Справа №22ц-869/07 Головуючий першої інстанції: Старшинська О.Є.
Категорія: 5 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
УХВАЛА
15 травня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Боуйок І.Ф.,
за участю:
- позивача ОСОБА_1,
- його представника ОСОБА_3, ОСОБА_2,
- представників Держтехнагляду ОСОБА_4, ОСОБА_5,
- представника АТ "Укрінбанк" ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за
апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2007 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Інспекції Державного технічного нагляду Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу й визнання права власності на транспортний засіб,
Встановила:
В липні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Позивач вказував, що він є суб'єктом підприємницької діяльності по наданню механізованих послуг, для чого використовував належний йому на праві власності трактор К-701, державний номерний знак НОМЕР_1 1989 р. випуску.
5 червня 2006 р. трактор та свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_2, видане 3 лютого 2004 р. інспекцією Держтехнагляду по Вознесенському району, були вилучені працівником Вознесенського МРВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_7
Посилаючись на незаконність дій працівника міліції, відсутність транспортного засобу в натурі, позивач просив стягнути з відповідача його вартість 50121 грн. 25 коп., 215745 грн. неотриманих прибутків внаслідок невиконання ним зобов'язань за договорами по наданню послуг з обробітку землі, та 20000 грн. моральної шкоди.
В якості третіх осіб, що не заявляє самостійних вимог, притягнуто: на боці позивача - інспекцію Держтехнагляду по Вознесенському району, на боці відповідача - ОСОБА_7
Ухвалами суду до участі у справі як співвідповідача притягнуто ОСОБА_2, якому після вилучення було передано на зберігання трактор, та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - АТ "Українській інноваційний банк".
В листопаді 2006 р. ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1, Інспекції Державного технічного нагляду Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу й визнання права власності на транспортний засіб.
2
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказував, що він придбав спірний трактор за договором купівлі-продажу, укладеним 22 серпня 1999 р. з ССУ "Одесфундаментспецбуд", в розкомплектованому стані. В 2003 р. він передав цей трактор в оренду ОСОБА_8. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 незаконно заволодів його транспортним засобом, зареєструвавши його не себе, ОСОБА_2 просив про задоволення позову.
В якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача до участі за даним позовом було залучено УМВС України у Миколаївській області та ОСОБА_8
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2007 р. позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50121 грн. 25 коп. матеріальної шкоди та 1531 грн. 21 коп. судових витрат.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та до УМВС України в Миколаївської області про стягнення збитків та моральної шкоди, а також в зустрічному позові ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що судом помилково не взято до уваги, що шкоду йому заподіяно внаслідок дій як працівника міліції так й ОСОБА_2, і просить рішення суду скасувати частково, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
ОСОБА_2 також оскаржив рішення суду, в апеляційній скарзі просить рішення скасувати й ухвалити нове, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права: підвідомчість позову ОСОБА_1 господарському суду; не залучення до справі в якості співвідповідача ОСОБА_8, а також на невідповідність дійсним обставинам справи висновку суду про правомірність реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірний трактор.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянтів, представника ОСОБА_1, представників Держтехнагляду, АТ "Укрінбанк", дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково із таких підстав.
Вирішуючи спір, суд вважав, що до участі у справі залучені всі учасники спірних правовідносин.
Однак, з таким в повній мірі погодитись не можна.
Так, з матеріалів справи вбачається, що за ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_2, виданого 3 лютого 2004 р. інспекцією Держтехнагляду по Вознесенському району, на праві власності зареєстровано трактор марки К-701 1989 р. випуску НОМЕР_3 (а.с. 17).
5 червня 2005 р. дільничним інспектором Вознесенського МРВ ОСОБА_7 трактор було вилучено у позивача, про що складено протокол (а. с 20).
В той же день спірний трактор працівником міліції було передано на зберігання ОСОБА_2, який в свою чергу також передав його на зберігання ОСОБА_8., що підтверджується розписками (а.с. 86, 87).
Однак, суд не звернув належної уваги на такі обставини і не притягнув до участі у справі всупереч вимогам ч. 2 ст. 35 ЦПК України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 на стороні відповідачів за позовом ОСОБА_1, тоді коли ухвалення судом рішення по спору може потягнути пред'явлення до ОСОБА_8 регресних вимог стосовно переданого на збереження майна, тобто вплинути на його права та обов'язки.
Більш того, з матеріалів справи вбачається, що у зустрічному позові (а.с. 90-93) ОСОБА_8 зазначено як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, але жодного разу ця особа про судові засідання не повідомлялась і пояснень в суді не давала, що не дозволило суду в тому числі встановити місце знаходження спірного трактору.
3
Крім того, ОСОБА_1 були заявлені і підтримані в суді таки вимоги: відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої незаконним вилученням трактора, а саме: стягнення 50212 грн. 25 коп. вартості трактора та 215745 грн. збитків у вигляді неотриманих прибутків від виконання господарських договорів.
Суд, ухвалюючи рішення, не розглянув вимоги ОСОБА_1 стосовно неотриманих прибутків: в мотивувальній частині рішення не зазначені встановлені судом обставини відносно цих вимог, які факти суд вважав встановленими, які докази з цього приводу взяті до уваги, а які відхилено, чи порушено права ОСОБА_1 стосовно отримання прибутків; в резолютивній частині відсутній висновок суду про вирішення даних позовних вимог, котрі є окремими вимогами.
З урахуванням викладеного рішення суду в силу пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України необхідно скасувати, а справу - направити на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, притягнути до участі у справі ОСОБА_8 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів за позивом ОСОБА_1 та вирішити всі заявлені позовні вимоги.
Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу суду на наступне.
Суд правильно зробив висновок про неправомірність дій працівника міліції ОСОБА_7 по вилученню спірного трактора у ОСОБА_1, але, ухвалюючи рішення про стягнення вартості вилученого у ОСОБА_1 трактора саме з ОСОБА_2, виходив з того, що було укладено договір зберігання транспортного засобу, за яким саме ОСОБА_2 повинен нести відповідальність за втрату переданої речі.
Між тим, суд не прийняв до уваги, що договір схову - це двостороння угода і не з'ясував, з ким саме ОСОБА_2 укладено такий договір і чи мала ця особа передбачені законом підстави для його укладення.
Передчасним є й висновок суду про необґрунтованість зустрічного позову, оскільки судом достатньо не перевірено твердження ОСОБА_2 про незаконність проведення реєстрації транспортного засобу за ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311,315 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.