Справа №:755/612/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі Якименко Т.С.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про фінансовий лізинг, застосування наслідків недійсності правочину та про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про відвід головуючого судді Галагана Віталія Івановича у вказаній цивільній справі.

Мотивуючи тим, що суддя Галаган В.І. 16 листопада 2018 року відмовив у задоволенні заяви представника позивача про збільшення позовних вимог та у клопотанні про розгляд справи у порядку загального провадження, що викликає сумнів у неупередженості і об'єктивності судді.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року визнано заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Галагана В.І., подану в межах розгляду вказаної цивільної справи - необґрунтованою. Передано заяву про відвід для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

За даними до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 листопада 2018 року справу визначено для розгляду судді Дніпровського районного суду м. Києва Астаховій О.О. і передано судді у провадження 03 грудня 2018 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

А відтак, розгляд заяви проводиться без виклику учасників справи.

Дослідивши заяву ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Галагана В.І., матеріали цивільної справи №755/612/16-ц, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16 листопада 2018 року ухвалами судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагана В.І. залишено без задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_4 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заяву про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним договору про фінансовий лізинг, застосування наслідків недійсності правочину та про визнання права власності (а.с. 131-132, 147-148).

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зміст заяви про відвід головучому фактично зводиться до того, що представник позивача не погоджується із процесуальним рішенням суду у справі, а саме з ухвалою про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та відмови у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, у розумінні ч. 4 ст. 36 ЦПК Україна, вказана обставина не є підставою для відводу суду.

Більше того, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.

Наведені ОСОБА_2 у заяві про відвід обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у її неупередженості, оскільки підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 ЦПК України суду не надано та невстановлено.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не убачається.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справ «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України» зазначив, що при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Враховуючи вищевикладене,обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу для відводу головуючому не є підставами для відводу складу суду у розумінні ст. 36 ЦПК України є надуманими, що не дає підстав вважати, про існування обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а тому заява про відвід головуючому Галагану В.І. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 260, 261, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Галагану В.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна», третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним договору про фінансовий лізинг, застосування наслідків недійсності правочину та про визнання права власності - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Астахова