Справа № 2-4494 /2009 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2009 року
Київський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М
при секретарі - Фірко Ю.В., за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у вихованні дитини та спілкування із дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини,
ВСТАНОВИВ:
12.06.2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом та просив постановити рішення, згідно якого заборонити ОСОБА_4 перешкоджати зустрічам та спілкуванню з його малолітньою дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши порядок участі ОСОБА_5 у вихованні доньки ОСОБА_5, за яким він кожного тижня у п`ятницю може забирати дитину від відповідачки та повертати її у неділю о 20.00, а також має право проводити з донькою відпустку протягом двадцяти календарних днів взимку та 20 календарних днів влітку з правом виїзду за кордон, зобов`язавши ОСОБА_4 передавати йому дитину о 10.00 годині ранку в перший день відпустки.
Свої вимоги мотивував тим, що він та ОСОБА_4 з 1 червня 2001 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.01.2007 року було розірвано.
Від вказаного шлюбу 13.09.2004 року народилась дочка, ОСОБА_5.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 9.10.2007 року місце проживання малолітньої доньки визначено з матір`ю, проте судом не розглядалось питання встановлення порядку участі батька у вихованні дитини, через що з боку відповідачки постійно чиняться перешкоди позивачу у спілкуванні з донькою, ОСОБА_5. Вказані обставини і стали підставою для зверення до суду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі, вказуючи на велику любов батька до дитини та його бажання приймати участь у її вихованні.
Представник третьої особи – Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради – ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, посилаючись на висновок Київської районної адміністрації стосовно порядку спілкування батька з дитиною, просила позов задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з`явилась. За адресою, вказаною у позовній заяві (АДРЕСА_1), зі слів матері не проживає (акт а.с.21). Відповідно до копії паспорту знята з реєстрації 2.07.2007 року. Згідно відповіді адресно-довідкового бюро від 1.07.2009 року ОСОБА_6 зареєстрована у квартирі №133, будинку №101 „а” по вул. Левітана у м. Одесі. Однак, як вбачається з відповіді ОСББ „Ексклюзив” фактично за вказаною адресою не проживає, за повідомленнями не з`являється, квартира закрита (а.с.30-32). Зважаючи на вищевикладене, про час та місце судового засідання відповідачка повідомлена належним чином за допомогою оголошення в газеті „Чорноморські новини”, що не суперечить вимогам ч.9 ст.74 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надійшло.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, сповіщеного про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Правовідносини між сторонами є сімейними та врегульовані Сімейним кодексом України, Міжнародною ОСОБА_7 ООН „Про права дитини”, Законом України „Про охорону дитинства”, та насамперед, суд розглядаючи справу, ставився до спору з порозумінням, усвідомлюючи цінності мирного вирішення сімейних проблем, з шановливим ставленням до матері, до батька, до дитини, до тих, хто поруч, хто очікує на піклування і має на це право.
Суд вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.06.2001 року.
Від вказаного шлюбу 13.09.2004 року народилась дочка, ОСОБА_5.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.01.2007 року шлюб було розірвано.
9.10.2007 року Київським районним судом м. Одеси у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання малолітньої доньки та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відібрання малолітньої дитини та визначення місця її проживання, за участю Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради ухвалено рішення, яким місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено з матір`ю, рішення набрало законної сили.
Однак при розгляді згаданої справи питання про порядок спілкування батька з дитиною не розглядалось, у зв`язку з чим відповідачка чинить батьку перешкоди у вихованні дитини та не дозволяє взагалі з нею спілкуватись. ОСОБА_5 вважає, що відповідачка налаштовує дитину проти нього, він сумує за донькою та дуже її кохає. Також у судовому засіданні представник позивача зазначала, що батько ніколи не відмовлявся від доньки, крім аліментів оплачував лікування, забезпечував усім необхідним для повноцінного рівня життя та розвитку дитини і йому не байдуже, як дитина буде розвиватись, які книжки читати, які фільми дивитись. Але завдяки відповідачці він позбавлений такої можливості.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-12\2055, який давався при розгляді згаданої справи, рада опіки та піклування вважала доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання її батька – ОСОБА_3 ( а.с.18). Також згідно висновку органу опіки і піклування, який був виконаний при розгляді даної справи, Київська районна адміністрація не заперечує проти спілкування батька з дитиною.
