житлового будинку з надвірними будівлями, свідчить про те, що ОСОБА_5 порушив умови Типового договору від 25 січня 1999 року. Відповідач після фактичного прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 також не виконує умови Типового договору, платежі у рахунок часткового погашення витрат позивача на будівництво житлового будинку не здійснює. У в'язку з порушенням ОСОБА_5 та відповідачем зобов'язань, викладених в  Типовому договорі від 25 січня 1999 року, позивач не отримує щомісячно від   відповідача встановлену суму у часткове відшкодування витрат на будівництво, житлового будинку та надвірних будівель переданих у власність ОСОБА_5, та набутих відповідачем як спадкоємцем першої черги за законом.

Згідно ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Протягом строку дії договору діє і зобов'язання, взяте на себе сторонами відповідно до умов договору

    Частина 1 ст. 608 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

    Враховуючи вищевказні положення, а також приймаючи до уваги той факт, що майнові права та обов'язки померлого входять до складу спадщини та переходять до його спадкоємців відповідно до ст. 1218 ЦК України, суд приходить до висновку, що Типовий Договір від 25.01.1999 року, укладений між ОСОБА_5 та позивачем діє на момент розгляду справи, оскільки зобов'язання, які визначені договором і виконання яких взяв на себе ОСОБА_5, з його смертю не припинилися, а ввійшли до спадщини і були успадковані відповідачем по справі.

    Оцінюючи дії відповідача з приводу виконання нею зобов'язань за Типовим договором від 25.01.1999 року, суд розцінює їх як істотне порушення відповідачем умов зазначеного договору.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання Типового договору від 25 січня 1999 року підлягають задоволенню на підставі ч. 2 ст.651 ЦК України.

    Згідно ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору

    Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 28038 грн. як збитків від розірвання і припинення договірних зобов'язань. В обґрунтування вказаної суми представники позивача вказали, що кошторисна вартість житлового будинку, встановлена Типовим договором та підтверджена іншими письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах справи становить 123186,40 грн., згідно Договору ОСОБА_5 повинен був сплатити 30% вартості будинку, що становить 36956 грн., з яких за час життя сплатив лише суму в розмірі 8918 грн. Залишок становить: 36956 грн. - 8918 грн. = 28038 грн., які підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку.

    Доводи представника відповідача про те, що відповідач отримав від позивача незакінчений будівництвом житловий будинок і що він повернув позивачу його фактичні затрати на будівництво житлового будинку і за свої кошти добудував житловий будинок, став його законним власником на підставі рішення виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 30 січня 2004 року № 16, спростовують встановленими обставинами, Типовим договором від 25.01.1999 року, іншими матеріалами справи та постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2005 року про визнання ВАТ Птахофабрика “Лозуватська" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, яка подовжена до 29 липня 2008 року ухвалою Господарського суду   Дніпропетровської області від 05 лютого 2008 року (а.с. 52-57, 73, 94, 95).

    10.01.2003 року між ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” та ЗАТ “Укрзернопром” укладено договір купівлі-продажу сукупних валових активів платника податку, згідно якого ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” відступило на користь ЗАТ “Укрзернопром” у повному обсязі сукупні валові активи платника податку — дочірнього підприємства Птахофабрика “Лозуватська” — з усіма активами та пасивами, зокрема: повну вигоду від участі в усіх існуючих і майбутніх господарських договорах та інших угодах будь-якого роду, на які підприємство має право на дату підписання даного договору (а.с. 104-108).

    Згідно відповіді ЗАТ “Укрзернопром” від 07.08.2009 року, на момент подання відповіді ЗАТ “Укрзернопром” не володіє корпоративними правами ДП Птахофабрика “Лозуватська” і не має можливості надати достовірну інформацію щодо наявності чи відсутності на балансі дочірнього підприємства житлового будинку № 1 по вул. Набережна, 8 квартал, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 146).

    Згідно відповіді виконуючого обов'язки директора ДП Птахофабрика “Лозуватська” від 17.08.2009 року на балансі ДП Птахофабрика “Лозуватська” ТОВ “Черкаси Птахопродукт” будинок № 1 по вул. Набережна, 8 квартал, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області не перебуває, дебіторська заборгованість по цьому будинку на обліку не числиться (а.с 156).

    Той факт, що на баланс ДП Птахофабрика “Лозуватська” не передавався будинок № 1 по вул. Набережна, 8 квартал, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області підтверджено також ксерокопією переліку об'єктів, переданих на ДП Птахофабрика “Лозуватська”(а.с. 103).

    Оцінюючи наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що спірний будинок не був предметом договору купівлі-продажу сукупних валових активів ДП Птахофабрика “Лозуватська”, права ЗАТ “Укрзернопром” жодним чином не порушені, а ВАТ Птахофабрика “Лозуватська” є належним позивачем по справі.

    Оскільки рішення постановлюється на користь позивача, то згідно з ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 280,38 грн. та витрати пов'язані з розглядом цивільної справи (витрати на інформаційно-технічне забезпечення) у сумі 30 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 626, 629, 630, 631, 632, 651, 653  ЦК України та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства  Птахофабрика ?озуватська” до ОСОБА_4, треті особи: ЗАТ ?крзернопром” про розірвання договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості в кредит у зв’язку з істотним порушенням договору відповідачем та стягнення непогашеної суми кредиту як збитків від розірвання договору і припинення договірних зобов’язань – задовольнити.  

Типовий договір про передачу господарством працівникові у власність приватного житлового будинку з надвірними житловими будівлями від 25.01.1999 року, укладеного між ВАТ Птахофабрика ?озуватська” та ОСОБА_5 – розірвати.

Стягнути  з ОСОБА_4 на користь ВАТ Птахофабрика ?озуватська” непогашену суму кредиту як збитку від розірвання договору і припинення договірних зобов’язань в розмірі 28038 (двадцять вісім тисяч тридцять вісім) гривень 00 коп.

Стягнути  з ОСОБА_4 на користь ВАТ Птахофабрика ?озуватська” судові витрати: судовий збір в розмірі 280 (двісті вісімдесят) гривень 38 коп. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 (тридцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в Дніпропетровський апеляційний суд протягом двадцяти днів  з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів  з дня проголошення рішення або протягом десяти днів  без подачі заяви на апеляційне оскарження.

Головуючий суддя