ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року                                                                                  Справа № 906/324/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. ,  суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1- керівник

відповідача: представник ОСОБА_2- адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Спіка" на ухвалу господарського суду Житомирської області, постановлену 30.08.18р. суддею Тимошенком О.М. у м.Житомирі, повний текст складено 03.09.18р. у справі №906/324/18

за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства "Спіка"

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит"

про стягнення 115000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.08.2018р. у справі №906/324/18 повернуто заяву ОСОБА_3 акціонерного товариства (ЗАТ) "Спіка" №22/8-Л-5 від 22.08.2018р. про збільшення розміру позовних вимог повернути заявнику; закрито  провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 100000грн. збитків для відновлення первісного стану будівлі, 5000грн. майнової шкоди в порядку регресу; закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті в частині вимог про стягнення 5000грн. на відшкодування упущеної вигоди, 5000грн. на відшкодування моральної шкоди.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.08.18р. у справі №906/324/18 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 8674039,20 грн. збитків, 817462,73 грн. майнової шкоди, 5308863,48 грн. збитків за упущену вигоду, 898240,00 грн. моральної шкоди, що разом становить 15698605,41 грн. - залишено без руху на підставі ч.10 ст.174 ГПК України, оскільки до заяви не додано доказів сплати судового збору. Позивачу наданий строк для усунення недоліків (сплати судового збору) - один день із дня вручення цієї ухвали.

Мала тривалість часу для усунення недоліків пов’язана з тим, що визначений законом строк підготовчого засідання, враховуючи продовження цього строку судом на 30 днів судом, закінчився 30.08.2018р. До цього ж дня оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні.

Ухвала направлялась позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою. Також, враховуючи, що розгляд справи у підготовчому засіданні призначений на 30.08.18 ухвала суду від 23.08.18 направлена позивачу також на його електронну адресу вказану у позовній заяві, про що було повідомлено позивача за телефонним номером зазначеним у позовній заяві.

Таким чином суд першої інстанції вважає, що ним вжито усіх можливих заходів для вручення ухвали від 23.08.18р. в строк, який би надавав можливість позивачу усунути недоліки заяви про збільшення розміру позовних вимог (сплатити судовий збір) в межах строку підготовчого засідання, що надавало б можливості прийняти її до розгляду.

Станом на початок підготовчого судового засідання 30.08.18. позивачем не надано доказів сплати судового збору.

Ухвала суду про залишення заяви без руху вручена позивачу 28.08.2018р. електронною поштою за вказаною ним електронною адресою, ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29.08.2018р., позивачу було відомо про постановлення судом ухвали про залишення заяви без руху, що вбачається із заяви позивача №30/8-Лабр від 30.08.18р.

За сукупності таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не усунув недоліки заяви про збільшення розміру позовних вимог у встановлений ухвалою від 23.08.18р. строк, а тому на підставі ст.174 ч.4 ГПК України, визнав заяву неподаною і повернув її ухвалою суду від 30.08.2018р. позивачу.

Поряд з тим у цій же ухвалі - ухвалі господарського суду Житомирської області від 30.08.2018р. у справі №906/324/18 - місцевий господарський суд

- закрив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення: 100000,00 грн. збитків для відновлення первісного стану будівлі; 5000,00 грн. майнової шкоди в порядку регресу;

- закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на  "05" вересня 2018 р. по суті в частині вимог про стягнення: 5000,00 грн. на відшкодування упущеної вигоди; 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

          - відмовив в задоволенні клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання (клопотання подавалося у зв'язку із перебуванням керівника на лікуванні, що було розцінено місцевим судом як зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи в підготовчому судовому засіданні, строк проведення якого закінчився);

          - відмовив в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та про призначення експертизи.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.08.2018р. у справі №906/324/18 до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Закрите акціонерне товариство "Спіка", відповідно до якої просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2018р. у справі №906/324/18 в частині:

- повернення заяви ОСОБА_3 акціонерного товариства "Спіка" №22/8-Л-5 від 22.08.2018р. про збільшення розміру позовних вимог;

- закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення: 100000,00 грн. збитків для відновлення первісного стану будівлі; 5000,00 грн. майнової шкоди в порядку регресу; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в частині вимог про стягнення: 5000,00 грн. на відшкодування упущеної вигоди; 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- відмови в задоволенні клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання.

У іншій частині ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2018р. у справі №924/324/18 апелянт просить залишити без змін. Також просить вважати поданою 23.08.2018р. заяву ОСОБА_3 акціонерного товариства "Спіка" №22/8-Л-5 від 22.08.2018р. про збільшення розміру позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема позивачу, надано малий строк для усунення недоліків поданої заяви про збільшення позовних вимог - сплати судового збору, хоча у суду першої інстанції, були підстави зупинити провадження у справі за наслідками виконання або невиконання ухвали від 23.08.2018 року про усунення недоліків до встановлення об'єктивних обставин, що є предметом судового розгляду. Також апелянт вказує, що не прийнято до уваги, перебування на лікуванні керівника ЗАТ "Спіка" з 28.08.2018р.,  та ігнорування того, що він є єдиною особою товариства, уповноваженою розпоряджатися фінансовими коштами товариства з правом підпису банківських фінансових документів від імені товариства, важливість його особистої присутності як керівника ЗАТ "Спіка" в судових засіданнях по цій справі з огляду на обізнаність в деталях спору, суд розцінив як зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи в підготовчому судовому засіданні, хоч відповідно до норм ст. 177 ГПК України такий строк мав закінчитись 29.08.2018р., в чому вже існують порушення строків самим судом. Зазначає, що оскаржувану ухвалу не було вручено в судовому засіданні 23.08.2018р., та вчасно не надіслано на адресу позивача, чим суд свідомо унеможливлював її виконання в період встановленого строку - одного дня з моменту вручення, хоч і ця обставина була усунена позивачем.

Керівник апелянта ОСОБА_1 звертає увагу Північно-західного апеляційного господарського суду на те, що суд першої інстанції не переконався, чи отримано позивачем повний текст ухвали ЗАТ "Спіка", про що, зазвичай, судом витребовується підтвердження факту отримання від адресата (підтверджується аналогією від Коростишівського райсуду (на скрин-шоті), чого в цьому разі зроблено не було. Факт надходження на електронну адресу ЗАТ "Спіка" спростовується скрин-шотом електронної пошти ЗАТ "Спіка" за період 27.08.2018р.-05.09.2018р. (додається), а тому висновок суду про вручення ухвали від 23.08.2018р. саме 28 серпня 2018 року, є помилковим. Вважає, що наявність записки про телефонограму ЗАТ "Спіка" не може прийматись до уваги взагалі, бо чинними нормами ГПК такої форми оповіщення не визначено, а факт телефонної розмови з представником суду ЗАТ "Спіка" заперечує, оскільки в цей час був тимчасово непрацездатний. Про оспорювану ухвалу дізнався після її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.08.2018 року, в зв'язку з чим невідкладно було подано заяву №30/8-Лабр від 30.08.2018р.

Наводить інші доводи в обґрунтування поданої апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав наведені доводи, додатково зазначив, що усі ці обставини стали підставою заявлення головуючим суддею Тимошенком О.М. (господарський суд Житомирської області) самовідводу.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті від відповідача (а.с.72, т.5 матеріалів оскарження) надійшла заява про відвід судді Демидюк О.О., яка була розглянута та вирішена в порядку статей 32, 35-39 ГПК України (а.с.94-100, т.5 матеріалів оскарження).

14.11.2018р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу позивача, у яких просить залишити ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2018р. у справі №906/324/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ "Спіка" без задоволення.

26.11.2018р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові доповнення до заперечення на відзив ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Лабрадорит" з додатками.

Обґрунтовуючи заперечення на апеляційну скаргу, представник відповідача неодноразово намагався перевести її розгляд на дослідження обставин по суті спору.

Колегією суддів апеляційної інстанції наголошено представникам як позивача так і відповідача на дотримання вимог статті 269 ГПК України.

За змістом статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали оскарження ухвали, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2018р. слід скасувати в частині повернення заяви закритого акціонерного товариства "Спіка" №22/8-Л-5 від 22.08.18 про збільшення розміру позовних вимог та в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення: 100000,00 грн. збитків для відновлення первісного стану будівлі; 5000,00 грн. майнової шкоди в порядку регресу, задоволивши таким чином частково апеляційну скаргу, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 30.08.2018р. у справі №906/324/18 позивач - ЗАТ "Спіка" звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Лабрадорит" про стягнення на свою користь шляхом:

- відшкодування збитків в сумі 100000,00грн. для відновлення первісного стану будівлі;

- відшкодування майнової шкоди в порядку регресу в сумі 5000,00грн.;

- відшкодування збитків за упущену вигоду в сумі 5000,00грн.;

- відшкодування моральної шкоди (ділової репутації) в сумі 5000,00грн.

Загальна сума позовних вимог становить 115000грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 31.05.2018р. у справі №906/324/18 відкрито провадження у справі. Прийнято рішення здійснювати розгляд за правилами загального провадження.

В порядку підготовчого провадження місцевим господарським судом здійснювалися процесуальні дії у порядку та з метою, визначеними частиною 1 статті 177 ГПК України, для чого було призначене судове засідання на 21.06.18р.

Колегія суддів, з урахуванням приписів частини 3 статті 177  ГПК України, зазначає, що шістдесятий день підготовчого провадження закінчується 30.07.18р. У виняткових випадках такий строк, якщо він буде продовжений за клопотанням сторони чи з ініціативи суду не більше ніж на тридцять днів, закінчиться 29.08.18р.  

У судовому засіданні 21.06.18р. судове засідання по суті розгляду позовних вимог не відбулося у зв’язку із заявленим клопотанням керівника позивача про надання йому можливості укласти договір із адвокатом на представництво останнім інтересів позивача.

Вказане клопотання було задоволене, підготовче провадження відкладене на 09.08.18р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відклавши підготовче засідання на 09.08.18р., місцевий господарський суд припустився порушень норм процесуального права, оскільки у супереч вимогам частини 1 статті 183 ГПК України у сукупності із статтями 202 та частиною 2 статті 232, 234 ГПК України не було постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання.

У подальшому у підготовчому засіданні 09.08.18р. протокольною ухвалою було продовжено на 30 днів строк підготовчого провадження та оголошено перерву до 23.08.18р. У цьому ж підготовчому засіданні залишено без розгляду заяву позивача про відвід та витребувано від КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційну справу щодо об’єктів нерухомого майна, що розташоване за адресою Житомирська область, Радомишльський район, с.Потіївка, вул.Радгоспна, 8.

У судове засідання 23.08.18р. позивач подав «заяву про збільшення майнових вимог» №22/8-Л-5, відповідно до якої просить суд стягнути з ТОВ "Лабрадорит" на користь ЗАТ "Спіка" шляхом:

- відшкодування збитків в сумі 8674039,20 грн. для відновлення первісного стану будівлі;

- відшкодування майнової шкоди в порядку регресу в сумі 817462,73 грн.;

- відшкодування збитків за упущену вигоду в сумі 5308863,48 грн.;

- відшкодування моральної шкоди (ділової репутації) в сумі 898240,00 грн.;

що разом становить 15698605,41 грн., та покласти судові витрати на відповідача.

Судовий збір не сплачено.

За змістом частини 1-2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

А відповідно до частини 10 цієї ж статті заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Суддя господарського суду Житомирської області 23.08.18р. постановив ухвалу, відповідно до якої заяву ЗАТ "Спіка" №22/8-Л-5 від 22.08.18р. про збільшення розміру позовних вимог залишив без руху та встановив для заявника строк на усунення недоліків (сплати судового збору) один день із дня вручення цієї ухвали.

У цьому ж підготовчому засіданні місцевим господарським судом оголошено перерву до 30.08.18р. (протокол судового засідання від 23.08.18р.).

30.08.18р. за результатами проведення підготовчого засідання судом першої інстанції постановлено ухвалу, відповідно до якої повернуто заяву ЗАТ "Спіка" №22/8-Л-5 від 22.08.2018р. про збільшення розміру позовних вимог; закрито  провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 100000грн. збитків для відновлення первісного стану будівлі, 5000грн. майнової шкоди в порядку регресу; закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті в частині вимог про стягнення 5000грн. на відшкодування упущеної вигоди, 5000грн. на відшкодування моральної шкоди. Цією ж ухвалою позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання, а відповідачу – у задоволенні клопотань про витребування доказів та про призначення експертизи.

Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваного процесуального рішення, зокрема в такому.

Що стосується подання заяви про збільшення позовних вимог, залишення її без руху та повернення заявнику.

1. У супереч вимогам частини 1 статті 183 ГПК України у сукупності із статтями 202 та частиною 2 статті 232, 234 ГПК України не було постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання.

2. Як зазначалося вище, строк підготовчого провадження, з урахуванням приписів частини 3 статті 177 ГПК України, закінчився 29.08.18р., тоді, як судом помилково він обраховується 30.08.18р. Відтак підготовче засідання 30.08.18р. проведено поза межами строку підготовчого провадження.

3. З моменту відкриття провадження у справі (31.05.18р.) до моменту закриття підготовчого провадження (30.08.18р.) у справі №906/324/18 судом проведено 3 судових засідання за 90 днів. Судові засідання призначалися із великими інтервалами.

4. З’ясувавши, що позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог без оплати її судовим збором у встановленому порядку та розмірі, та постановивши з цього приводу ухвалу, судом надано для заявника на усунення недоліків 1 (один) день із моменту отримання ухвали, виходячи з того, що 30.08.18р. закінчується строк підготовчого провадження, і така заява (про збільшення позовних вимог) планувалася до розгляду саме у це судове засідання.

4.1.  За змістом частин 1-2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Серед основних принципів господарського судочинства законодавець визначив розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч. 3 статті 2 ГПК України).

Під критерій розумності строків підпадає усе судове провадження.

У розумінні Європейського суду для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює собою все провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»; рішення Європейського суду з прав людини у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства»; рішення Європейського суду з прав людини у справі «Еркнер і Гофауер проти Австрії»).

4.2. В силу частини 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

4.3. Визначаючи для заявника строк усунення недоліків в один день із дня отримання ухвали, суд першої інстанції не обґрунтував терміновості вчинення відповідної процесуальної дії.

Зазначення окремим абзацом, що строк підготовчого засідання, який продовжений судом на 30 днів (з порушенням вимог ГПК України) закінчується 30.08.18р. колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може розцінювати як належне та достатнє обґрунтування такої терміновості.

Також суд першої інстанції не врахував, що із наближенням святкових та вихідних днів (24 серпня 2018 року – п’ятниця – ОСОБА_5 України; 25 серпня 2018 року – субота – вихідний день; 26 серпня 2018 року – неділя – вихідний день) вона може бути виконана за умови надіслання (вручення) стороні у день її постановлення.

При цьому надіслання можливе як засобами поштового зв’язку у формі рекомендованого листа, так і засобами електронного зв’язку (електронна пошта).

4.4. Як вбачається із відомостей комп’ютерної бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» господарського суду Житомирської області ухвала господарського суду Житомирської області від 23.08.18р. була виготовлена лише 27.08.18р. та підписана цифровим підписом головуючого судді о 17:06 цього ж дня.

