ПОСТАНОВА  Справа №№ 2 а-4526-2009 року

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

2 грудня 2009 року         Київський районний суд міста Донецька у складі головуючого судді Рассуждай Я.М. при секретарі: Резніченко Я.В. за участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду міста Донецька адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста  Донецька, про визнання дій незаконними та перерахунок пенсії, суд-

 В с т а н о в и в:

  Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Донецька, про перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54, 67 п. 3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з майбутнім перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив те, що йому встановлена 2 група інвалідності, захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, він знаходиться на обліку в УПФУ в Київському району м. Донецька.. Зазначив, що відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право отримувати основну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідач не виплачує йому пенсію у зазначених розмірах, тому позивач звернувся до суду за поновленням порушеного права. Просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька здійснити йому перерахунок основної та додаткової пенсії, починаючи з 23 лютого 2009 року.

       Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимого позивача ОСОБА_4 підтримав і просив суд задовольнити їх.

 Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_4 не визнав у повному обсязі, просить суд відмовити йому в задоволенні його позовних вимог, оскільки вона на його думку не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін вважає на те, що позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав:

ОСОБА_3, належить (віднесений) до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 431901 від 20.01.2004 року, визнаний інвалідом 2 групи та встановлена причина інвалідності - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі міста  Донецька позивачеві було відмовлено у перерахуванні зазначеної пенсії з огляду на відсутність підстав такого перерахування та правомірність здійснення управлінням розрахунку.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорій 1 та у зв'язку з втратою годувальника

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI (надалі — Закон № 107) були внесені зміни, в тому числі и до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пункт 28 розділу II).

Частина 3 статті 54 та стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону № 107) встановлюють нижчі розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також розміри щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, у процентному співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, 1 положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до статей 50,54.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина

У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, .  які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача, як на віднесеного до категорії 1.

Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Суд зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижній розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального Закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного Закону нижній розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 № 835-VІ, що набрав чинності з 1 січня 2009 року (Урядовий кур'єр, 2008, 12, 30.12.2008 №246), був затверджений прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 568 гривень, з 1 квітня - 574 гривня, з 1 липня - 576 гривні, з 1 жовтня - 596 гривень.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня по справі №1-21 / 2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, 1 гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, з огляду на частину 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини зазначає, що не надання правової оцінки судом першої інстанції доводам позивача, не вчинення жодної спроби проаналізувати всі підстави позову з точки зору обґрунтування вимог певними правовими нормами, свідчать про порушення судом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що було зазначено у рішенні суду по справі «Проніна проти України», «Кечко проти України».

Також, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» від 23 лютого 2006 року, Рішення Європейського Суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною відповідно до ст.46 Конвенції. Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У п. 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року зазначено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що узгоджується зі статтею 152 Конституції України, якою встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання неправомірними дій УПФУ у Київському районі міста  Донецька щодо відмови у перерахунку основної та додаткової пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягають задоволенню, оскільки на думку суду, вказані вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і в судовому засіданні знайшли своє законне і об’єктивне підтвердження.

Вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС з 23 лютого2009 р. відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 ч. 4 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», також підлягають задоволенню.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21 січня 1993 року, громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

           ПОСТАНОВИВ:

           Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Донецька щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку пенсії по інвалідності (основної та додаткової) внаслідок Чорнобильської катастрофи неправомірними з 23 лютого 2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Донецька здійснити ОСОБА_3 перерахунок державної пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. 50, 54 п. 4, з урахуванням ч.З ст.. ст.. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за рахунок коштів Державного бюджету України, з 23 лютого 2009 року із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої, інстанції шляхом подачі в10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядкуч.5 ст. 186 КАС України.

 Суддя: