Справа № 196/394/16-к

№ 1-кп/183/38/18

В И Р О К

іменем України

16 жовтня 2018 року колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

суддів Лили В.М., Крохмалюк І.П.,

секретаря Гамаскової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження № 120160406000042 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривій Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, розлученого, із середньою освітою, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 28.03.2001 року Дніпропетровським обласним судом за п.п. «а», «е», «і» ст. 93, ч.3 ст.143, ч.2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 16.03.2015 року умовно-достроково строком на 6 місяців 11 днів,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, п. 13 ч.2 ст. 115 КК України,

за участі прокурора Крутько О.А.,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника Береста О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

18 січня 2016 року близько 17.30 годин ОСОБА_1 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували в приміщенні кухні, розташованої в житловому будинку на території домоволодіння АДРЕСА_2, належного останньому, де розпивали спиртні напої.

В цей час, в ході сумісного розпиття спиртних напоїв, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_1 виник умисел на умисне позбавлення життя останнього.

Так, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_2, схопив зі столу кухонний ніж та, утримуючи його у правій руці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_2 і бажаючи їх настання, підійшов до останнього і клинком вказаного ножа умисно наніс 3 удари ОСОБА_2, а саме: один удар в область лівої частини шиї, що є життєво важливим органом, спричинивши ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани шиї зліва з пошкодженням лівої яремної вени, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя, а також один удар в область правого передпліччя, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді різаної рани правого передпліччя, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та один удар в область лівої кісті, спричинивши тим самим тілесні ушкодження у вигляді різаної рани 4-го пальця лівої кісті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після чого, ОСОБА_2, боячись за своє життя та здоров'я, вибіг з будинку, покинувши територію вказаного домоволодіння, та одразу ж звернувся за медичною допомогою до медсестри Новостроївського ФАПу ОСОБА_6, та був в подальшому госпіталізований до КЗ «Царичанської ЦРЛ» ДОР.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав всі дії, які він вважав необхідними для доведення свого умислу на умисне вбивство ОСОБА_2 до кінця, але з причин, які не залежали від його волі злочин не було закінчено.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного злочину не визнав та показав, що з потерпілим вони знайомі з травня 2015 року, і на момент подій він мешкав в його будинку, розташованому по АДРЕСА_2. Напередодні до нього приїхала його співмешканка - ОСОБА_4, а 18 січня 2016 року перед обідом приїхав ОСОБА_2, з яким вони пішли до магазину, де придбали горілку, випивши по 100 грамів одразу в магазині. Після чого, по дорозі додому, вони зайшли до ОСОБА_5, де також вжили трохи горілки та під час розмови він пообіцяв віддати останньому свій старенький мобільний телефон. Далі, приблизно о 16.30-17.00 годині цього ж дня, вони всі разом пішли до нього додому - на АДРЕСА_2, де на кухні був накритий стіл з їжею. ОСОБА_4 з дитиною пішла до іншої кімнати. ОСОБА_7, отримавши мобільний телефон, ліг спати на дивані, оскільки був дуже п'яним, а він разом із ОСОБА_2 продовжили вживати горілку, після чого вони вийшли на вулицю, де під час розмови між ними виник спочатку словесний конфлікт, який переріс в невелику бійку, коли вони повернулись до хати, при цьому, ОСОБА_2 почав його та ОСОБА_4 виганяти з будинку. Розлютившись, він вдарив один раз, можливо двічі, кулаком ОСОБА_2 у груди. У відповідь, ОСОБА_2 наніс йому також один удар, потім вийшов та повернувся із сокирою в руці, побачивши яку він відійшов до столу та взяв у праву руку кухонний ніж, попередивши потерпілого, щоб не підходив до нього, однак ОСОБА_2 наблизився до нього та замахнувся в сторону його голови сокирою, але промахнувся, оскільки в будинку низькі стелі і він, в свою чергу, спочатку закрився лівою рукою від можливого удару, у зв'язку з чим, отримав ушкодження на лівій руці, а потім спробував перехватити сокиру, яка впала на підлогу. Після цього, вони знову продовжили битися, але ножем він ОСОБА_2 не бив, а вдарив потерпілого лобом у перенісся і останній вибіг з хати та зник. ОСОБА_4 надала йому необхідну медичну допомогу, замотавши йому рану на руці, а також підняла з підлоги сокиру та заховала її під диван. Запевнив, що умислу на нанесення тілесних ушкоджень та на позбавлення життя ОСОБА_2 у нього не було, він лише захищався, але допускає, що під час бійки він міг нанести ОСОБА_2 різану рану ножем, який був у нього в руці, при цьому впевнений, що точковий удар він не наносив і колото-різана рана від його дій не могла бути спричинена. Пояснив, що порізи на руці потерпілого виникли від того, що він гнув ніж, який потім впав на підлогу. Наполягав, що під час бійки на підлогу ні він, ні ОСОБА_2 не падали.

