Справа № 2- 8991 2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 25” листопада 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О. при секретарі Селезень Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” Білоцерківське відділення про стягнення коштів;
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 надала до суду позовну заяву до Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” про стягнення коштів за договором депозиту та моральної шкоди, мотивуючи тим, що 24.06.2008 року між сторонами був укладений Договір депозитного рахунку № 11/03- ДФ ( 980)-542 “Добробут” , предметом якого було розміщення позивачем депозитного вкладу в сумі 11625,05грн.на строк до 30.06.2009р. , але при зверненні до банку з заявою про повернення коштів їй було відмовлено з посиланням на тяжкий фінансовий стан, призначення тимчасової адміністрації банку та введенням мораторію на виплату коштів. Посилаючись на зазначені обставини, а також вважаючи порушеними свої права односторонньою відмовою банку від виконання своїх обов”язків за договором, просила суд стягнути з банку на її користь суму вкладу на рахунку – 14030грн., 3-х відсотків річних – 316,09грн., моральну шкоду – 1000грн., всього 15236,25грн., які просила стягнути в строк до 31.12.2009р.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю, просила також стягнути на її користь судові витрати – 120грн.
Представник відповідача АБ “Банк регіонального розвитку” в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечував у стягненні з банку на користь позивача 14030грн. та відшкодувати судові витрати по справі.
Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що згідно з договором банківського рахунку №11/03- ДФ ( 980)-542 “Добробут” від 24.06.2008 року про розміщення коштів в сумі 1106,00 грн. та 11625,05грн. позивачкою ОСОБА_1 було внесено до Білоцерківське відділення АБ “Банк регіонального розвитку” вказані кошти з процентною ставкою за користування грошовими коштами – 15,5% річних.
Дані обставини підтверджуються копією договору , квитанціями від 03.11.2008р., 03.10.2008р., 02.09.2008р., 04.08.2008р.,11.07.2008р.,24.06.2008р.
Як вбачається з повідомлення АБ “Банк регіонального розвитку” від 21.10.2009р. №1059 позивачу роз”яснено, що на даний час виконати зобов”язання та повернути кошти позивачу не представляється можливим.
В судовому засіданні позивач на обґрунтування своїх позовних вимог пояснила, що жодних пропозицій на повернення коштів банк не надавав, графіку повернення коштів не складав.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк) , що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов”язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст.633 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу ( вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі сплавом встановленого договором строку (строковий вклад).
Тобто, суд враховує, що Законом передбачено право позивача на витребування суми вкладу після закінчення строку депозитного договору.
Суд не приймає до уваги повідомлення відповідача від 21.10.2009р. на адресу позивача з посиланням на призначення Національним банком України тимчасового адміністратора банку та встановлення мораторію на виплату вкладів, оскільки, на думку суду, мораторій встановлено на видачу вкладу, а не на обмеження права позивача на захист своїх порушених прав.
А тому, на думку суду, позовні вимоги щодо стягнення суми депозитного вкладу,в тому числі відсотків за користування коштами, а саме – 14030грн., підлягають до задоволення.
В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то у зв”язку з відсутністю належних доказів її заподіяння, розрахунку її розміру, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Також , на думку суду, до стягнення не підлягають 3-% річних з простроченої суми, оскільки в договорі давні умови не передбачені.
А згідно з ст. 88 цього Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Так як в матеріалах справи є квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн., до стягнення підлягає саме ця сума.
Всього до стягнення підлягає сума: 14030грн. + 120 = 14150грн.
Керуючись ст.ст. 15,60,79,84,88, 212,215,218,223 ЦПК України, ст.ст. 633,1058,1060,1066 ЦК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” вул. Дегтярівська, 8А м. Київ на користь ОСОБА_1 – 14150грн.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів, після його проголошення, та шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів, після подання заяви, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: