Справа № 22а-512/07                           Головуючий у першій інстанції - Алєйніков В.О.

Категорія: 36                                         Доповідач апеляційної інстанції - Мурлигіна О.Я.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року       колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого      Лисенка П.П.

судців                   Мурлигіна О.Я., Кутової Т.З.

при секретарі      Варміш О.С., за участю позивача ОСОБА_1, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 грудня 2006 року по справі за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до відділу фінансових ресурсів і економіки /далі ВФРЕ/ УМВС України в Миколаївській області, УМВС України в Миколаївській області про захист права на пенсійне забезпечення

УСТАНОВИЛА:

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ВФРЕ УМВС України в Миколаївській області. Позивач зазначав, що проходив службу в органах внутрішніх справ, і з серпня 1999 року його було звільнено у запас за власним бажанням та призначена пенсія. Але протягом 1999-2005 років відповідач не проводив відповідного перерахунку пенсії у зв'язку з запровадженням нових додаткових видів грошового забезпечення, а його заяву про донарахування за минулий час залишив без задоволення. Посилаючись на порушення своїх прав, ОСОБА_1 просив зобов'язати УМВС провести донарахування пенсії за період 1999-2005 років та виплатити борг за минулий час.

Ухвалою суду до участі у справі як відповідача залучено УМВС України в Миколаївській області.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 грудня 2006 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, не погодившись з висновком суду щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії за минулий час, просив постанову скасувати та задовольнити його позов.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що щомісячні надбавки, які запроваджено: Указом Президента України від 19 липня 1999 року № 847 "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України";

Указом Президента України від 23 лютого 2002 року№173 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України,

2

Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" /далі Указ № 389/, -

належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії тільки тим особам, які отримували їх під час проходження служби і звільнені після їх запровадження.

Такого висновку суд дійшов на підставі вірного тлумачення та застосування правил статей 43 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у попередніх редакціях , та змін до цих норм, внесених Законом України від 15 червня 2004 року № 1769-1V «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб» з 1 січня 2005 року та Законом України від 16 грудня 2004 року № 2255-IV «Про внесення змін до деяких Законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» з 1 січня 2006 року /п.8 Постанови №4 Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року/.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час проходження служби цих надбавок не отримував, був звільнений у серпні 1999 року, суд не встановив права позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з введенням в дію вищеназваних Указів за період 1999-2004 років.

Не отримував позивач під час служби і премію в розмірі 33 відсотків за особистий вклад в загальний результат роботи, право встановлення якої надано керівникам Постановою Кабінету Міністрів від 22 травня 2000 року №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців".

Крім того, такі виплати не носять постійний щомісячний характер, а тому не враховуються при обчисленні пенсії відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплата пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової* служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".

За такого висновок суду щодо відсутності підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням вищеназваних надбавок та премії за період 1999-2004 років відповідає обставинам справи та  вимогам норм пенсійного законодавства.

Всі доводи апелянта щодо порушення його конституційних прав, у тому числі принципу рівності та справедливості, а також звуження його прав виплатою 50 % перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, були предметом дослідження в суді першої інстанції, і мотиви, за яких суд з ними не погодився, викладені у мотивувальній частині рішення.

Керуючись ст.ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 грудня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом одного місяця може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.