Справа № 22а-605/07                                     Головуючий по 1 інстанції Алсйніков В.О.

Категорія 39                                                    Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., судців: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Танцуріній С.М., за участю:

·        позивачаОСОБА_1,

·        представників відповідачів Євченка В.О., Кузьміної О.В., Галинтовської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу

за  апеляційними  скаргами

Миколаївської обласної державної адміністрації(далі - Миколаївська ОДА) і

управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (далі - управління

ПФУ у Миколаївській області) на постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 січня 2007 року за  позовом ОСОБА_1до Миколаївської ОДА і управління ПФУ у Миколаївській області про видачу грошової винагороди,

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 р.ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївської ОДА і управління ПФУ у Миколаївській області про видачу грошової винагороди.

Позивач посилався на те, що займав посаду завідуючого сектором юридичного відділу апарату Миколаївської ОДА і має право на отримання грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади і зразкове виконання трудових обов'язків у відповідності до Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 212. Його заява Миколаївською ОДА не була задоволена.

Посилаючись на викладене, позивач просив зобов'язати Миколаївську ОДА видати йому грошову винагороду за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, а управління ПФУ у Миколаївській області - включити її в розділ П довідки про заробіток, який враховується при обчисленні пенсії.

Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 січня 2007 р. зобов'язано Миколаївську ОДА розрахувати та видати ОСОБА_1. грошову винагороду за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, а управління ПФУ у Миколаївській області - включити її в заробітокОСОБА_1, який враховується при обчисленні пенсії.

В апеляційних скаргах:

-         Миколаївська ОДА просить скасувати постанову суду і ухвалити нову

2

постанову   про   відмову   в   задоволенні позовуОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи;

-    управління ПФУ у Миколаївській області просить скасувати постанову суду  в  частині   зобов'язання  його   включити  грошову  винагороду  за  сумлінну безперервну працю в заробітокОСОБА_1, який враховується при обчисленні пенсії, посилаючись на неправильність застосування судом норм матеріального права.

В запереченнях на апеляційні скарги позивач вважає доводи скарг такими, що не відповідають нормам законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,ОСОБА_1 з 1992 року безперервно працював в державних органах на посадах державних службовців. З 1 січня 1996 р. працював у Миколаївській ОДА. Розпорядженням голови ОДА від 28 серпня 2006 р. № 133-рк позивач звільнений з посади головного спеціаліста юридичного відділу апарату з 28 серпня 2006 р. у зв'язку з досягненням ним граничного віку перебування на державній службі. За вказаний період роботи він не мав порушень трудової дисципліни, а сумлінно виконував свої обов'язки і мав заохочення.

Задовольняючи позовні вимогиОСОБА_1, суд виходив з наявності у позивача права на отримання грошової винагороди державного службовця згідно ст. 34 Закону України „Про державну службу" і необґрунтованості відмови у виданні цієї винагороди, яка підлягає врахуванню при обчисленні пенсії позивача.

Між тим, з такими висновками не можна погодитися, оскільки вони не відповідають обставинам справи і ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України „Про державну службу", на яку послався суд, передбачено видачу державним службовцям за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов'язків грошової винагороди, розмір та порядок видачі якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В постанові Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 212 Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків (далі - Порядок) установлено, що витрати, пов'язані з видачею зазначеної грошової винагороди, здійснюються у межах коштів, передбачених на утримання відповідних органів державної влади.

Згідно пунктів 2, 3 Порядку в редакції постанови KM № 1563 від 2 жовтня 2003 р. грошова винагорода видається один раз на п'ять років у межах асигнувань на оплату праці, передбачених у державному бюджеті для відповідних органів державної влади.

Виходячи із зазначених нормативних актів, грошова винагорода не відноситься до обов'язкових виплат, таких як посадовий оклад, доплата за ранг, надбавка за вислугу років, і надання її є правом власника або уповноваженого ним органу.

Не можна погодитися в даному разі з посиланнями суду на статті 11, 33 Закону України „Про державну службу", оскільки дані норми не регулюють питання про виплату грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю.

Як вбачається з матеріалів справи, кошторисом на 2006 р. Миколаївської ОДА не передбачались видатки на грошову винагороду державним службовцям згідно Порядку (а.с. 17-19), а тому Миколаївська ОДА не мала можливості видати таку винагороду не тільки позивачу, а й іншим державним службовцям.

3

Крім того, позивач звернувся до суду з даним позовом 10 жовтня 2006 p., тобто після звільнення з роботи у зв'язку з виходом на пенсію, тоді як грошова винагорода видається державним службовцям під час роботи.

Враховуючи викладене, у відповідності до п. п. 3, 4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовуОСОБА_1

Керуючись статтями 195,202, 207 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Миколаївської обласної державної адміністрації і управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 січня 2007 р. скасувати {ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1до Миколаївської обласної державної адміністрації і управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про видачу грошової винагороди відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом одного місяця може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.