Однак, вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні зазначеного злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що 18 січня 2016 року о 14.00 годині він приїхав з роботи додому в с. Івано-Яризівка, де на той час в нього мешкав ОСОБА_1 разом із дружиною та дочкою. Після його приїзду, вони разом з ОСОБА_1 вживали горілку, гуляли по селу, а потім разом із ОСОБА_5 повернулись додому, де продовжили вживати горілку, поклавши ОСОБА_5, який вже був сильно п'яним, спати в кімнаті на дивані. Приблизно о 18.00 годині між ним та ОСОБА_1 виникла сварка, під час якої він звинуватив останнього, що він викрав мобільний телефон ОСОБА_5, на що ОСОБА_1 заперечив і сказав йому, що він не крадій, а вбивця, схопивши ніж. Злякавшись, він вибіг у коридор та зачинив за собою двері, продовжуючи словесну перепалку. Через деякий час він зробив для себе висновок, що ОСОБА_1 заспокоївся, а тому відчинив двері та повернувся до кімнати, де вони розпивали горілку, в якій знаходились дружина ОСОБА_1, його дочка та сам ОСОБА_1, який у правій руці тримав ножа та одразу ж почав махати ним, вдаривши його двічі ножем в обличчя, а потім наніс йому третій удар в область серця. Далі ОСОБА_1 намагався нанести йому четвертий удар в обличчя, однак він перехватив лезо ножа та зігнув, і в цей момент ОСОБА_1 завалив його на підлогу, впавши на нього зверху. Після падіння, він повернув голову у бік та побачив у ОСОБА_1 у руці ще один ніж, яким він намагався вдарити його у шию, яку він закрив рукою, і, в свою чергу, вдарив ОСОБА_1 ногою, відштовхнув його та вибіг у коридор, де, дійсно, в той момент стояла сокира, але він її не брав. Вибігаючи, він схватив зі столу ганчірку, яку приклав до рани на шиї та побіг до односельчанки ОСОБА_6, відчувши, що з рани сильно тече кров. ОСОБА_6 поклала його на диван, притиснула до рани ганчірку з льодом, і викликала бригаду швидкої допомоги. При цьому, запевнив, що у ОСОБА_1 будь-яких тілесних ушкоджень він не бачив і їх не могло бути, а у нього від дій останнього, крім ушкодження шиї, були тілесні ушкодження у вигляді порізів на носі, в області правого вуха, на правій руці та на зап'ясті, на долоні лівої руки, на безіменному пальці. В загальній кількості ОСОБА_1 наніс йому чотири удари. Вважає, що 18 січня 2016 року ОСОБА_1 хотів позбавити його життя, оскільки й раніше між ними була сварка під час якої обвинувачений погрожував йому вбивством;

- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що в середині січня 2016 року о 16.00-17.00 годині він в стані алкогольного сп'яніння повернувся додому з роботи, і до нього у гості прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з якими він випив ще горілки, а потім вони всі разом пішли до ОСОБА_1 додому, який на той час мешкав в будинку ОСОБА_2, забрати мобільний телефон. У зв'язку з тим, що він був дуже п'яним, вдома у ОСОБА_1 він впав у коридорі та заснув, а приблизно о 20.00 годині його розбудили працівники поліції, при цьому, ОСОБА_2 вдома вже не було, були тільки ОСОБА_1 та його жінка. Будь-які деталі подій того вечора йому не відомі;

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що 18 січня 2016 року приблизно о 18.00 годині до неї додому у двері постукав ОСОБА_2 Відчинивши йому двері, вона побачила у нього з лівої сторони шиї відкриту рану, з якої текла кров. Подивившись рану, вона посадила його на диван, придавила артерію та одразу ж викликала бригаду швидкої допомоги. А потім, чекаючи лікарів, вона наклала на рану ОСОБА_2 бинт, прижимаючи ним рану для зупинки крові. На момент приїзду бригади швидкої допомоги, стан потерпілого погіршився і його з будинку винесли на носилках. Доповнила, що у ОСОБА_2 була сильна кровотеча, від якої вся футболка, шия та тулуб були у крові, а на руках в області вен, в області передпліччя були не глибокі колоті рани, на її запитання хто це зробив, ОСОБА_2 відповів, що ОСОБА_1;

- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що він працює фельдшером в Царичанській амбулаторії, куди 18 січня 2016 року о 18.00 годині надійшов виклик стосовно ножового поранення. Приїхавши на зазначений виклик, приблизно через 3-4 хвилини, до будинку, розташованого по АДРЕСА_2, де мешкає чергова фельдшер ОСОБА_6, він побачив, потерпілого, який хоча й був у свідомості, але знаходився у критичному стані. На його запитання потерпілий відповів, що удари йому наніс ОСОБА_1 із-за сварки з приводу мобільного телефону. Оглянувши ОСОБА_2, він виявив в області нижньої третьої бокової поверхні шиї зліва колото-різану рану, з якої тонким струменем витікала артеріальна кров, крім того у нього були сліди порізів на куртці в області грудної клітини, порізані пальці рук, футболка та куртка були просякнуті кров'ю. Після надання першої невідкладної медичної допомоги, потерпілого терміново транспортували до Царичанської ЦРЛ. Підтвердив, що фельдшер ОСОБА_6, дійсно намагалася зажати область шиї, щоб зупинити кровотечу до приїзду швидкої допомоги, оскільки людина з перерізаною артерією може прожити нетривалий час, який обчислюється хвилинами;

- показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що з травня 2015 року вона мешкає з ОСОБА_1 однією родиною в будинку у потерпілого ОСОБА_2 в с. Івано-Яризівка Царичанського району. 18 січня 2016 року вони придбали продукти та свинячу голову, а приблизно о 16.00 годині приїхав ОСОБА_2, Далі, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 пішли в магазин придбати горілку, потім вони зайшли у гості до ОСОБА_5, куди ОСОБА_1 попросив її принести їжу, звідки вони всі разом повернулись до них додому та продовжили вживати спиртні напої, при цьому ОСОБА_5 випив з ними трохи та одразу заснув на дивані, а приблизно о 20.00 годині коли її дитина заснула, вона також приєдналася до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які спочатку розмовляли спокійно, а потім почали сваритись, кричати та битися. В цей час, заплакала дитина, і вона пішла в іншу кімнату, а коли вийшла, то ОСОБА_2 вже не було. Разом з тим вона не змогла вийти на вулицю в туалет, оскільки вхідні двері були підперті. Потім ОСОБА_1 спробував вийти і вона побачила ОСОБА_2, який накинувся на останнього з сокирою, що тримав у правій руці. ОСОБА_1, захищаючись, підставив ліву руку, і ОСОБА_2 вдарив його між долонею та ліктем. Потім вона знову зайшла до дитини в кімнату, а коли вийшла вдруге, побачила два ножі та сокиру, які лежали на підлозі. Саму бійку вона не бачила, а лише чула голоси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та бачила, що вони боролися на підлозі. Підтвердила, що це вона підняла з підлоги 2-3 ножі, точно не пам'ятає, та поклала їх на стіл, а сокиру вона заховала під диваном. ОСОБА_1 розповів їй, що поранив ножами ОСОБА_2, але куди саме та скільки саме разів поранив, не сказав, а тому вона одразу ж пішла шукати ОСОБА_2, щоб надати йому допомогу, але не знайшла його. Також вона обробила рану на руці у ОСОБА_1 А приблизно через годину після сварки приїхали працівники поліції;

а також письмовими доказами:

- витягом з кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12016040600000042 за фактом нанесення ОСОБА_9 18 січня 2016 року близько 17.30 годин тілесних ушкоджень ОСОБА_2 у вигляді колото різаного поранення шиї з пошкодженням сонної артерії, з метою умисного протиправного заподіяння йому смерті (т.2 а.п.1);

- карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, згідно з якою до Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від фельдшера КЗ ЦРЛ про те, що каретою швидкої допомоги з АДРЕСА_3 доставлений з тілесними ушкодженнями у вигляді ножового поранення шиї ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.2 а.п.2);

- довідкою чергового лікаря ОСОБА_10, виданою Царичанському ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, згідно з якою у ОСОБА_2, 1978 року народження, ножове колоте поранення шиї з пошкодженням сонної артерії; різана рана долоневої поверхні лівої кисті ( в основі 3 пальця поріз до 1 см). Знаходиться в стані алкогольного сп'яніння (т.2 а.п.3);

- протоколом огляду з фототаблицею в присутності користувача ОСОБА_4 території домоволодіння АДРЕСА_2, згідно з яким житловий будинок складається з коридору і кухні, загальної кімнати. В кухонній кімнаті з ліва на право розташовані ліжко з матрацом «Малютка», дерев'яна тумбочка, тумбочка при кріплена на стіні, газова плита білого кольору, тумбочка на якій стоїть різний посуд, над вказаною тумбочкою висить ще одна тумбочка, далі розташована плита пічного опалення з грубою, в правому кутку під стіною від вхідних дверей стоїть холодильник, на якому в скляній літровій банці стоять ложки та вилки з нержавіючої сталі, по центру стоїть дерев'яний стіл, накритий скатертю зі слідами речовини бурого кольору. Поряд з холодильником була виявлена сокира, яка має дерев'яну ручку загальною довжиною 80 см, на поверхні якої містяться сліди бурого кольору, схожі на кров. На землі поряд з плитою пічного опалення маються сліди бурого кольору схожі на кров, котрі були переміщенні на марлевий тампон та в подальшому вилучені. Під час огляду також виявлено і вилучено:

- ніж з дерев'яною рукояткою довжиною 16,3 мм довжина леза 7,7 мм;

- ніж з пластмасовою рукояткою коричневого кольору довжиною 233 мм, леза 123*70 мм,

- ніж з пластмасовою рукояткою чорного кольору, на якій містяться речовини бурого кольору схожі на кров, ніж має довжину леза 197 мм *22мм, на якому містяться речовини бурого кольору схожі на кров. Загальна довжина ножа 253 мм,

- ніж з металевою ручкою білого кольору, котрий має загальну довжину 263 мм, леза 143 *25 мм,

- ніж с пластмасовою рукояткою чорного кольору загальною довжиною 260 мм, довжина леза 147 мм *24 мм, яке на момент огляду зігнуте.

