ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1309/18 Справа № 212/4126/18 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 вересня 2018 року, яке ухвалено суддею Колочко О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області о 13 годині 38 хвилин та повне судове рішення складено 13 вересня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, посилаючись на отримання ним виробничої травми, що потягло за собою втрату професійної працездатності. Висновком МСЕК у 2008 році йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 10%, при повторному огляді висновком МСЕК від 08.04.2009 року позивачу було підтверджено такий самий ступень втрати професійної працездатності в загальному розмірі 10% безстроково.

Просив суд стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального та морального права, на необґрунтованість рішення та на його незаконність. Зокрема, зазначає, що судом не було враховано тієї обставини, що нещасний випадок стався внаслідок порушення позивачем вимог законодавства про охорону праці, тому покладення на відповідача обов'язку відшкодовування моральної шкоди суперечить законодавству. Крім того, наголошує на тому, що розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції не обґрунтовано, в матеріалах справи відсутні докази підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував того, що в довідці МСЕК від 08.04.2009 року, факт спричинення позивачу моральної шкоди не встановлений. Визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, є необґрунтованим та не відповідає сталій судові практиці при розгляді аналогічних справ.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм матеріального і процесуального закону, дійшов висновку, що 14.11.2007 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, внаслідок якого він отримав ушкодження здоров'я у вигляді травмування ноги.

10 грудня 2007 року на підприємстві ВАТ «Кривбасзалізрудком» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» утвореною комісією було складено Акт про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 14 листопада 2007 року о 12 годині 30 хвилин на підприємстві форми Н-5. Комісією встановлено, що причиною нещасного випадку було порушення трудової і виробничої дисципліни в частині знаходження потерпілого у небезпечній зоні рухомого складу, а саме порушення вимог пункту 3.6 «Інструкції з охорони праці № 6 для кріпильника» та пунктів 4.6,4.11 «Проекта организации работ при сцепке вагонов, электровозов, погрузочных машин». Обставини, за яких стався нещасний випадок встановлені та досліджені комісією, викладені в Розділі 3 вищевказаного акту. У висновку комісії зазначено, що особами, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку є підземний кріпильник дільниці № 9 ОСОБА_1, гірничий майстер дільниці № 9 ОСОБА_2, в.о. начальника дільниці № 9 ОСОБА_3. (а.с.7-8).

Постановою ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі від 21.03.2008 року №0407/18858/19002/0003П ОСОБА_1 призначено щомісячні страхові виплати за висновком МСЕК від 27.02.2008 року серії ДНА-02 №24511, згідно якої ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 10% з повторним переоглядом 01.03.2009 року. (а.с.6).

Висновком МСЕК (довідка Серії ДНА-02№ 029908) від 08.04.2009 року, ОСОБА_1 повторно встановлено 10% втрати професійної працездатності з 01.03.2009 року безстроково (а.с.5).

Суд, задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки травму отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і пов'язано з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст. 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Доводи відповідача про те, що травмування позивача відбулося саме внаслідок його дій, а також щодо відсутності правових підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди, безпідставні, оскільки нещасний випадок з позивачем стався під час виконання ним трудових обов'язків, а ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно акту, особами, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку є, крім позивача, також гірничий майстер дільниці № 9 ОСОБА_2 та в.о. начальника дільниці № 9 ОСОБА_3. (а.с.7-8).

Спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманою ним трудовою травмою, яка потягла за собою втрату професійної працездатності встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити амбулаторний та стаціонарний курси лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.

Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманої травми, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, встановлення відсотку втрати професійної працездатності безстроково, що свідчить про незворотність такого стану здоров'я.

У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність розміру моральної шкоди колегія суддів вважає безпідставними.

Посилання представника відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» на практику розгляду аналогічних справ є безпідставними та суперечать чинному законодавству, згідно якого суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України ( ч.1 ст. 8 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги відповідача, щодо не зазначення в довідці МСЕК від 08.04.2009 року, яку надав позивач, факту спричинення йому моральної шкоди, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки актом розслідування нещасного випадку від 10 грудня 2007 року встановлено, що нещасний випадок, який стався з відповідачем 14.11.2007 року, пов'язаний з виробництвом та є страховим, крім того в Постанові ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі від 21.03.2008 року №0407/18858/19002/0003П зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 21.03.2008 року та має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, за висновком МСЕК від 27.02.2008 року серія ДНА-02 № 24511 йому встановлена стійка втрата професійної працездатності 10% з повторним переоглядом 01.03.2009 року.

Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 13 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 29 листопада 2018 року.

Головуючий:

Судді: