Справа №22ц-814/07 Головуючий у 1-й інстанції Ямкова О. О.
Категорія 33 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н. П.
УХВАЛА
Іменем України
10 квітня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Славгородської Н. П.,
суддів: Базовкіної Т. М., Мурлигіної О. Я.,
при секретарі Танцуріній С. М.,
за участю:
· позивача ОСОБА_2,
· його представника ОСОБА_3,
· відповідачки ОСОБА_1,
· її представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 січня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поновлення меж суміжного землекористування, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знос самовільних будівель і поновлення меж суміжного землекористування,
УСТАНОВИЛА:
У липні 2006 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поновлення меж суміжного землекористування.
Позивач зазначав, що з 6 вересня 2005 р. є власником житлового будинку АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 1451 кв. м. Відповідачка є власником житлового будинку АДРЕСА_2 на тій же вулиці і їй у власність у 1996 р. передано земельну ділянку площею 1304 кв. м., яка межує з його земельною ділянкою. Межа між їх земельними ділянками визначена у технічній документації з 1979 р. Однак відповідачка порушує межу, зносить його господарські будівлі, які знаходяться на ділянці, виступаючої в сторону її ділянки.
У жовтні 2006 р. ОСОБА_1 пред'явила до ОСОБА_2 зустрічний позов про знос сараю літ. Ж, вбиральні літ. Е і поновлення межи її земельної ділянки, посилаючись на те, що у 2004 р. попередня власниця будинку АДРЕСА_1 самовільно побудувала на її земельній ділянці вказані будівлі. У виданих у 2005 р. новому власнику ОСОБА_2 технічному паспорті і схемах зазначена межа з врахуванням побудованих будівель і на підставі старих схем, яка не відповідає технічній документації, виданій їй 11 лютого 1988 р.
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 січня 2007 р. в задоволенні позову ОСОБА_2 і зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність рішення суду в частині відмови у її позові, просить змінити рішення суду, зобов'язав ОСОБА_2 перенести самовільні будівлі з її земельної ділянки на його земельну ділянку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
2
З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 6 вересня 2005 р. ОСОБА_2 купив у ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями (в тому числі сарай літ. Ж і вбиральня літ. Е), які розташовані на земельній ділянці площею 1451 кв. м. (а. с. П). В технічній документації на вказаний житловий будинок - у схематичних планах станом на 30 травня 1979 р. (а. с. 10), 14 жовтня 1998 p., 8 липня 2005 р. (а. с. 6) земельна ділянка представляє собою неправильний многокутник і межа суміжного землекористування з земельною ділянкою житлового будинку АДРЕСА_2 проходить з виступом у її бік на 2 м 10 см довжиною 10 м 67 см з виходом на 1 м 80 см. На цьому виступі земельної ділянки розташовані господарські споруди - сарай літ. Ж і вбиральня літ. Е, рік побудови яких відповідно 1985 і 1983 (а. с. 9), на які було визнано право власності за попередньою власницею будинку ОСОБА_5 рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2004 р. (а. с. 64).
Сусідній житловий будинок АДРЕСА_2 належав чоловікові відповідачки ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 1 червня 1974 р., в якому земельна ділянка не зазначена (а. с. 47). В свідоцтві про право на спадщину і свідоцтві про право власності, виданих 26 травня 1988 р. після його смерті на ім'я ОСОБА_1, вказано, що житловий будинок розташований на присадибній ділянці присадибних земель колгоспу без зазначення його розміру (а. с. 44). Згідно довідки виконкому Матвіївської селищної ради від 26 лютого 1988 р. за нею значиться по господарській книзі присадибна ділянка 0, 15 га (а. с. 21). У схематичному плані станом на 10 лютого 1988 р. площа земельної ділянки складає 1304 кв. м, і ділянка представляє собою неправильну прямокутну форму (а. с. 22). 31 березня 1997 р. ОСОБА_1 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0, 1304 га на підставі рішення виконкому Матвіївської селищної ради від 14 листопада 1996 р. Лінійні розміри ділянки в акті відповідають схематичному плану від 10 лютого 1988 р. (а. с. 42-43).
Оскільки сарай літ. Ж і вбиральня літ. Е, які належать ОСОБА_2, не є самовільними спорудами, позивач користується на даний час земельною ділянкою, зазначеною у його технічному паспорті, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1
Доводи ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про незаконність рішення суду в частині відмови у її позові є необґрунтованими, оскільки відсутні правові підстави для його задоволення.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 січня 2007 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.