ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 Справа № 917/2101/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" вул. Харчовиків, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014

до Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк", вул. Кудрявський узвіз, 2, м. Київ, 04053

про визнання недійсним правочинну щодо переходу права власності.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Приватне Підприємство "Ліро", вул. Вузька, 19, м. Полтава, 36022;

2. Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В., АДРЕСА_1, 36022.

Суддя Гетя Н.Г.

Секретар судового засідання Дяченко Д.Б.

Представники:

Представник позивача Яснолобов О.В., довіреність від 14.11.17

Представник відповідача Коломієць С.В., довіреність №161 від 03.10.18

Представник третьої особи 1: Буренко А.Ю., довіреність від 15.08.16

Представник третьої особи 2: не з'явився,

Фіксування судового процесу здійснюється за допомогою технічних засобів (аудіозапис).

Після виходу з нарадчої кімнати в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.233 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просило суд визнати недійсним правочин щодо переходу права власності до Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" на нежитлове приміщення, виробничі будівлі за адресою: м.Полтава, вул. Харчовиків, 13, які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м, гараж для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м, пост-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м, камера для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м, гараж для вантажних автомобілів загальною площею 36,5 кв.м у зв'язку із порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено на 28.12.2017 р.

14.12.2017 р. позивачем, через канцелярію суду, подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову (вх. 15421, а.с. - 57-63), шляхом заборони відчуження нерухомого майна, предмету іпотеки та накладення арешту на майно, незалежно від того хто володіє майном - нежитлові приміщення, виробничі будівлі за адресою: м.Полтава, вул.Харчовиків, 13, які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м., гаража для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м., поста-2141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м., камери для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м., гаража для вантажних автомобілів загальною площею 1055,9 кв.м., трансформаторного пункта загальною площею 36,5 кв.м.

Ухвалою суду від 18.12.2017 р. відмовлено в забезпеченні позову.

28.12.2017 р. задоволено клопотання відповідача від 27.12.2017 р. (вх. № 15811 від 27.12.2017 р., Т. 1, а.с. -68) про відкладення розгляду підготовчого судового засідання на іншу дату у зв'язку із неможливістю своєчасно підготовити відзив на позовну заяву.

12.01.2018 р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. 356, Т. 1, а.с. - 80-114), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

01.02.2018 р. від приватного підприємства «Ліро» (вх. 1098, Т. а.с. - 116-139) та 05.02.2018 р. від відповідача (вх. 1178, Т.1, а.с. -140-149) надійшли заяви про залучення Приватного підприємства «Ліро» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 08.02.2018 р. суд задовольнив вказані заяви та залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне Підприємство "Ліро" та Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В.; відклав розгляд підготовчого судового засідання на 27.02.2018 р. 27.02.2018 р. ПП «Ліро» надало пояснення по справі, згідно яких, просить у позові відмовити (вх. 2136, Т. 2, а.с. 48-156).

08.02.2018 р. відповідач надав суду клопотання про закриття провадження у справі (вх. 1361, Т. 1, а.с.- 150-152) та клопотання про залишення позовної заяви без руху (вх. 1360,Т. 1, а.с. -153). Суд відмовляє в задоволенні вказаних клопотань.

Позивачем до Господарського суду Полтавської області подано клопотання від 27.02.2018 (вх. № 2197, Т. 2, а.с - 21-22) про заміну процесуального статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПП "Ліро" на співвідповідача по справі та заява від 27.02.2018 р. про зміну предмету позову, в якій просив:

1. Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" № 33914068 від 17.02.2017, вчиненого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторією на підставі іпотечного договору № 838 від 26.06.2013, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. вчинено реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Кристалбанк" на нежитлові приміщення, виробничі будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 13, які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м., гаража для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м., поста-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м., камери для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м., гараж для вантажних автомобілів загальною площею 1055,9 кв.м., трансформаторного пункта загальною площею 36,5 кв.м. у зв'язку із порушенням вимог чинного законодавства;

2.Витребувати з володіння ПП "ЛІРО" об'єкт нерухомості: нежитлові приміщення, виробничі будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 13, які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м., гаража для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м., пост-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м., камери для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м., гаража для вантажних автомобілів загальною площею 1055,9 кв.м., трансформаторного пункта загальною площею 36:5 кв.м. на користь ПрАТ "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 27.02.2018 р. відкладено розгляд підготовчого засідання на 13.03.2018 р.

