Справа №2- 1596/09

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

23 грудня 2009 року                                 м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві

у складі:

головуючого судді – Кононенка С.Д.,

при секретарі – Муравйові Ю.І.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення в рахунок заборгованості за кредитним договором на нерухоме майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк») про визнання незаконним рішення банку про підвищення процентної ставки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення в рахунок заборгованості суми 75789,19 грн. за кредитним договором від 27.10.2009 р.  на нерухоме майно – будинок, який розташований за адресою за адресою м. Полтава, вул. Бугрова, 4. В своєму позові послався на наявність з боку відповідача станом на  05.05.2009 року заборгованості за кредитним договором – 75789,19 грн., яка складається з наступного: 69633,92 грн. - заборгованість за кредитом. 5797,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 148,65 грн.- заборгованість по комісії за користування кредитом; 209,14 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

В липні 2009 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ЗАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на те, що 27 жовтня 2006 року між ним та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» був укладений кредитно-заставний договір № PLOKGK00000015. В порядку та терміни, передбачені договором, - він належним чином та в повному обсязі виконував свої зобов’язання по ньому, діючи так до тих пір, поки «Приватбанк», незважаючи на умови Договору, згідно яких розмір процентів було встановлено на рівні 14,04 % річних, та вимоги законодавства щодо заборони банкам піднімати відсоткову ставку, в односторонньому порядку не прийняв рішення про збільшення, починаючи з 01 лютого 2009 року, - відсоткової ставки за кредитним договором до рівня 27,42 % на рік. Категорично не погодившись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1  відмовився від сплати незаконно підвищеної відсоткової ставки. Вважає, що з його боку відсутнє невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань за кредитним договором, а також істотне його порушення, оскільки мала місце його відмова не від виконання умов кредитного Договору, а від виконання незаконних та неналежних односторонніх вимог-розпоряджень банку відносно сплати кредитних коштів за значно завищеною відсотковою ставкою. Прохає у суду визнати дії «Приватбанку» щодо підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки незаконними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок відсоткової ставки до її первинного рівня. В разі прийняття судом рішення за зустрічним позовом на його користь, має намір в повному обсязі негайно сплатити заборгованість за кредитним договором та виконувати умови договору.

В судовому засіданні представник позивача-відповідача позов підтримав, зустрічний позов не визнав.

Відповідач-позивач ОСОБА_1 та його представник первісний позов не визнали, зустрічний позов підтримали.

Вислухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Так судом встановлено, що дійсно між сторонами 27 жовтня 2006 року був укладений кредитно-заставний договір № PLOKGK00000015. Відповідно до п.1.1. Договору: «Банк зобов’язується надати «Позичальникові» кредитні кошти шляхом готівковою через касу банку на строк з 27 жовтня 2006 року по 27 жовтня 2026 року включно. У вигляді проста кредитна лінія у розмірі 89 700, 00 (вісімдесят дев’ять тисяч сімсот) гривень (далі «Кредит») на наступні цілі: купівлю житлового будинку у сумі 70000, 00 гривень, а також на сплату страхових платежів у сумі 19 700, 00 гривень, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1, 17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0, 2% суми від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з п.6.2 даного Договору.

Щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1022, 44 гривень для погашення заборгованості за Кредитним договором , що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди»

Згідно п.1.3 « Забезпечення виконання Позичальником» зобов’язань за даним Договором виступає договір іпотеки (Житловий будинок з надвірними будівлями в м. Полтава, вул. Бугрова буд.4), а також а також всі інші види іпотеки, поруки й т.п надані банку з метою забезпечення зобов’язань за даним Договором».

Згідно з п.2.3.1 вищевказаного кредитного договору «Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом», при настані певних, перерахованих у договорі чинників.

Наприкінці лютого 2009 року відповідач ОСОБА_1 отримав від позивача письмове повідомлення від 25.12.2008 р. про те, що «Приватбанк» вимагає змінити умови кревного договору, і починаючи з 01.02.2009р. відсоткова ставка за кредитним договором № PLOKAK00000015 від 27.10.2006 року підвищується та складатиме 27, 42 % на рік.

12.12.2008 р. був прийнятий Закон України № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», який набрав чинності та діяв з 09.01.09р.

