НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

                            РІШЕННЯ

                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           25 січня 2010 року    справа № 2-176/10     м. Нововолинськ  

        Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

        головуючого                                          судді Галушки О.Г.,

        при секретарі                                                        Дячук С.Л.,

        за участю позивача                                               ОСОБА_1,

        представника позивача                                         ОСОБА_2,

                     представника відповідача                                    ОСОБА_3,

    розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Волиньвугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, — суд,

встановив:    

    02 грудня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП "Волиньвугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві   в розмірі 15 000 гривень.

    Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 травня 2007 року під час виконання трудових обов’язків на шахті №5 “Нововолинська”, яка входить до складу ДП «Волиньвугілля» як відокремлений підрозділ, де він працював прохідником, з ним стався нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом.   Даний факт стверджується актом про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 від 14.02.2007 року.        

        Висновком МСЕК від 07 липня 2007 року встановлено 20% втрати працездатності.

       Вважає, що у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля». Позивач просить стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 15 000 гривень.

    Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

          Представник позивача ОСОБА_2 обґрунтовуючи позов пояснила, що заподіяна позивачу моральна шкода випливає з трудових правовідносин, а тому має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

    Моральна шкода заподіяна ОСОБА_1 полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав як безпосередньо під час травмування так і ті, котрі він переносить і по теперішній час, втративши 20% професійної працездатності.

    Враховуючи характер та ступінь моральних страждань, заподіяних позивачу ОСОБА_1 трудовим каліцтвом, просить присудити до стягнення на користь останнього з ДП «Волиньвугілля» на відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.

    Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що всі відшкодування позивачу ОСОБА_1 повинен здійснювати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві згідно чинного Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

    Вини підприємства в тому, що позивач отримав травму немає, так як зі сторони власника не було вчинено ніяких протиправних дій, в результаті яких штучно було б створено шкідливі та небезпечні умови праці, які б призвели до травми. Беручи до уваги ці обставини, просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

          В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на шахті № 5 «Нововолинська», яка являється на теперішній час структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля»

    Як вбачається з копії акту форми Н-1 від 14.02.2007 року, складеного відповідачем з ОСОБА_1 11 травня 2007 року стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого отримав травматичну ампутацію на рівні середньої фаланги першого пальця правої кісті (а.с.7-8).

    Згідно пункту 7 даного акту основною причиною нещасного випадку є порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання.

    За висновком Нововолинської МСЕК від 07.09.2007 року ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності (а.с.3).

    Нормами Конституції України, а саме ст.ст.21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

            Згідно зі ст.237-1 цього ж Кодексу передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Отже, внаслідок неправомірних дій відповідача, який не забезпечив безпечних умов праці позивачу ОСОБА_1 на робочому місці, останній отримав виробничу травму.    

           В результаті травмування під час виконання трудових обов’язків позивачеві заподіяно моральну шкоду, оскільки при травмуванні зазнав фізичного болю та страждань, які переносить і по теперішній час.     Заподіяна ОСОБА_1  моральна шкода у зв’язку з отриманою виробничою травмою підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля» з вини якого вона спричинена, і є не відшкодованою на час розгляду справи судом.     Суд вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин щодо відшкодування моральної шкоди норми трудового законодавства, тому що на момент встановлення позивачу втрати працездатності, зокрема станом 07 вересня 2007 року виключені статті Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», які регулювали порядок відшкодування Фондом моральної шкоди.

    Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08 жовтня 2008 року № 20 –рп/2008 зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», яким були виключені статті Закону стосовно обов’язку відшкодування Фондом моральної шкоди, визнані конституційними, оскільки громадяни, які постраждали від нещасного випадку на виробництві чи внаслідок професійного захворювання, відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України, мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

    Згідно роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

    Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача слід стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 5 000 гривень.

    Керуючись ст.88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставіст.23 ЦК України,  ст.153,  ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", — суд,    

вирішив:

    Позов задоволити частково.

    Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля"  в користь ОСОБА_1 5 000 ( п’ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві та 700 (сімсот) грн.. витрат понесених на оплату правової допомоги, всього 5 700 (п’ять тисяч сімсот) грн.

          Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 15 (п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи шляхом зарахування на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

    В решті заявлених позовних вимог відмовити.    

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

           Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий