НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

  ПОСТАНОВА

                                         ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 січня 2010 року             справа № 1-22/2010                       м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:                               головуючого                                              Ференс-Піжук О.Р.,

при секретарі                                             Шевчук О.М.,

з участю прокурора                                  Романовського В.О.,

потерпілої                                                  ОСОБА_1,

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні в залі в місті Нововолинську  справу про обвинувачення ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, -

                                    встановив:

Підсудний ОСОБА_2 11 липня 2009 року, перебуваючи на території центрального госпрозрахункового ринку, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом сприяння по ремонту мобільного телефону, заволодів у ОСОБА_1 мобільним телефоном  марки «Самсунг j700», вартістю 1100 грн. Крім того, через декілька днів ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою, заволодів флеш-карткою, ємністю 512 Мб у ОСОБА_1, вартістю 40 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 1140 грн.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним у вчинені злочину повністю та показав, що 11 липня 2009 року на території центрального госпрозрахункового ринку він зустрів свою знайому ОСОБА_1 під час розмови з якою, він дізнався, що її мобільний телефон потребує ремонту. ОСОБА_3 запропонував їй допомогти знайти майстра, який безкоштовно відремонтує  телефон. ОСОБА_1 віддала ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Самсунг», а через декілька днів віддала йому флеш-картку, для того, щоб він записав музику. Мобільний телефон ОСОБА_3 віддав знайомому Олександру, який  заплатив йому за нього 250 грн., сказавши , що телефон не підлягає ремонту. ОСОБА_3 вимоги про повернення телефону до нього не ставив, а гроші витратив на власні потреби. Наміру повернути телефон чи гроші Денисюк він також не мав. Коли при зустрічі потерпіла запитувала його про телефон, він пояснював, що він ремонтується. Флешкартку він загубив. У вчиненому щиро розкаюється, збитки потерпілій відшкодував повністю.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 підтвердила покази підсудного, щодо обставин справи і заявила клопотання про закриття кримінальної справи щодо підсудного ОСОБА_2, в зв'язку з примиренням з останнім та  про закриття провадження в справі в частині цивільного позову, в зв'язку з відмовою від позову. Зазначила, що претензій морального та матеріального характеру до підсудного немає.

Підсудний ОСОБА_2 погоджується на закриття кримінальної справи відносно нього, оскільки він примирився з потерпілою.

Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, на підставі ст. 46 КК України, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, висновок прокурора, враховуючи, що ОСОБА_2 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, примирився з потерпілою, суд прийшов до висновку про можливість звільнення його від кримінальної відповідальності, в зв'язку з примиренням потерпілого з винним.

Керуючись ст.ст. 6 п.6, 248 КПК України, ст. 46 КК України,  суд-                                                                     постановив :

Закрити кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України зі звільненням його від кримінальної відповідальності.

Закрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, в зв'язку з відмовою позову.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

На постанову протягом  семи діб з дня  її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Волинської області.

Головуючий            підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                      О.Р. Ференс-Піжук