Справа № 2-5261/2009 р.

                                                                          РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        15 жовтня 2009 року                        

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря –Ящук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та стягнення матеріальної та моральної шкоди,

       ВСТАНОВИВ:

30.07.2009 року позивач звернувся з позовом до суду та просив постановити рішення, згідно до якого вселити його в квартиру АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідачки  матеріальну та моральну шкоду.

Свої вимоги мотивував тим, що  він разом з братом у 1967 році на земельній ділянці, яка була виділена його брату, ОСОБА_3, розпочали будувати будинок, в якому в подальшому стали проживати. В 1970 році будівництво було закінчено.  У будинку стали мешкати брат зі своєю сім’єю, а також позивач, який одружився з відповідачкою  у 1971 року.  

В 1983 році позивачем був отриманий ордер на квартиру АДРЕСА_1, де позивач зареєструвався з 05.06.1983 року.

31.08.2005 року шлюб з відповідачкою було розірвано, однак сторонни продовжували проживали разом.

 01 вересня 2009 року за твердженнями позивача з вини відповідачки він отримав травму і був госпіталізований до МКБ № 1 м. Одеси, де на протязі одного місяця знаходився на стаціонарному лікуванні. Після повернення до спірного будинку речей позивача там не було, також були  замінені замки,  усі  особисті речі були вивезені  до матері позивача, а також вилучені усі документи на спірне житло.

 Позивач вказує, що іншого житла у нього немає, а відповідачка перешкоджає йому у проживанні в спірному житлі, вказуючи, що у неї велика родина і йому місця у будинку немає.  

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18.11.2008 року позивача було вселено в спірну квартиру та суд зобов’язав відповідачку ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_4  в проживанні та користуванні спірною квартирою.

12.03.2009 року позивача було вселено в спірну квартиру, однак після того як державний виконавець покинув спірне житло, вселивши позивача, виконавши свою роботу, відповідачка знову не дала позивачу вселитися в його спірну квартиру, мотивуючи це тим, що там мешкають її донька з зятем, а також син с дружиною. Позивач звертався з цього приводу до органів міліції, 27.03.2009 року, однак ніякого реагування з боку правоохороних органів не було.

 Позивач вказує, що відповідачка грубо порушує його права не дає документи від квартири,  а  також перешкоджає мешкати в спірній квартирі.  

У судовому засіданні  позивач   позовні вимоги підтримав  та просив вселити його в спірну квартиру,  а також стягнути матеріальну та моральну шкоду з відповідача.

    Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання  з`явилась,  проти задоволення позову в частині вселення не заперечувала, однак в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди просила відмовити та пояснила, що позивач по справі є її колишнім чоловіком, шлюб з яким розірвано в 2005 році. Позивач разом з братом  1970 році побудував будинок в якому  з 1971 року вони стали проживати як подружжя. З часом позивач став зловживати спиртними напоями, що вимусило її розірвати шлюб, після розірвання шлюбу вони залишились проживати разом в квартирі, але поведінка позивача робить неможливим проживання в одній квартирі. Також пояснила, що усі речі, які її колишній чоловік перелічив у позові, були дуже старими та не мали ніякої цінності.

Суд, вислухавши сторони, оглянувши матеріали справи, вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1  є основним наймачем квартири АДРЕСА_2. Разом з ним в квартирі зареєстровані і проживають відповідачка по справі, його колишня дружина - ОСОБА_5, донька ОСОБА_6, син – ОСОБА_7, донька ОСОБА_8, та онуки ОСОБА_9,  і ОСОБА_10, про  що свідчить довідка - витяг з домової книги про склад сім` та прописку від 15.05.2008 року № 610 ( а.с.13).

Позивач неодноразово звертався до Київського РВ ОМУ ГУ УМВС в Одеській  області заявою щодо неправомірних дій відповідачки та дітей. Однак за результатами розгляду звернення співробітниками Київського РВ було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 УПК України в зв’язку з відсутністю складу злочину та рекомендовано звернутися до суду( а.с.23).  

 Відповідно до чинного законодавства України ч.1 ст. 109 ЖК України виселення із найманого жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

 Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Власник який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення нею дій, які можуть порушити йог право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має  право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.11.2008 року позивача вселено в спірну квартиру та зобов’язано не перешкоджати ОСОБА_1 в проживанні і користуванні квартирою № 2 в будинку № 9-б по вул. Чапаєва в м. Одесі.

Таким чином, суд вважає, що діями відповідачки порушені цивільні права позивача, які підлягають судовому захисту тому необхідно задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, вселивши його в спірну квартиру АДРЕСА_3, в частині вимог стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити у зв’язку з тим, що позивачем не було доведено та підтверджено документами, які самі матеріальні та моральні збитки були понесені ним у зв’язку з діями відповідачки та чим підтверджується моральна шкода.

Зважаючи на вищевикладене та  керуючись ст.ст. 101, 116 ЖК України, ст.ст.11, 60,  209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –

                                                       ВИРІШИВ:

             Позовні вимоги   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

 Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_4.

Зобов’язати ОСОБА_11 не перешкоджати ОСОБА_12 в  проживанні і користуванні квартирою № 2 в будинку № 9-б  по вул. Чапаєва в м. Одесі, у решті позову – відмовити.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: