Справа № 2а – 256
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року Ялтинський міський суд АР Крим
в складі: головуючого – Руденко В.В.
при секретарі – Заякіні Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі УПФ м. Ялти) про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,
встановив:
позивач просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, 3180 гривень 60 копійок соціальної допомоги за 2007 - 2008 роки та зобов’язати його виконувати начислення щомісячно соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком й забезпечити її виплату з січня 2009 року. Вимоги мотивовані тим, що вона підпадає під категорію „дитина війни” в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і має право на пільги, передбачені цим Законом. Однак з вини відповідача пільги за вказаний період їй не виплачені. Позивач просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01 січня 2007 року по 01 грудня 2009 року.
Позивач просила суд розглянути справу за її відсутності.
Відповідач також просив суд розглянути справу без його участі, проти позову заперечував, оскільки кошти на виплату соціальних пільг передбачені Законами України „Про державний бюджет України” на 2007 – 2008 роки за рахунок державного бюджету. УПФ в м. Ялті, виплачує надбавки «дітям війни», відповідно до постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року у повному обсязі. Вимога про зобов’язання УПФ в м. Ялті виконувати начислення щомісячно соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та забезпечити її виплату з січня 2009 року також повинна бути залишена без задоволення, оскільки це не передбачено діючим законодавством. Відповідач просить суд застосувати положення ст. 100 КАС України, тому що позивач без поважних причин пропустила строк звернення до суду.
Позовну заяву відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України можливо розглянути в порядку письмового провадження.
Дослідивши надані докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України „Про соціальний захист дітей війни” , прийнятого Верховною Радою України 18 листопада 2004 року, відповідно до якого „дитина війни” - особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач народилась 09 січня 1942 року . На час закінчення Другої світової війни її було менш 18 років, тому віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції , яка діяла у 2006 - 2008 роках, було визначено , що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп2007 положення ст. ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7,9,12, 13, 14,23, 29,30,39,41,43,44,45,46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані такими , що не відповідають Конституції України. Ці положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення особи до адміністративного суду за захистом своїх прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчисляється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав , свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін, що зафіксовано ч. 1 ст. 100 КАС України.
Строк звернення до суду про нарахування невиплаченої державної соціальної допомоги з січня 2007 рік - листопад 2008 року включно позивачем є пропущеним, оскільки вона звернулась до суду лише в грудні 2009 року, тобто поза межами встановленими діючим законодавством України. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачка суду не надала.
Статтею 58 Закону Украйни «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у наступному розмірі: «…» з 1 жовтня – 498 гривень.
Законом України Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 листопада 2009 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі - 573 гривні.
Розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни необхідно проводити з грудня 2008 року по грудень 2009 року.
Щомісячна державна соціальна допомога за грудень 2008 по жовтень 2009 року дорівнює 1643 гривень 40 копійок ( 498грн. х 30% х 11 ).
З листопада по грудень 2009 року щомісячна державна соціальна допомога дорівнює – 343 гривні 80 копійок (573грн. х 30% х 2).
Судом встановлено, що позивачці, як дитині війни, за грудень 2008 року по грудень 2009 року була виплачена соціальна допомога у розмірі 647 гривень 40 копійок. Таким чином невиплачена їй соціальна допомога становить 1339 гривень 80 копійок ( (1643,4грн.+343,8грн.)-647,40 грн). Саме ця сума повинна бути сплачена відповідачем позивачці, як дитині війни.
Згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.
Саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для відмови в задоволені позовних вимог. Особа, яка мала право отримання бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги прийняте бути не може.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72 , 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. 6 закону України „Про соціальний захист дітей війни”, суд
постановив:
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, державну соціальну допомогу за період з грудня 2008 року по грудень 2009 року в розмірі 1339 гривень 80 копійок (одна тисяча триста тридцять дев'ять).
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Севастопольський Апеляційний адміністративний суд через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: