Справа № 2а- 9921 2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 21” грудня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О., при секретарі Стець Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату про визнання відмови у виплаті одноразової грошової допомоги протиправною та зобов”язання вчинити дії;
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату про визнання відмови у виплаті одноразової допомоги протиправною та зобов”язання вчинити дії мотивуючи тим, що він звільнився з Збройних Сил Росії в 1993році, проживає з 1985 року в м. Білій Церкві, а в період служби приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В 2007 році йому було встановлено 2 групу інвалідності, яка пов”язана з виконанням обов”язків військової служби.
Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що при зверненні до Міністерства оборони України йому було відмовлено у виплаті одноразової допомоги у разі настання інвалідності, виплата якої передбачена ст.16 Закону України “ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, вважаючи порушеним своє право на отримання грошової допомоги та не погоджуючись з відмовою суб”єкта владних повноважень, просив суд позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат в особі представника за довіреністю позовні вимоги не визнав повністю, надав письмові заперечення, згідно з якими на позивача не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 499 “ Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності військовослужбовців, військовозобов”язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідність осіб, звільнених з військової служби (зборів)”.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на військовій службі та був звільнений згідно з наказом командира ВСКВО №0268 від 28.09.1993року по ст. 48 ч.1 ( за віком), являється пенсіонером Міністерства Оборони України.
Відповідно до довідки обласної спеціалізованої МСЕК №005410 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого ОСОБА_3Ф. 06.12.2007р. йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності – 80% довічно. А згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії КІО-1 № 3044570 06.12.2007р. йому встановлено 2-гу групу інвалідності, причина інвалідності – пов”язане з виконанням обов”язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Позивач також є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, інвалідом 2 –ї групи, що не заперечує відповідач по справі, та підтверджується копією посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, серії А № 112240 від 12.12.2007р.
В судовому засіданні позивач послався на те, що при зверненні до Міністерства оборони України з питання виплати йому страхових виплат по втраті здоров”я йому було роз”яснено, що страхові виплати військовослужбовцям виплачується державою, в складі Збройних Сил якої, особа проходила військову службу, а тому йому необхідно звертатися за виплатою страхових виплат до відповідних органів Російської Федерації (лист 26.03.2009р.)
Також, додатково повідомлено, що виплата одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМ України від 28.05.2008р. № 499 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення, (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності військовослужбовців, військовозобов”язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (зборів)” провадиться особам, звільненим з військової служби після 31 грудня 2006р., а так як інвалідність отримана в 2007р., а звільнення з військової служби відбулося в 1993році, то дія ст.16 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов”язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб” на нього не поширюється (лист від 30.11.2009р. № ВСЗ/2225).
Але, суд не може погодитись з такою відмовою відповідача, оскільки відповідно до встановлених судом обставин.
Позивач ОСОБА_1 отримав інвалідність 2-ї групи в 2007 році, яка пов”язана з проходженням військової служби під час ліквідації аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постанови КМ України від 28.05.2008р. №499 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення, (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності військовослужбовців, військовозобов”язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (зборів)” - одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження,-у розмірі :
П. 2 - у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов”язків військової служби – у розмірі – інвалідам 2-ї групи – 54-місячного грошового забезпечення.
П.3 - особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату документи.
Суд не може погодитись з тим, що на позивача не поширюється дія вищенаведеної постанови
КМ України з тих підстав, що позивач був звільнений в 1993році з Збройних Сил Росії , а інвалідність отримав лише в 2007р., оскільки в постанові КМ України від 28.05.2008р. №499 передбачено право на одноразову грошову допомогу звільнених з військової служби, не залежно від часу, а лише при умові, що інвалідність настала пізніше ніж через три місяці після звільнення, але внаслідок виконання обов”язків військової служби.
При цьому, суд враховує і те, що пенсія позивача розрахована та виплачується відповідно до пенсійної справи № НОМЕР_1 Міноборони України та з 01.08.2008р. її розмір становить 2281,60грн., а до складу її включена надбавка як інваліду війни 2 гр. (при виконанні обов”язків військової служби).
Таким чином, на думку суду, є всі підстави вважати, що права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв”язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов”язків військової служби, порушені відмовою ОСОБА_2 обласного військового комісаріату у її виплаті.
Виходячи з ст.21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Також, суд враховує, що підстав вважати, що позивач при виконанні обов”язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС та будучи ліквідатором категорії 2, захищав інтереси іншої держави, не має. А тому вважає, що Визначення Економічного Суду Співдружності Незалежних держав (СНД) від 20.03.1997р. №С-11-96 в даному випадку застосуванню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб”єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 17, 58, 71, 122,158-163 КАС України, ст.16 Закону України “ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” , Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення, (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності військовослужбовців, військовозобов”язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (зборів)” , суд-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати відмову ОСОБА_2 обласного військового комісаріату у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги – не законною та зобов”язати здійснити її виплату у розмірі 54-місячного грошового забезпечення.
Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її постановлення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів після подачі заяви, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: