Справа № 22а-604/07 Головуючий суду першої інстанції: Олейніков В.О.
Категорія: 39 Суддя-доповідач апеляційного суду: Мурлигіна О.Я.
УХВАЛА
Іменем України
17 квітня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Славгороської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Тавнцуріній С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 січня 2007 року
за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А-3283 ( в/ч А -3283) про захист прав, -
Встановила:
15 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до командира в/ч А-3283 про захист свого права.
Він зазначав, що 23 вересня 2005 року був призваний на строкову військову службу, строк якій закінчився 26 вересня 2006 року.
30 вересня 2006 року, в період проходження служби у в/ч А -3283, відносно нього була порушена кримінальна справа, 4 жовтня 2006 року обрана міра запобіжного заходу - нагляд за ним командуванням військової частини, а 9 листопада 2006 року військовим місцевим судом Миколаївського гарнізону його засуджено за ч. 2 ст. 406 КК України до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на строк 6 місяців. До набрання вироку в законну силу міру запобіжного заходу змінено на тримання на гауптвахті Одеського гарнізону.
Ще до засудження, він та його адвокат зверталися до командира військової частини з проханням про звільнення його з військової служби у зв'язку з вислугою установленого законом строку. Однак його не звільнено, а командир військової частини дав йому необґрунтовану відповідь з посиланням на те, що звільнення можливе лише з письмового припису прокуратури Кривоозерського гарнізону. Внаслідок цього він з 9 листопада 2006 року незаконно знаходиться на гауптвахті Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати дії командира в/ч А-3283 про невидачу наказу про його звільнення зі служби в запас без письмового припису прокуратури Кривоозерського гарнізону таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства та зобов'язати командира військової частини видати наказ про його звільнення в запас з 26 вересня 2006 року.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 січня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення його позову. На думку апелянта, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.
2
Заслухавши судцю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд, дослідивши докази по справі, встановив, що позивач був призваний на службу 23 вересня 2005 року та проходив військову службу у в\ч А -3283. Указом Президента України від 13 липня 2006 року № 607/2006 «Про звільнення в запас військовослужбовців та черговий призов громадян України на строкову військову службу у вересні - листопаді 2006 року» приписувалося звільнення у вересні - листопаді 2006 року в запас із Збройних Сил України військовослужбовців, які вислужили встановлені строки військової служби. Між тим, у вказаний період позивача зі служби не звільнено.
Так, в період служби позивач скоїв злочин, а тому проти нього була порушена кримінальна справа. Під час проведення досудового слідства позивачу була обрана міра запобіжного заходу - нагляд командуванням військової частини, а 9 листопада 2006 року його засуджено військовим місцевим судом Миколаївського гарнізону за ч. 2 ст. 406 КК України до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на строк 6 місяців. До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінено на тримання на гауптвахті Одеського гарнізону. Вказані обставини свідчать про зміну підпорядкування відповідача, а командир в\ч А -3283 не міг звільнити позивача зі служби.
Встановивши зазначене, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Доводи апелянта суперечать викладеному вище. Крім того, ухвалою колегії судців військового апеляційного суду Військово - Морських Сил від 28 грудня 2006 року вирок постановлений відносно позивача змінено. З нього виключено застосування до ОСОБА_1 покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні й з застосуванням ст.ст. 69,60 КК України йому призначено покарання у вигляді арешту на строк 3 місяця. В теперішній час позивач відбув покарання та вже звільнений зі служби. За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 про покладення на відповідача зобов'язання звільнити його зі служби задоволені бути не можуть.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що судове рішення не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія судців
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 січня 2007 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її проголошення до Вищого адміністративного суду України.