4.5. Копія ухвали на адресу ЗАТ «Спіка» була надіслана господарським судом Житомирської області 28.08.18р., що підтверджується відміткою про її надіслання на зворотній стороні процесуального документу. В цей же день копія ухвали також була надіслана на електронну адресу ЗАТ «Спіка».

Також матеріали оскарження містять телефонограму, якою представника ЗАТ «Спіка» повідомлено, що 28.08.18р. на електронну адресу товариства надіслано ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.08.18р. про залишення без руху заяви про збільшення розміру позовних вимог.

4.6. Північно-західний апеляційний господарський суд критично ставиться до таких доказів повідомлення, оскільки, по-перше, нормами ГПК України не передбачено такого способу повідомлення сторони про вчинення технічної дії (надіслання на електронну адресу ухвали суду), як телефонограма, а по-друге, повідомлення про надіслання електронного документа датоване 28.08.18р. із вказанням часу – 16:33, тоді, як телефонограма по часу для керівника позивача надіслана 28.08.18р. о 15:24.

4.7. Також у суду апеляційної інстанції викликає сумнів документ, яким нібито підтверджується вручення 28.08.18р. о 16:33 для позивача на його електронну адресу копії ухвали від 23.08.18р. у форматі документа з розширенням *.pdf, який був вкладенням у електронний лист.

Як зазначалося у даній постанові вище (п.4.4.), цифровим підписом ухвала господарського суду Житомирської області від 23.08.18р. була підписана 28.08.18р. о 17:06 головуючим суддею.

Чи був підписаний електронним цифровим підписом електронний супровідний лист працівником господарського суду Житомирської області, що його надсилала, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції з’ясувати не видалось за можливе, оскільки відомості у комп’ютерній базі даних «Діловодство спеціалізованого суду» господарського суду Житомирської області з цього приводу відсутні, як і відсутні відомості про надсилання телефонограми.

4.8. Поряд з тим апеляційним судом оцінюються критично та не приймаються до уваги твердження представника позивача із посиланням на виготовлений скрін-шот сторінок вхідної кореспонденції його електронної поштової скриньки про нібито ненадходження від господарського суду Житомирської області, оскільки провайдер, який володіє доменом ukr.net, та який надає послуги по обробці електронної кореспонденції не надав жодного підтвердження щодо надходження чи не надходження такого електронного листа із вкладенням. А комп’ютерний знімок сторінок із екрану монітора (скрін-шот) міг бути виготовлений і після отримання такого листа та подальшого його видалення чи переміщення.

5. Під час надання пояснень в обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник позивача зазначив, що про судове засідання, яке призначене на 30.08.18р. він був обізнаний за результатами проведеного судового засідання 23.08.18р., у якому приймав участь разом із адвокатом.

Також представник позивача був обізнаний і з тією процесуальною дією, що його заява підлягає залишенню без руху. Однак не отримавши жодного процесуального документу з цього приводу ні 23.08.18р., ні після святкових та вихідних днів, він особисто щодня здійснював моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо такої ухвали. Внаслідок чого було з’ясовано, що ухвала господарського суду Житомирської області від 23.08.18р. у справі №906/324/18 була оприлюднена у вказаному Реєстрі 29.08.18р.

А оскільки офіційно ухвала господарського суду Житомирської області від 23.08.18р. вручена не була та враховуючи тимчасову непрацездатність керівника позивача ОСОБА_1, останній до початку судового засідання 30.08.18р. повідомив про неможливість виконати вимоги господарського суду Житомирської області станом на цю дату та просив продовжити строк на проведення підготовчого засідання (а.с.106, т.5 матеріалів оскарження).

6. Як з’ясовано у суді апеляційної інстанції, позивачу ухвала господарського суду Житомирської області від 23.08.18р. про залишення без руху заяви про збільшення розміру позовних вимог через засоби поштового зв’язку «Укрпошта» була вручена 31.08.18р.

У цей же день позивачем проведено оплату судового збору у сумі, яка була зазначена в ухвалі господарського суду Житомирської області – 233717,08грн. платіжним доручення №15 (а.с.116, т.5 матеріалів оскарження).

За таких обставин Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивачем – ЗАТ «Спіка» виконані вимоги ухвали господарського суду Житомирської області від 23.08.18р. у справі №906/324/18 у строк, визначений у самій ухвалі судом.

За змістом частини 3 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

З огляду на зазначене у суду першої інстанції не було підстав повертати заяву про збільшення позовних вимог без розгляду.

Щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення: 100000,00 грн. збитків для відновлення первісного стану будівлі; 5000,00 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

В оспорюваній ухвалі з цього приводу суд першої інстанції зазначив, що однією із позовних вимог за поданим позовом у даній справі є стягнення 100000,00 грн. збитків для відновлення первісного стану будівель, які перебували в незаконному володінні відповідача ТОВ "Лабрадорит". А саме, умисне пошкодження майна позивача в подальшому унеможливило отримання ЗАТ "Спіка" доходів, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій, що є упущеною вигодою, а також стягнення 5000,00 грн. майнової шкоди у порядку регресу. Місцевим господарським судом, із посиланням на  постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.18., залишеною без змін постановою Верховного суду України від 12.06.18р., по справі №906/801/17 встановлено, що з ТОВ "Лабрадорит" на користь ЗАТ "Спіка" стягнуто 323360,80грн. - збитків. Цією ж постановою судом апеляційної інстанції вирішено питання щодо стягнення 5000,00 грн. майнової шкоди у порядку регресу.

На думку суду першої інстанції, предмет та підстави позову, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у даній справі є ідентичними, що і у справі №906/801/17, де вирішувався спір між цими ж сторонами, що підтверджується змістом позовної заяви у справі №906/801/17 та прийнятим цій справі судовим рішенням. За цих обставин у цій частині, із посиланням на п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд Житомирської області закрив провадження у справі.

Північно-західний апеляційний господарський суд вважає такий висновок помилковим, виходячи з наступного.

1. Відповідачем у даній справі - №906/324/17 є лише закрите акціонерне товариство "Спіка", тоді як відповідачами у справі №906/801/17 були залучені закрите акціонерне товариство "Спіка" та Головне територіальне управління юстиції в Житомирській області.

2. Зміст позовних вимог у даній справі (без урахування заяви про збільшення позовних вимог) позивачем сформовано наступним чином: стягнути з ТОВ "Лабрадорит" на користь ЗАТ "Спіка" шляхом: відшкодування збитків в сумі 100000,00грн. для відновлення первісного стану будівлі; відшкодування майнової шкоди в порядку регресу в сумі 5000,00грн.; відшкодування збитків за упущену вигоду в сумі 5000,00грн.; відшкодування моральної шкоди (ділової репутації) в сумі 5000,00грн. Розмір позовних вимог визначено у сумі 115000грн.

Позовні вимоги, які були предметом розгляду у судовій справі №906/801/17 (з урахуванням уточнення до позовної заяви), позивачем були викладені наступним чином: стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" 323360,80 грн. збитків для відновлення первісного стану будівель, 100 000,00 грн. майнової шкоди в порядку регресу, 100 000,00 грн. упущеної вигоди, 100 000,00 грн. моральної шкоди (ділової репутації) а також стягнути з Головного територіального управління юстиції в Житомирській області 76 639,20 грн. упущеної вигоди.

3. В оспорюваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги про відшкодування збитків в сумі 100000,00грн. для відновлення первісного стану будівлі та відшкодування майнової шкоди в порядку регресу в сумі 5000,00грн. є ідентичними тим позовним вимогам, які заявлялися у справі №906/801/17: стягнення 323360,80 грн. збитків для відновлення первісного стану будівель, 100 000,00 грн. майнової шкоди в порядку регресу. При цьому в оспорюваній ухвалі не обґрунтовано, у чому ж саме полягає ідентичність.

Адже лише співпадіння у формулюванні назви предмету позову не може бути виключною підставою для прийняття висновку про наявність справи із тих же підстав та із того предмету позову.

