П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/944/18

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Димерлія О. О.,

- Єщенка О. В.,

розглянувши за правилами письмового провадження в м. Одеса апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, яке прийнято 23 липня 2018 року у складі суду судді: Гордієнко Т. О. за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання неправомірним та скасування наказу №35 від 19.07.2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання неправомірним та скасування наказу № 35 від 19.07.2017, яким скасовано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція торгівельного комплексу» по вул. Крилова,38/8 МК 142171301361 від 10.05.2017.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що акт за наслідками перевірки не складався. Саме за актом перевірки, за яким повинно бути встановлено порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, можуть прийматись рішення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю. Управління повідомило Позивача із порушенням встановленого 10-денного строку про проведення перевірки.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року в задоволені вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, просить: рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 року скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

03.10.2018 року на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач по справі зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 24 від 04.06.2017 було передбачено проведення позапланової перевірки достовірності даних, внесених у декларацію про готовність до експлуатації об'єкта: реконструкція торговельного комплексу по АДРЕСА_1 (замовник гр. ОСОБА_2) на підставі листа департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради від 26.06.2017 № 130/21.06.

Згідно змісту направлення для проведення позапланового заходу № 6 від 04.07.2017 вбачається, що строк дії направлення з 04.07.2017- до 17.07.2017 року.

Заступником начальника управління ДАБК ММР ОСОБА_4 із залученням головного спеціаліста ОСОБА_5 був складений акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 10.07.2017, в якому зазначено, що ОСОБА_2 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт Реконструкція торговельного комплексу по АДРЕСА_1, чим порушила положення п.1 частини 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

За наслідками контрольного заходу відповідачем був прийнято припис № 3 від 10.07.2017 про усунення порушення вимог законодавства шляхом допущення посадових осіб управління для проведення перевірки.

19.07.2017 наказом № 35 скасовано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція торговельного комплексу по АДРЕСА_1», МК 142171301361 від 10.05.2017.

Не погоджуючись із вказаним рішеннями, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду.

За наслідками розгляду вказаного спору суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач вжив всіх наданих йому, як суб'єкту владних повноважень заходів стосовно проведення позапланової перевірки з метою встановлення фактів порушення вимог чинного містобудівного законодавства, та чи є підстави вважати забудований об'єкт самочинним. Отримані довідки управління земельних ресурсів та лист ПП ОСОБА_6 свідчать, що позивач у декларації зазначив недостовірні дані стосовно наявності робочого проекту та земельної ділянки, оскільки строк дії договорів про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи пересувних тимчасових споруд закінчився 20.08.2014, до реєстрації декларації від 12.05.2017 року, а робочий проект не виготовлявся. Перешкоджання позивачем здійсненню відповідачем його посадових обов'язків, а саме - державного архітектурно-будівельного контролю, який полягає у сукупності заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, не може унеможливити виконання Управлінням, як суб'єктом владних повноважень, покладених на нього повноважень, тому спірний наказ прийнято правомірно. За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Так, відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»)

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначається, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Так, пунктом 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок) передбачено, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації:

щодо об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;

щодо самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.

Згідно п. 18 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Відповідно до змісту пункту 22 Порядку в разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 17 цього розділу.

Дані положення Порядку також відповідають приписам ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Так, як вбачається з матеріалів справи 10.05.2017 року на підставі зареєстрованої декларації про готовність до експлуатації МК 142171301361 (а.с. 12-20) позивачем введено в експлуатацію об'єкт «реконструкція торговельного комплексу по АДРЕСА_1».

Водночас, на підставі листа департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради від 26.06.2017 № 130/21.6 управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради розпочато позапланову перевірку об'єкта: «реконструкція торговельного комплексу по АДРЕСА_1».

Відповідно до статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» N 3038-VI від 17.02.2011 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» N 553 від 23.05.2011 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. А суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: в свою чергу допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт (п.11,14 Постанови №553).

Так, наказом начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 24 від 04.06.2017 року (а.с 46) було передбачено проведення позапланової перевірки достовірності даних, внесених у декларацію про готовність до експлуатації об'єкта: реконструкція торговельного комплексу по АДРЕСА_1 (замовник гр. ОСОБА_2).

04.07.2017 року Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради було видано направлення № 6 для проведення вказаної перевірки. (а.с. 47)

Листом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 05.07.2017 року № 48/22.01.01-18/17 ФОП ОСОБА_2 було повідомлено про проведення перевірки об'єкта: реконструкція торговельного комплексу по АДРЕСА_1 та зазначено час та дату її проведення.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, 10.07.2017 року ФОП ОСОБА_2 не допустила посадових осіб на зазначений об'єкт, внаслідок чого заступником начальника управління ДАБК ММР ОСОБА_4 із залученням головного спеціаліста ОСОБА_5 був складений акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 10.07.2017, в якому зазначено, що ОСОБА_2 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт «Реконструкція торговельного комплексу по АДРЕСА_1», чим порушила положення п.1 частини 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.(а.с. 49)

За наслідками контрольного заходу відповідачем був прийнято припис № 3 від 10.07.2017 про усунення порушення вимог законодавства шляхом допущення посадових осіб управління для проведення перевірки.(а.с. 50)

При цьому, як також вбачається із матеріалів справи, відповідачем були направлені запити про надання інформації до управління Земельних ресурсів Миколаївської міської ради та ФОП ОСОБА_7, який у зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації МК 142171301361 зазначається як проектувальник об'єкту.

Так, 06.07.2017 року відповідачем отримано лист від ФОП ОСОБА_7 (а.с. 52) про те, що він робочий проект на об'єкт «Реконструкція торговельного комплексу по АДРЕСА_1» не виготовляв та договір авторського нагляду з позивачем не укладав.

Крім того, як вбачається із відповіді Управління земельних ресурсів листом №131/4 від 07.07.2017 року (а.с. 51) рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.05.2017 № 381 ФОП ОСОБА_2 відмовлено у продовженні строку дії договорів про встановлення особистого строкового сервітуту по вул. Крилова 38.

Окрім цього, як вбачається зі змісту декларації про готовність об'єкта до експлуатації (п.13) (а.с. 12-20) інформацію про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою не зазначено, але є посилання на підставі п.4 ст.34 Закону № 3038. Реконструкція об'єктів будівництва без змін зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, хоча значно змінилась площа забудови 159,60 м. кв. та кількість магазинів - 18 шт.

Таким чином, органом державного архітектурно-будівельного контролю за аналізом декларації про готовність об'єкта до експлуатації, наданої ФОП ОСОБА_2, було виявлено недостовірність даних, що були зазначені в поданому документі, внаслідок чого наказ № 35 від 19.07.2017 року, яким скасовано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція торговельного комплексу по АДРЕСА_1», МК 142171301361 від 10.05.2017 (а.с. 55), винесено при дотримані вимог чинного законодавства та у спосіб що передбачений відповідними нормами вказаних нормативно-правових актів.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання неправомірним та скасування наказу №35 від 19.07.2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О. О. Димерлій

Суддя: О. В. Єщенко