Справа № 2-50/09

                                                                            Р І Ш Е Н Н Я

               І М Е Н Е М                                                                                                      У К Р А Ї Н И

25 січня 2010 р.  Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим   у  складі:                       головуючого  судді                                Дядіченко С.В.

при   секретарі                             Приходько Н.Г.

за участю прокурора                              Атаманчука А.М.

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа служба з прав неповнолітніх Чорноморської райдержадміністрації про усунення перешкод в користуванні власністю та про виселення без надання іншого житла,

                                                                  В С Т А Н О В И В  :

      ОСОБА_1 пред’явила позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, т/о служба з прав неповнолітніх Чорноморської райдержадміністрації про усунення перешкод в користуванні власністю та про виселення без надання іншого житла, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок № 28 по вул. Комарова у с. Міжводне Чорноморського району, АР Крим. Відповідачка є її колишня невістка, а відповідачі є її неповнолітні онуки. Відповідачі перешкоджають їй користуватися її власністю. У зв’язку з тим, що зараз відповідачі ні є членами її родини, позивачка наполягає на їх виселенні без надання їм іншого житла.

        У судовому засіданні  представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав вищевикладені пояснення, крім того зазначив, що відповідачка зареєструвалася в будинку як член родини, в теперішній час шлюб між відповідачкою та сином позивачки розірваний, зараз ОСОБА_2 проживає у будинку зі стороннім  чоловіком, у зв’язку з чим між сторонами були сварки. В будинку дві кімнати та позивачка не може проживати з відповідачами.

        Відповідачка ОСОБА_2 від себе та від імені своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_3, а також  її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, відповідачка надала пояснення, що в 1990 році вона зареєструвала шлюб з сином позивачки. У зв’язку з тим, що її чоловік зловживав алкогольні напої, шлюб між ними був розірваний у 2008 році. Зараз позивачка виганяє її з дітьми із будинку, однак у неї немає іншого житла. Одна дитина у неї інвалід. Вона не заперечує проти того, щоб позивачка проживала разом з ними, ніяких перешкод їй вона не чинить. Вона згодна з дітьми проживати в одної кімнаті, а позивачка буде проживати в другій кімнаті. В будинку вона проживає з 1994 року, робили там ремонт, вселялися та реєструвалися у будинку зі згоди власника будинку як член родини, у зв’язку з чим відповідачка просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

        Представник третій особи - с лужби з прав неповнолітніх Чорноморської райдержадміністрації в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, та зазначив, що виселення неповнолітніх дітей буде суперечить їх інтересам.

        Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення, що вона є рідна дочка позивачки, їй відомо про те, що відповідачка відмовляється добровільно виселятися із будинку, проживає зі стороннім чоловіком. У батьків відповідачки є житло, де можна проживати і відповідачці з дітьми. Свідок має намір проживати разом з матір’ю, у будинку, оскільки її мати – людина похилого віку.

        Заслухав відповідачку, представників сторін та третій особи, допитав свідка, а також заслухав висновок прокурора, який заперечував проти задоволенні позовних вимог, оскільки це буде суперечить інтересам неповнолітніх дітей, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає,  що  у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

      Судом встановлено,  що позивачеві на праві приватної власності належить житловий будинок № 28 по вул. Комарова у с. Міжводне Чорноморського району, АР Крим, що підтверджується рішенням Чорноморського районного суду від 03.11.2008 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.3-4). Відповідачка з 21.01.1994 року і до теперішнього часу постійно зареєстрована в будинку, що підтверджується домовою книгою (а.с.5-7). Сторони не заперечують проти того, що відповідачка зі вказаного періоду вселилася та постійно зареєструвалася у будинку з дозволу власника будинку як член сім’ї.  

 Відповідно до ст.157 ЖК України - членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

           Згідно з ч.1 ст. 116 ЖК України – підставами для виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення є ті обставини, коли наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

        Згідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2   від 12.04.85р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»  із змінами від 10.03.89р.,від 25.12.92р., від 25.05.98р. - при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача.

Таких доказів, які б підтверджували неможливість проживання з відповідачкою в одному будинку позивач до суду не надав. Також позивачкою не доведений той факт, що відповідачка чинить перешкоди в користуванні власністю. Крім того, відмовляючи в задоволенні позову суд бере до уваги і той факт, що виселення неповнолітніх дітей буде суперечить їх інтересам та порушати їх права на житло.

У звязку з чим, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог треба відмовити.  

          На підставі ст. 116 ЖК України та керуючись ст.ст. 10,11,60, 209, 212-215 ЦПК України,   суд

                                                     В И Р І Ш И В :

         У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа служба з прав неповнолітніх Чорноморської райдержадміністрації про усунення перешкод в користуванні власністю та про виселення без надання іншого житла відмовити.

         Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК    шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення   заяви  про  апеляційне  оскарження  і  поданням   після  цього   протягом  20  днів   апеляційної  скарги ,  або  в  порядку ,  передбаченому  ч. 4  ст. 295  ЦПК  України.

Суддя                                           Дядіченко С.В.