06.03.2018 р. позивач надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх.. 2479, Т.2, а.с. - 181-190). Ухвалою суду від 13.03.2018 р. відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

12.03.2018 р. від третьої особи 2 надійшли пояснення по справі, в яких проти задоволення позову заперечує.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.03.2018 у справі №917/2101/17 закрито підготовче провадження у справі № 917/2101/17, відхилено заяву про зміну предмету позову та заяву про заміну процесуального статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПП "Ліро" на співвідповідача. Справу призначено до судового розгляду по суті на 16.03.2018 р. о 09 год. 45 хв.

Ухвалою суду від 16.03.2018 р. розгляд справи відкладено на 29.03.2018 р.

29.03.2018 р., згідно ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 12.04.2018 р.

Не погодившись частково з ухвалою місцевого господарського суду від 13.03.2018 р. , Приватне акціонерне товариство "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.03.2018 у справі № 917/2101/17 в частині відхилення судом заяви про зміну предмету позову та заяви про зміну процесуального статусу ПП "Ліро" на співвідповідача; прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву ПрАТ "ПАТП 1662" про зміну предмету позову та заяви про зміну процесуального статусу ПП "Ліро" на співвідповідача - прийняти до розгляду та задовольнити. В зв'язку з цим ухвалою суду від 29.03.2018 р. провадження у справі було зупинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 р. апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області - без змін.

Ухвалою суду від 11.09.2018 р. поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04.10.2018 р.

В зв'язку з перебуванням судді Геті Н.Г. на лікарняному, розгляд справи 04.10.2018 року не відбувся, ухвалою суду від 01.11.2018 р. розгляд справи призначено на 20.11.2018 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача та третьої особи 1 заперечували проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи 2, в засідання суду не з'явився, додаткових пояснень по справі не надавав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

26.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" (далі - іпотекодержатель) та Приватним акціонерним товариством "Полтавське автотранспортне підприємство 1662", (далі - іпотекодавець) укладено іпотечний договір № КЛ/2013/03-40, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Мєдвєдевою В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 838, умовами якого передбачено, що даний договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №КЛ/2013/03-40 від 26.06.2013, укладеного між Приватним підприємством "РЕСУРС-ОІЛ" (далі - позичальник) та ПАТ "Терра Банк", а також договір про внесення змін та доповнень, що можуть бути укладені до нього майбутньому (в тому числі, але не включно, стосовно збільшення розміру процентів за користування кредитом, збільшення строку повернення кредиту, збільшення розміру (суми) кредиту), далі - кредитний договір, згідно умов якого позичальник зобов'язаний: повернути іпотекодержателю кредит в розмірі - 2 900 000, 00 грн., сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі - 22, 5% річних, та у розмірі, передбаченому п. 3.10. кредитного договору, який може бути змінений у відповідності до умов кредитного договору, сплачувати процент за понадстрокове користування кредитом ( у випадку такого прострочення) в розмірі - 32, 5% річних; сплатити неустойку (пеню, штраф), інші платежі, що передбачені кредитним договором.

Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2014 № 148 призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Терра Банк" - ОСОБА_8 (далі - Уповноважена особа). Наказом № 232 від 21.11.2014 повноваження Уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації було продовжено.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 23.12.2014 № 831 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2014 № 159 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Терра Банк" та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію", згідно з яким строком з 24.12.2014 до 23.12.2015 розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Терра Банк" ОСОБА_8.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування 13.10.2014 було затверджено план врегулювання, яким передбачено виведення неплатоспроможного банку ПАТ "Терра Банк"" з ринку у спосіб утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і зобов'язань одного або декількох неплатоспроможних банків. На підставі вказаного плану врегулювання Фондом гарантування 08.12.2014 було прийнято рішення про створення перехідного банку ПАТ "Перехідний банк "КРИСТАЛБАНК".

22 грудня 2014 року згідно акту приймання передавання за договорами іпотеки та договорами застави укладеними між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та Публічним акціонерним товариством «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАПБАНК» з додатками до Публічного акціонерного товариства «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАПБАНК» перейшли всі права та обов'язки іпотекодержателя за іпотечним договором № КЛ/2013/03-40 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 26 червня 2013 року та посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. зареєстрований в реєстрі за № 838.

12.03.2015 року втратив статус перехідного банку ПАТ « ПЕРЕХІДНИЙ БАНК КРИСТАЛБАНК» та набув статусу банку ПАТ «КРИСТАЛБАНК».

17.02.2017 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторією Вікторівною на підставі іпотечного договору № 838 від 26.06.2013 року посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. зареєстровано перехід права власності від Приватного акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство 1662» до Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» на нежитлові приміщення, виробничі будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 13, які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м., гаража для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м., поста-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м., камера для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м., гаража для вантажних автомобілів загальною площею 1055,9 кв.м., трансформаторного пункта загальною площею 36,5 кв.м., які належали Приватному акціонерному товариству «Полтавське автотранспортне підприємство 1662» на підставі приватної власності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що дії Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» з вчинення правочину переходу права власності здійснені з грубим порушенням норм чинного законодавства та ділової етики, зокрема:

- Публічне акціонерне товариство "КРИСТАЛБАНК" не надсилало на адресу Приватного акціонерного товариства " Полтавське автотранспортне підприємство 1662" вимогу про усунення порушення, чим порушило норми частини 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" ;

- на момент набуття права власності Публічним акціонерним товариством "КРИСТАЛБАНК", як того вимагає стаття 37 Закону України "Про іпотеку", оцінка не проводилась, так як жодний фахівець щодо проведення оцінки нежитлового приміщення не відвідував його у період набуття права власності; згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 13835/5572року зробленого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України ринкова вартість предмета іпотеки нежитлових будівель, загальною площею 2879,0 кв.м. за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 13 складає - 7482400,00 грн. Враховуючи, що сума заборгованості за кредитним договором, на підставі якого укладено договір іпотеки не перевищувала 3000000,00 грн. а іпотекодержатель жодним чином не відшкодував іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, це підтверджує факт неправомірності правочину щодо переходу права власності.

В зв'язку з цим, позивач просить визнати недійсним правочин щодо переходу права власності до Публічного акціонерного товариства "КРИСТАЛБАНК" на нежитлове приміщення, виробничі будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 13, які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м., гараж для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м., пост-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м., камера для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м., гараж для вантажних автомобілів загальною площею 1055,9 кв.м., трансформаторний пункт загальною площею 36,5 кв.м. у зв'язку із порушенням вимог чинного законодавства.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторією Вікторівною на підставі іпотечного Договору вчинено правочин з переходу права власності від Приватного акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство 1662» до Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» на нежитлові приміщення, виробничі будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 13, , які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м., гаража для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м., поста-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м., камери для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м., гаража для вантажних автомобілів загальною площею 1055,9 кв.м

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положення ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину.

Так, згідно зі статтею 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину. Односторонній правочин може створювати для інших осіб обов'язки лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

В той же час, згідно п. 1 та п. 9 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначається таке: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягає зокрема право власності. Згідно п.2 ч. 1 ст. 10 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором зокрема є нотаріус.

Згідно ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно ч. 2 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

З огляду на викладені положення законодавчих актів, дії нотаріуса Дробітько Вікторії Вікторівни, вчинені нею 17.02.2017 року по реєстрації права власності на і об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 13 за ПАТ «Кристалбанк» є реєстраційною дією, а не правочином.

Аналогічна правова позиція щодо того, що реєстрація права власності нотаріусом за відповідним застереженням в іпотечному договорі про задоволення вимог іпотекодержателя не є правочином міститься зокрема і в Постанові ВГСУ від 08.06.2017 року по справі № 916/1816/14.

Тобто, позивачем обрано невірний спосіб захисту права, яке на його думку порушено.