Виявлений чоловічий светр білого та чорного кольорів, на рукавах якого є сліди бурого кольору, схожі на кров (т.2 а.с. 4-12), які визнані та залучені до справи, як речові докази (т.2 а.п.243-244), і передані на зберігання до Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (т.2 а.п. 245);

- протоколом огляду з фототаблицею ножа, добровільно виданого ОСОБА_4, який на момент огляду знаходився поряд з домоволодінням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2. В ході огляду було встановлено, що загальна довжина ножа 250 мм, довжина леза 197 мм, найбільша ширина леза становить 2,5 мм. Також на ножі є частина ручки, довжиною 53 мм, яка зверху обмотана ізоляційною стрічкою сірого кольору, зі слідами бурого кольору, схожими на кров. Відповідно до пояснень ОСОБА_4, даний ніж вона знайшла в приміщенні житлового будинку, де вона проживає разом зі своїм співмешканцем (т.2 а.п.13-16);

- висновком судово - медичної експертизи № 48 з ілюстрованою таблицею, по кримінальному провадженню №12016040600000042, згідно з яким на тілі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, виявлені тілесні ушкодження у вигляді: колото - різаної рани шиї зліва з пошкодженням лівої яремної вени, різаних ран області правого передпліччя та 4-го пальця лівої кисті, які могли бути спричинені при дії гострим плоским предметом, що володіє колючо-ріжучими властивостями, можливо лезом ножа чи об такий, в термін, вказаний постанові про призначення експертизи і потерпілим -18.01.2016 року.

Тілесне ушкодження в вигляді колото - різаної рани шиї зліва з пошкодженням лівої яремної вени відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя.

Тілесне ушкодження в вигляді різаної рани правого передпліччя має ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, а тілесне ушкодження в вигляді різаної рани 4-го пальця лівої кисті відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (т.2 а.п.38-40);

- протоколом проведення слідчого експерименту з DVD-диском за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 20.01.2016 року, в ході якого підозрюваний розказав та по­казав місці, як 18.01.2016 року близько 17.30 години в приміщенні кухні домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, між ним та ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 схопив у праву руку сокиру та почав погрожувати нею, рухаючись в напрямку до нього, а він, в свою чергу, схопив у праву руку ніж, який лежав на столі. Далі, ОСОБА_2 замахнувся перед його головою сокирою, а він підняв, захищаючись, ліву руку і удар прийшовся йому по лівій руці, в район зап'ястя. Потім ОСОБА_1 намагався вибити з рук ОСОБА_2 сокиру, поранивши при цьому собі руку. Після цього ОСОБА_2 випустив сокиру з руки, і вона впала на землю, а ОСОБА_2 вибіг з приміщення житлового будинку. Далі, ОСОБА_1 показав на статистові, як ОСОБА_2 тримав в правій руці сокиру, як замахнувся над його головою, а він в цей час підставив руку. Потім ОСОБА_1 показав, як він вирвав сокиру з руки ОСОБА_2, після чого вона впала на підлогу. Разом з тим, пояснити куди саме він наносив удари ножем по тілу ОСОБА_2, ОСОБА_1 не зміг, лише зазначив, що до закінчення інциденту він не випускав ніж з рук (т.2 а.п.30-34),

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 від 11.03.2016 року, в ході якого потерпілий розказав та показав та місці, як ОСОБА_1 схопив з кухонного стола кухонний ніж у праву руку, після чого підійшов до нього та наніс йому один удар по обличчю, від якого він ухилився, підставивши ліву руку. Потім ОСОБА_1 наніс йому ще один удар по правій руці ножем. Потім ОСОБА_1 та він перемістилися до центру кімнати, де ОСОБА_1 наніс йому ще один удар в область шиї з лівого боку, від чого в нього з шиї почала біти кров, і він вибіг з кімнати, а потім - і з приміщення будинку (т.2 а.п.41-44),

- висновком судово - імунологічної експертизи № 45к, по кримінальному провадженню №12016040600000042, згідно з яким кров потерпілого ОСОБА_2, належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.2 а.п. 45),