Вказаним Законом внесені зміни до Цивільного Кодексу України, а саме: доповнено статтею 1056-1, ч. 2 якої передбачає, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Частина З вказаної статті передбачає, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Також вказаним Законом стаття 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" була доповнена частиною четвертою, згідно якої банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами.

Відповідно до вимог ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором, або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або укладали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідності з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути змінений за рішенням суду.

Суд вважає, що вказане повідомлення, зроблене «ПриватБанком» відповідно до умов п.2.3.1 Кредитного договору в односторонньому порядку на момент укладення Договору, не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки в повідомленні, отриманому позивачем наприкінці лютого 2009 року, ставиться питання про підвищення відсоткової ставки за кредитом, починаючи з 01.02.2009 року, тобто після 09.01.2009 року, коли набрали чинності зміни до ЦК України, щодо яких відсоткова ставка не може бути збільшена в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, яка набрала чинності з 09.01.2009 року на підставні Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008р. № 661-VI, передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Відповідно до вимог ч.І ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З 01.02.2009 року «ПриватБанк» збільшив відсоткову ставку за кредитним договором, яка стала складати 27, 42 % на рік. Згоди щодо змін до кредитного договору сторони не досягли.

Оскільки згідно ч.4 ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" зі змінами згідно з Законом України від 12.12.2008р. № 661-VI, які набрали чинності з 09.01.2009р., Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договрів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом та згідно з Законом України від 12.12.2008р. № 661-VI внесеними змінами до Цивільного кодексу України, зокрема у Цивільному кодексі доповнено ст. 1056-1, яка набрала чинності з 09.01.2009 року, такого змісту: встановлений договором розмір процентної ставки не може бути збільшений банком в одностороннє му порядку, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому поряідку є нікчемною.

Таким чином суд вважає вимоги «Приватбанк» про підвищення відсоткової ставки та саме підвищення відсоткової ставки безпідставними та такими, що протирічать нормам законодавства України.

Даючи аналіз позивним вимогам та доводам «Приватбанк» щодо несплати ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором, суд відноситься до них критично, оскільки в ході судового розгляду справи було встановлено, що сплата ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором № PLOKGK00000015 припинилися після та внаслідок протиправних дій «Приватбанк» по підвищенню відсоткової ставки.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку щодо відсутності з боку ОСОБА_1 порушення чи неналежного виконання зобов’язань за кредитним договором, оскільки на підставі вимог статей 612, 613 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо від відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку. Крім того, відповідно до вимог статей 6, 203 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це. Зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з викладеного, невиконання умов кредитного договору, що виникло з боку ОСОБА_1 внаслідок і після незаконного підвищення «Приватбанк» відсоткової ставки за кредитним договором, суд розцінює як правомірну поведінку учасника договірних відносин, що відмовився від виконання недійсної та невідповідної діючому законодавству вимоги кредитора, і внаслідок чого з його боку прострочення зобов’язання не настає, і він не несе цивільної відповідальності невиконання умов кредитного договору.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ЗАТ КБ «Приватбанк» незаконими та безпідставними, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. І ст.88 ЦПК України з відповідача «ПриватБанк» на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати: 8 грн. 50 коп. - сплачений судовий збір та 7 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 58 Конституції України, Законом України № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008р., ст.55 ЗУ „Про банки та банківську діяльність", ст.ст. 6, 203, 526, 612, 613, 652, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 11,  88, 209, 212-215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно – відмовити за безпідставністю.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк») про визнання незаконним рішення банку про підвищення процентної ставки – задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним зміну в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк») процентної ставки за кредитним договором № PLOKGK00000015 від 27.10.2006 р. до 27,42%, починаючи з 01.02.2009 року.

Визнати п. 2.3.1. кредитного договору PLOKGK00000015 від 27.10.2006 року та повідомлення «Приватбанку» від 25.12.2008 року за цим договором щодо збільшення процентної ставки недійсними.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк») здійснити, починаючи від 01.02.2009 року, перерахунок процентної ставки за користування кредитом відповідно до її первинного рівня – 14, 04%, встановленого при укладанні  кредитного договору.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк») скасувати нараховану до сплати ОСОБА_1 заборгованість по комісії та пені, нарахованим з 01.02.2009 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк») на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: 8 грн. 50 коп. – сплачений судовий збір та 7 грн. 50 коп. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 16 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави                  (підпис)                ОСОБА_2

Вірно: Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави                                                                              С.Д.ОСОБА_2