В той же час, проаналізувавши правовідносини сторін, пов'язані із вчиненням банком правочину з набуття права власності, а також з подальшою реєстрацією права власності на підставі відповідного рішення нотаріуса, суд вважає, що спірні правовідносини регулюються, перш за все, нормами Закону України „Про іпотеку", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідним порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 N 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також положеннями іпотечного договору.

Так, відповідно до ст. 33 Закону України „Про іпотеку", яка регулює підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч.3 цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

За ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній 17.02.2017р., державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Згідно з ч. 3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції чинній 17.02.2017р., державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно п.61 Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 №1127 в редакції, чинній 17.02.2017р., для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателеміпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З матеріалів справи слідує та не заперечується сторонами, що ПП «Ресурс Трейд-оіл» порушило умови Кредитного договору № КЛ/2013/0340 від 26.06.2013р. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, було укладено Іпотечний договір № КЛ/2013/03-40 від 26.06.2013р. між ПАТ «ТЕРРА Банк», правонаступником якого є ПАТ «КРИСТАЛ БАНК», та ПрАТ «Полтавське АТП 1662». Пунктом 6.1. Іпотечного договору встановлено, що Банк набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки, його реалізацію та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки на свій розсуд у разі настання будь-якого або всіх випадків, передбачених даним пунктом, зокрема у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов'язань, що випливають з Кредитного договору, в т.ч., але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений Кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом та/або процентів за понадстрокове користування кредитом, та/або процентів за понадстрокове користування кредитом, та/або комісійної винагороди, та/або виконання будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором.

В пункті 6.2. Іпотечного договору № КЛ/2013/03-40 від 26.06.2013р. зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в розділі 7 Іпотечного договору, або шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя. В п. 7.1. іпотечного договору зазначено, що це застереження про задоволення вимог іпотекодежателя згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку» за своїми правовими наслідками для сторін є договором про задоволення вимог іпотекодержателя. і визначає один із можливих позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя без будь-якого додаткового погодження (окремого уповноваження) з боку Іпотекодавця, а саме шляхом:

7.1.2. - набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по Кредитному договору у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Отже, в іпотечному договорі від 26.06.2013р. міститься передбачене ст.ст. 35, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто погоджене сторонами в добровільному договірному порядку.

Як встановлено судом,банком надіслано позичальнику (вимога від 22.04.2016р. вих. №22.04.2016/2-вих, Т.1, а.с. - 92-93) та іпотекодавцю (вимога від 29.01.2016р. вих. №29.01.2016р./5-вих, Т.1, а.с. - 90-91) відповідні вимоги про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Позивач в позовній заяві стверджує, що він не отримував вимогу про усунення порушень від ПАТ «КРИСТАЛБАНК», але він же надавав відповідь на вимогу від 29.01.2016р. вих. №29.01.2016р./5-вих, а саме заперечення на вимогу в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» вих. №7 від 25.02.2016р. (Т.1, а.с. - 94-95). Банк надіслав відповідь на заперечення - від 08.04.2016р. вих. № 08.04.2016/10-вих. (Т.1, а.с. - 96-98).

Отже, з моменту отримання іпотекодавцем вимоги тридцятиденний строк сплинув, так як право власності на нерухоме майно Банк оформив 17.02.2017р.

Згідно матеріалів справи, банк надав нотаріусу всі необхідні документи для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, які встановлені Порядком №1127.

Вказане свідчить про відсутність у державного реєстратора визначених ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстав для відмови в державній реєстрації прав.

Згідно вищенаведених норм права, оцінку не потрібно було подавати державному реєстратору для реєстрації право власності на майно за Банком. Оцінка предмету іпотеки проводилася суб'єктом оціночної діяльності для визначення вартості предмету іпотеки при взятті даного майна на баланс Банку як того вимагає ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до Звіту про оцінку майна № 001-17022017 від 17.02.2017р. ринкова вартість майна складає 2 500 002,73 гривні (Т.1, а.с. - 99-100).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство 1662» є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 03.12.2018р.

Суддя Н.Г. Гетя