Справа № 22ц-1025/07 Головуючий у 1-й інстанції Димитров В.І.
Категорія 35 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
РІШЕННЯ
Іменем України
15 травня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Славгородської Н.П.,
суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі Бобуйок І.Ф., за участю:
· позивача ОСОБА_2,
· відповідачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 2 березня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
УСТАНОВИЛА:
У січні 2007 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що неповнолітніх дітей від шлюбу немає, подружні стосунки між ними припинені з 2000 р. у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя, вони втратили почуття любові та поваги одне до одного, проживають окремо.
Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 2 березня 2007 р. шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 розірваний, стягнено при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 20 грн. в дохід держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи і суд не вжив заходів щодо примирення подружжя, просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач посилається на необґрунтованість її доводів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін і представника відповідачки, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що сторони проживають окремо з січня 2000 р., спільне господарство не ведуть, причиною розпаду сім'ї були сварки та скандали між подружжям внаслідок втрати взаєморозуміння і їх різних поглядів з питань сімейного життя, а тому подальше збереження сім'ї неможливе.
Проте з такими висновками суду не можна погодитися.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27 лютого 1998 р., від якого сумісних дітей не мають.
2
Відповідачка в запереченнях на позов та у попередньому судовому засіданні пояснювала, що подружні стосунки були припинені у грудні 2006 р., а не у січні 2000 р., та причиною цього стало те, що позивач визнав, що зустрічається з іншою жінкою. Відповідачка просила суд надати їм строк для примирення (а.с.7,9).
Вирішуючи справу суд не з'ясував час припинення між сторонами подружніх стосунків, фактичні їх взаємини та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а погодився з доводами позивача, на підтвердження яких останній не надав ніяких доказів.
До апеляційної скарги відповідачка додала копії договорів поруки, іпотеки, кредитних договорів, які укладалися позивачем та відповідачкою протягом 2005 і 2006 років, і за якими вони поручалися одне за одного про повернення боргів (а.с. 18-37).
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд передчасно прийшов до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе.
За таких обставин у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 2 березня 2007 р. скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.