Справа №2-39/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року

Богуславський районний суд  Київської області  в складі :

головуючого   судді                                         Тітова М.Б.

при секретарі                                                   Олійник Л.С.

з участю позивача                                         ОСОБА_1

представника позивача                                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом, просить  стягнути із відповідача ОСОБА_3 47940 гривень неповернутого боргу за договором позики, 3000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі в сумі 1620 гривень.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21 серпня 2009 року відповідач позичив у нього 6000 доларів США, що на час звернення до суду складає 47940 гривень. Договір позики було укладено в письмовій формі. Відповідач зобов’язувався повернути гроші до 24 вересня 2009 року, але у вказаний строк свого зобов’язання не виконав.  Також позивач зазначив, що внаслідок дій відповідача йому заподіяна моральна шкода, розмір якої становить 3000 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути із відповідача ОСОБА_3 48060 гривень боргу за договором позики з урахуванням у відповідності до ст. 625 ЦК України встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 1393 грн., та  процентів на рівні облікової ставки НБУ від простроченої суми, що становить 1312 грн., за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року. Позов в частині стягнення моральної шкоди він не підтримує.

Відповідач ОСОБА_3 про час і місце судового засідання повідомлявся судом належним чином через засоби масової інформації, про що є відомості в матеріалах справи, але в судове засідання не з’явився і причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та дослідивши письмові  докази по справі, вважає за необхідне позов  задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Із договору позики складеного в простій письмовій формі вбачається, що 21 серпня 2009 року відповідач ОСОБА_3 отримав у позику від позивача ОСОБА_1 6000 доларів США, які зобов’язувався повернути до 24 вересня 2009 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Згідно частини другої цієї статті на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні доведено, що він 21 серпня 2009 року передав відповідачу ОСОБА_3 6000 доларів США, оскільки ним дотримано укладення договору позики в письмовій формі, що підтверджується розпискою відповідача від 21.08.2009 року, в якій зазначено зобов’язання позичальника повернути борг в строк до 24 вересня 2009 року.

Факт передачі позивачем грошей в сумі 6000 доларів США відповідачу ОСОБА_3 підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який пояснив, що в його присутності ОСОБА_1 передав гроші відповідачу, а відповідач написав власноручно про це розписку, в якій він (ОСОБА_4В.) поставив підпис як свідок даної угоди.

У відповідності до ч. 2 ст. 545 ЦК України в разі якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов’язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника у відповідності до ч. 3  вказаної статті підтверджує виконання ним свого обв’язку.

Як встановлено в судовому засіданні борговий документ (договір позики) знаходиться у позивача ОСОБА_1, що як наслідок свідчить про те, що відповідач не виконав свого зобов’язання.

Відповідно до   ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки зобов’язання повернути борг відповідачем не виконане, то є всі підстави для задоволення позову в частині стягнення суми боргу в розмірі 48060 гривень.

Вимоги позивача про стягнення із відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також  процентів на рівні облікової ставки НБУ від простроченої суми підлягають повному задоволенню, оскільки такі наслідки настають для боржника за порушення виконання грошового зобов’язання  у відповідності до ст. ст. 625, 1048, 1050 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України  позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частина 2 ст. 1048 ЦК України визначає договір позики безпроцентним за таких умов:

договір позики укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує                 п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний       із  здійсненням  підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Оскільки позивач надав позику більшу ніж п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то є всі підстави вважати договір позики процентним.

Суму процентів за користування грошовими коштами необхідно визначити на рівні облікової ставки НБУ, яка становить згідно постанови правління Національного банку України від 12.06.2009 року №343 з 15 червня 2009 року в розмірі 11% річних.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції зроблені позивачем вірно та становлять 1393 грн. Також виконані вірно розрахунок відсотків за користування грошовими коштами виходячи із облікової ставки НБУ, що становить 1312 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

Позивач поніс судові витрати, які належним чином документально підтверджені, на загальну суму 1620 гривень.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 545, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 49453 гривні суми боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції, 1312 гривень відсотків за користуванням грошовими коштами на рівні облікової ставки НБУ, та судові витрати по справі в сумі 1620 гривень, всього 52385 (п’ятдесят дві тисячі триста вісімдесят п’ять) гривень.    

            Стягнути із ОСОБА_3  судовий збір (державне мито) на користь держави в сумі 507 гривень 65 коп.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області  через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку встановленому ч.4 ст. 295 ЦПК України.

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: суддя         (підпис)         М.Б.Тітов