Справа № 22ц-1010/07 Головуючий у 1 інстанції Тихонова Н.С.
Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Славгородської Н.П
суддів: Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т. М.,
при секретарі судового засідання Танцуріній С.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1.,
відповідачки ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою представника позивача - ОСОБА_3на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2007 року
за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права власності на частку у спільному майні,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1звернувся з позовом до ОСОБА_2про визнання права власності на 1/2 частину будинку по АДРЕСА_1
Він зазначав, що з 7 листопада 1974 року по 29 грудня 2000 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. За період шлюбу вони придбали вказаний будинок, який є їх спільним майном. При поділі у 2002 році іншого спільно придбаного майна вони домовилися, що будинок продадуть, а гроші поділять. Однак відповідачка відмовилася продавати будинок та не визнає його права на частку у спільному майні.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати за ним право власності на 1/2 частинку будинку.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На думку апелянта, висновки суду щодо пропуску строку позовної давності суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.
Відповідачка просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія судів вважає, що апеляційна підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач пропустив строк позовної давності.
Між тим, з такими висновками суду погодитися не можна.
Так, з матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у шлюбі з 7 листопада 1974 року по 10 жовтня 2003 року ( а.с. 9,10). В період шлюбу вони придбали житловий будинок АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про
2
право власності на будинок, виданим ОСОБА_219 лютого 2001 року замість договору купівлі - продажу від 9 січня 1990 року (а.с 18).
Наведене свідчить про те, що вказаний будинок має статус спільного сумісного майна, а позивач має на нього відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про власність», ст.ст. 22,28 КпШС України, що діяв на час придбання сторонами будинку, та ст.ст. 60,69 СК України, що діє на час вирішення спору, рівне з відповідачкою право
Враховуюче, що відповідачка, яка значиться власником будинку, оспорює право власності позивача, це право підлягає захисту. У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до п.п.3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовОСОБА_1. задовольнити і визнати за ним право власності на 1/2 частину будинку по АДРЕСА_1
Твердження відповідачки про те, що позивач пропустив строк позовної давності, з посиланням на судове рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2002 року, не можуть бути взяті до уваги.
Дійсно, з матеріалів цивільної справи 2-1018/2002 р. за позовом ОСОБА_2 доОСОБА_1. про поділ майна вбачається, що ще до розірвання шлюбу сторони поділили інше спільне майно, уклавши мирову угоду. Між тим, в ухвалі Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2002 року про затвердження мирової угоди не міститься будь - яких застережень щодо поділу будинку та порядку розпорядження ним. За таких обставин не можна вважати, що спір відносно будинку розглядався, а позивач позбавлений права на звернення до суду з вказаним позовом. Не можна також рахувати початок строку позовної давності з 2002 року, оскільки розгляд вказаної справи не пов'язано з порушенням права власності позивача на будинок.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3. задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення.
ПозовОСОБА_1. задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.