Зазначаючи у заяві підстави збільшення позовних вимог (а.с.203-209, т.4 матеріалів оскарження), позивач звертає увагу суду першої інстанції, що загальна вартість майна, яке підлягає відновленню, становить 8674039,20грн. (ця сума розрахована відповідно до Звіту про оцінку суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Інститут незалежної експертної оцінки плюс" за мінусом суми, яка була присуджена до стягнення на користь позивача у справі №906/801/17).

Відтак у даному випадку підстави позову можуть співпасти із підставами позову у справі №906/801/17, однак предмет позову вже інший. Неможливість звернення до суду за захистом порушеного права у повному обсязі у першу чергу була пов'язана із фінансовою стороною - відсутність у достатній кількості грошових коштів на сплату судового збору на момент звернення із позовом у справі №906/801/17.  

Судом першої інстанції не було звернуто увагу на ці обставини.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що неповне дослідження усіх цих обставин під час підготовчого провадження призвело до помилкового висновку про закриття провадження в цих частинах.

4. Такий висновок суду першої інстанції спростовується ще й тим, що в оспорюваній ухвалі суду місцевий господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в частині вимог про стягнення 5000,00грн. на відшкодування упущеної вигоди та 5000,00грн. на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що вказані вимоги є похідними від основних вимог, вони мають розглядатися у комплексі із заявленими вимогами про відшкодування збитків в сумі 100000,00грн. для відновлення первісного стану будівлі та відшкодування майнової шкоди в порядку регресу в сумі 5000,00грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За цих обставин доводи апеляційної скарги позивача про скасування оспорюваної ухвали також у частині закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в частині вимог про стягнення 5000,00грн. на відшкодування упущеної вигоди та 5000,00грн. на відшкодування моральної шкоди є безпідставними та необґрунтованими. У цій частині вимог апеляційної скарги слід залишити без розгляду, а оспорювану ухвалу - без змін.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо скасування ухвали у повному обсязі. Інших доводів та аргументів апелянтом не наведено, обгрунтовуючих доказів не надано.

Згідно частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 ГПК України).

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими частково, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення у частині повернення заяви закритого акціонерного товариства "Спіка" №22/8-Л-5 від 22.08.18 про збільшення розміру позовних вимог та в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення: 100000,00 грн. збитків для відновлення первісного стану будівлі; 5000,00 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Справу №906/324/18 в цій частині слід направити для продовження розгляду до господарського суду Житомирської області.

В частині вимог апеляційної скарги про скасування ухвали господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2018 року щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в частині вимог про стягнення: 5000,00 грн. на відшкодування упущеної вигоди; 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди; відмовлення в задоволенні клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання її слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін. Без змін слід залишити оскаржувану ухвалу і у частинах, які не були предметом оскарження.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судові витрати, пов'язані із поданням та розглядом апеляційної скарги підлягають розподілу за результатами розгляду справи по суті.  

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "Спіка" від 07.09.18р. задоволити частково.

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2018 року у справі №906/324/18 скасувати в частині повернення заяви закритого акціонерного товариства "Спіка" №22/8-Л-5 від 22.08.18 про збільшення розміру позовних вимог та в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення: 100000,00 грн. збитків для відновлення первісного стану будівлі; 5000,00 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Справу №906/324/18 в цій частині направити для продовження розгляду до господарського суду Житомирської області.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "Спіка" від 07.09.18р. в частині вимог апеляційної скарги про скасування ухвали господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2018 року щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в частині вимог про стягнення: 5000,00 грн. на відшкодування упущеної вигоди; 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди; відмовлення в задоволенні клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання - залишити без задоволення.

В решті - ухвалу господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2018 року у справі №906/324/18 - залишити без змін.  

Матеріали оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2018 року у справі №906/324/18 повернути  господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "04" грудня 2018 р.

Головуючий  суддя                                                                      Юрчук М.І.

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Демидюк О.О.