Позивач посилається також на ті обставини, що він працює на посаді начальника відділу зі збуту ТОВ „ ЮНІСЕФ Продакшн”, має постійний прибуток. За місцем роботи характеризується позитивно, та може надати доньці необхідне виховання, його спілкування з донькою буде сприяти її подальшого розвитку. Позивач кохає свою дитину, бажає зустрічатися з нею, спілкуватися з нею, обговорювати події її життя, а головне допомагати їй стати шляхетною дитиною, гідним членом суспільства. Позивачу не байдуже, які саме книжки буде читати дитина, які фільми буде дивитися. Для позивача дуже важливе, яке враження ці речі справляють на ОСОБА_5, які висновки вона робить, однак позивач позбавлений всього цього, оскільки мати переховує дитину, та не дає можливості бачити її. У будь який час дитині потрібна увага, турбота та любов батька. Позивач не бажає допустити своїй доньці моральних страждань, наполяганням на зустрічах з ним, бажає зустрічатися із нею з урахуванням її інтересів, її зайнятості, враховуючи стан її здоров`я та її побажання.
Відповідно до ст. 141 ч.1 СК України мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Відповідно до Закону України „ Про охорону дитинства” дитина, яка проживає окремо від батьків, має право на підтримання з ним регулярних стосунків та прямих контактів. Батько має рівні з матір`ю права та обов’язки відносно дитини, проживання окремо не впливає на обсяг таких прав та обов’язків.
Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення таких перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я, дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
ОСОБА_7 про права дитини, говорять про те, що кожна дитина має право на захист зі сторони держави від всіх форм фізичного або психологічного насильства, образи, відсутність піклування або недбайливого ставлення, грубого звернення або експлуатації.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього та кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, тому суд вважає, що дитина повинна мати спілкування з обома батьками
Закон України «Про охорону дитинства» визначає дитинство як період розвитку людини до досягнення повноліття. Водночас дитинство – це й особливий біопсихосоціально-правовий стан людини. У преамбулі ОСОБА_7 про права дитини зазначено, що дитина потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист.
З урахуванням п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № N 16 від 12.06.98р. „Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 3 від 15.05.2006р.), у частині яка не суперечить Сімейному Кодексу України при вирішенні таких спорів суди повинні виходити не з формальних міркувань, а з фактичних інтересів дітей та умов їх нормального виховання.
Враховуючи інтереси дитини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 частково, так як згідно ч.3 ст.157 СК України той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини, заборонивши ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам перешкоджати позивачу зустрічатись та спілкуватись з його малолітньою дитиною, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановити такий порядок участі ОСОБА_5 у вихованні доньки, за яким він щоп`ятниці о 19 год.00 може забирати дитину від матері, повертаючи її у неділю о 20год.00 хв. Також надати право ОСОБА_5 д.Д. проводити з донькою відпустку 14 календарних днів влітку та 14 календарних днів узимку.
Керуючись ст. ст. 141,157, 161 Сімейного кодексу України, ОСОБА_7 ООН „Про права дитини”, 1959 року п.6, Законом України „Про охорону дитинства”, ст.ст. 223,294 ЦПК України , суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_6, третя особа Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у вихованні дитини та спілкування із дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини – задовольнити частково.
Встановити такий порядок участі ОСОБА_3 у вихованні доньки ОСОБА_5, за яким він кожної п`ятниці о 19 год.00 може забирати дитину від матері, повертаючи її у неділю о 20год.00 хв. Також надати право ОСОБА_5 проводити з донькою відпустку протягом 14 календарних днів влітку та 14 календарних днів узимку.
Заборонити ОСОБА_6 та будь - яким іншим особам перешкоджати ОСОБА_3 зустрічатись та спілкуватись з його малолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлений цим рішенням час.
В решті позовних вимог – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя