Справа 22ц-748/07 Головуючий у першій інстанції - Старжинська О.Є.
Категорія - 23 Доповідач апеляційної інстанції - Мурлигіна О.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2007 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Лисенка П.П.
суддів Мурлигіна О.Я., Кутової Т.З.
при секретарі Варміш О.С.,
за участю прокурора Волкожі С.В., представника позивача ОСОБА_2 відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2007 року по цивільній справі
за позовом
Вознесенського міжрайонного прокурора /далі -прокурор/ в інтересах Вознесенської
об'єднаної державної податкової інспекції /далі ОДПІ/
до ОСОБА_1
про відшкодування матеріальної шкоди
УСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року прокурор звернувся з позовом в інтересах ОДПІ до ОСОБА_1 про відшкодування 37 830 грн. матеріальної шкоди.
Прокурор посилався на те, що 11 травня 2004 року на автотрасі Березівка-Н.Буг з вини водія автомобіля марки «ВАЗ 21061» реєстраційним номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок цього пошкоджено службовий автомобіль ОДПІ марки «Мазда - 2200» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_4. Розмір матеріальної шкоди дорівнює залишкової вартості автомобіля у 37830 грн.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2007 року позов задоволено. З ОСОБА_1 на користь ОДПІ стягнуто 37 830 грн. матеріальної шкоди та 378 грн.30 коп. судового збору. На ОДПІ покладено обов'язок передати ОСОБА_1 автомобіль марки «Мазда-2200».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на відсутність своєї вини у дорожньо-транспортній пригоді, просив рішення скасувати, а провадження у справі закрити.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що зіткнення транспортних засобів 11 травня 2004 року сталося з вини відповідача ОСОБА_1, який порушив вимоги п.п. 1.2, 2.3"б", 2.9"а", 10.1, 11.2, 11.3 Правил дорожнього руху в Україні /далі -Правила/, відволікся від керування ним у дорозі, порушив вимоги рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини та, не переконавшись у небезпеці зміни
2
напрямку, а саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, виїхав на смугу зустрічного руху. Порушень Правил водієм автомобіля «Мазда-2200» ОСОБА_4 судом не встановлено. Внаслідок зіткнення транспортний засіб позивача суттєво пошкоджено.
Визначаючи розмір відшкодування, суд виходив з того, що заподіяна шкода відповідає вартості пошкодженого майна до події, оскільки внаслідок пошкодження цей автомобіль неможливо використовувати за призначенням та недоцільно його ремонт через такі затрати, що перевищують залишкову вартість автомобіля. Після відшкодуванні вартості це майно передається особі, відповідальній за шкоду /п.9 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"/.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам ст.ст. 1166, 1187 ЦК України.
Доводи апелянта про те, що зіткнення транспортних засобів сталося на його смузі руху були предметом судового дослідження та обґрунтовано визнані недоведеними. Висновки транспортно - трасологичної експертизи №4552 від 6 грудня 2006 року /а.с.96-98/ мають характер припущення, а тому не спростовують інші докази вини ОСОБА_1, наведені у судовому рішенні. Крім того, розташування автомобіля «Мазда-2200» на схемі від 11 травня 2004 року свідчить, що від удару цей автомобіль розвернуло у напрямку осьової смуги. У такому ж напрямку відбувався і осип скла. Тому посилання апелянта на те, що зіткнення транспорту сталося на смузі руху його автомобіля суперечить цим обставинам.
Не має правового значення і посилання апелянта на не притягнення його ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності. Цивільно-правова відповідальність є самостійним видом відповідальності, яка має свої підстави та умови.
Інших доводів які би спростовували висновки суду, чи доводили би порушення ним вимог матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить.
Керуючись ст.ст.308, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.