- висновком судово - імунологічної експертизи № 46к, по кримінальному провадженню №12016040600000042, згідно з яким кров підозрюваного ОСОБА_1, належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.2 а.п. 46),

- висновком судово - цитологічної експертизи № 184, по кримінальному провадженню №12016040600000042, згідно з яким на клинку та рукоятці (об'єкти №№1;2) першого ножа, клинку та рукоятці (об'єкти №№3;4) другого ножа, в слідах на клинку (об'єкт №12) та на рукоятці (об'єкт №13) шостого ножа, представлених на дослідження, встановлена наявність крові та виявлений білок людини; при цитологічному дослідженні мікрочастки тканин людини не знайдені. На інших ножах (об'єкти №№5-10) та в об'єкті №№11 на шостому ножі наявність крові не встановлена, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені.

При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в об'єктах №№4;12;13 належить особі чоловічої генетичної статі. Статева належність крові в об'єктах №№1-3 не встановлена через виражені деструктивні зміни формених елементів крові.

При серологічному досліджені крові в об'єктах №№1-4; 12; 13 виявлені антигени А та Н ізосерологічної системи АВО.

Враховуючи отримані результати серологічного та цитологічного досліджень і групові характеристики крові потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1 можливо припустити, що кров в слідах на клинку та рукоятці (об'єкти №№1;2) першого ножа і клинку (об'єкт №3) другого ножа, кров на рукоятці (об'єкт №4) другого ножа та в слідах на клинку (об'єкт № 12) і на рукоятці (об'єкт №13) шостого ножа можуть походити як від потерпілого ОСОБА_2, так і від підозрюваного ОСОБА_1 (т.2 а.п.48-52);

- висновком судово - цитологічної експертизи № 181, по кримінальному провадженню №12016040600000042, згідно з яким на сокирі (об'єкти №№2-5), що була надана на дослідження, встановлена наявність крові людини; в об'єкті №1 наявність крові не визначено.

На сокирі (об'єкт №2) виявлені клітини м'язової тканини людини; на інших ділянках сокири (об'єкти №№1,3,4,5) клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. Статева належність крові не визначена через недостатню кількість її формених елементів.

Враховуючи результати дослідження, можливо припустити, що кров на сокирі може походити як від потерпілого ОСОБА_2, так і від підозрюваного ОСОБА_1, беручи до уваги їх групові властивості крові (т.2 а.п.54-57);

- висновком судово - цитологічної експертизи № 183, по кримінальному провадженню №12016040600000042, згідно з яким на клинку ножа (об'єкт№1), представленого на дослідження, наявність крові не встановлено, при цитологічному дослідженні клітини з ядрами не виявлені. На фрагменті рукоятки цього ножа (об'єкт №2) встановлена наявність крові та виявлені одиничні епітеліальні клітини з ядрами. При визначенні видової належності слідів на фрагменті рукоятки виявлений білок людини. Мікрочастки тканин людини на ножі (об'єкти №№1;2) не знайдені.

Статева належність крові в слідах на фрагменті рукоятки ножа (об'єкт №2) не визначена через недостатню кількість її формених елементів. Статева та групова належність епітеліальних клітин з ядрами на фрагменті рукоятки не визначена через їх недостатню кількість та не виявлення антигенів А,В,Н ізосерологічної системи АВ0.

Отримані результати дослідження не виключають можливість походження крові в слідах на фрагменті рукоятки представленого ножа як від потерпілого ОСОБА_2, так і від підозрюваного ОСОБА_1, враховуючи групову приналежність їх крові (т.2 а.п.59-62);

- висновком судово - імунологічної експертизи № 245, по кримінальному провадженню №12016040600000042, згідно з яким на доставленому для дослідження фрагменті тканини, в постанові слідчого названого як скатерть (об'єкти №№1, 3, 4), знайдена кров людини, можливість походження якої не виключається, як від потерпілого ОСОБА_2, так і від підозрюваного ОСОБА_1, груповій характеристиці крові яких властивий виявлений антиген А (т.2 а.п.64-66);

- висновком судово - імунологічної експертизи № 248, по кримінальному провадженню №12016040600000042, згідно з яким на доставленому для дослідження светрі, який належить ОСОБА_1 (об'єкти №№1-17), знайдена кров людини, можливість походження якої не виключається, як від потерпілого ОСОБА_2, так і від підозрюваного ОСОБА_1, груповій характеристиці крові яких властивий виявлений антиген А (т.2 а.п.68-71);

- висновком судово - цитологічної експертизи № 180, по кримінальному провадженню №12016040600000042, згідно з яким в піднігтьовому вмісті правої руки (об'єкт № 1) ОСОБА_1 наявність крові не встановлена, а в піднігтьовому вмісті його лівої руки (об'єкт №2) встановлена наявність крові та виявлений білок людини. При цитологічному дослідженні у піднігтьовому вмісті обох рук виявлені клітини поверхневого шару епідермісу, не придатні для діагностики.

Отримані результати дослідження не виключають можливість походження крові в слідах у піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_1 як від потерпілого ОСОБА_2, так і від підозрюваного ОСОБА_1, враховуючи групову приналежність їх крові (т.2 а.п.73-76);

- висновком судово - імунологічної експертизи № 246 по кримінальному провадженню №12016040600000042, згідно з яким на доставленому для дослідження марлевому тампоні з підлоги в кухонній кімнаті (об. №1) знайдена кров людини, мож­ливість походження якої не виключається як від потерпілого ОСОБА_2 так і від підозрюваного ОСОБА_1, груповій характеристиці крові яких властивий виявлений антиген А (т.2 а.п.78-79);

- висновком судово - імунологічної експертизи № 247 по кримінальному провадженню №12016040600000042, згідно з яким на доставлених для дослідження двох змивах з обох рук підозрюваного ОСОБА_1 (об'єкти №№1,2) знайдена кров людини, можливість походження якої не виключається як від потерпілого ОСОБА_2, так і від підозрюваного ОСОБА_1, груповій характеристиці крові яких властивий виявлений антиген А (т.2 а.п.81-82);

- висновком судово - психіатричної експертизи № 40, по кримінальному провадженню № 12016040600000042, згідно з яким ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, недоумством або іншим хворобливим станом психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав, і в даний час не страждає. Виявляв, як раніше так і в даний час емоційно нестійкий розлад особистості. Відмічені особливості психіки ОСОБА_1, виражені не настільки значно, що не супроводжуються хворобливим порушеннями пам'яті, мислення, критичних здібностей, психічною симптоматикою і не позбавляли його можливості в період інкримінованого йому діяння віддавати звіт у своїх діях (бездіяльності) і керувати ними.

За своїм психічним станом в даний час ОСОБА_1 також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. У застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 а.п.35-37),

які є належними та допустимими і у своїй сукупності підтверджують вину обвинуваченого у вчинені зазначеного злочину.

При цьому, аналізуючи:

- позицію обвинуваченого про те, що тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани ОСОБА_2 він не спричиняв, умислу на позбавлення життя потерпілого у нього не було і він лише захищався від його протиправних дій;

- показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, в частині того, що кров, яка була на скатертині, що лежала на столі в кухонній кімнаті, була кров'ю з голови свині, яку 18 січня 2016 року обробляв ОСОБА_1, а також в частині спричинення ОСОБА_2 сокирою тілесних ушкоджень ОСОБА_1, суд відноситься до них критично, оскільки, як позиція обвинуваченого, так і показання свідка в зазначеній частині повністю спростовується, як сукупністю зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів по даній справі, так і матеріалами кримінального провадження № 12016040600000049, які внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за заявою ОСОБА_1 від 20.01.2016 року, досліджених в судовому засіданні за його клопотанням, в тому числі постановою про закриття зазначеного кримінального провадження, яка була направлена ОСОБА_1 (а.п.46), оголошена в судовому засіданні, не оскаржена в передбачені КПК України строки та порядку, згідно з якою дане кримінальне провадження закрито у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 27 від 26.01.2016 року (а.п. 17-18) виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_1 у вигляді ран лівого передпліччя і кисті, могли бути спричинені від дії гострого предмета, що володіє ріжучими властивостями, як при хватанні потерпілим за лезо сокири при спробі вирвати сокиру з рук нападника, так і при самостійному нанесенні або лезом сокири, або рукою об лезо сокири, оскільки ділянка ушкоджень знаходиться в межах доступності для спричинення ушкоджень власноручно, свідків, які б підтвердили те, що ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1 не встановлено, враховуючи, що виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження могли бути спричинені ним самостійно, з метою уникнення відповідальності за спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (а.п. 50-52),

які у своїй сукупності підтверджують та доповнюють один одного і розцінює їх:

- позицію обвинуваченого ОСОБА_1 - як обрану ним позицію захисту у зв'язку з наявними у нього правами;

- показання свідка ОСОБА_4, яка є його співмешканкою, як надані з почуття хибного товариства, з метою допомогти ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи», проаналізувавши та оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним замаху на умисне вбивство за викладених обставин, встановленою і його дії належить кваліфікувати за ч.2 ст.15, п.13 ч.2 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (замах на умисне вбивство), вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Аналізуючи позицію сторони захисту, щодо необхідності кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України або ст. 124 КК України, як вважають він та його підзахисний відповідно, у зв'язку з відсутністю у обвинуваченого умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_2, колегія суддів, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Виходячи зі сталої практики Верховного Суду України (справа № 5-32кс12 від 31.01.2012 року, справа № 5-26кс13 від 04.07.2013 року, справа № 5-46кс13 від 14.11.2013 року, справа № 5-10кс14 від 26.06.2014 року, справа № 5-32кс14 від 11.12.2014 року), замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення й наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Ціль досягнення суспільно небезпечного результату - це конструктивний елемент попередньої злочинної діяльності, у тому числі й замаху. Таким чином, наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони були включені в ціль його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 р. №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом і не може бути кваліфікований як замах на вбивство у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров'ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках, дійсно, повинна наставати лише за наслідки, які фактично було заподіяні.

Враховуючи характер та динамічність дій, вчинених ОСОБА_1, використання ним знаряддя злочину, а саме ножа та механізм його застосування - нанесення цілеспрямованого удару в життєво-важливий орган - шию з ушкодженням лівої яремної вени, який повинен був призвести до смерті потерпілого, колегія суддів, вважає доведеним наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на вбивство потерпілого, а смерть потерпілого ОСОБА_2 не настала з причин, що не залежали від волі обвинуваченого, оскільки потерпілому своєчасно було надано швидку та кваліфіковану медичну допомогу.

Неможливість обговорення кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 124 КК України зазначена вище, в аналізі позиції самого обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує, що обвинувачений за останнім постійним місцем мешкання, характеризується позитивно (т.2 а.п.246), на обліках у лікарів психіатра, нарколога, не перебуває (т.2 а.п.247), має малолітню дочку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8 (т.2 а.п.83).

Разом з тим, обставин, що пом'якшують його покарання відповідно до ст.66 КК України, не встановлено.

Як обставини, що обтяжують його покарання, суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, обвинувачений є особою, що раніше судима за скоєння аналогічного злочину, знову скоїв злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, протягом року після звільнення з місць позбавлення волі.

Також суд враховує і небезпечність дій обвинуваченого, його виражену байдужість до людського життя, які також не дають підстав для застосування ст. 69 КК і виходячи з поняття покарання та його цілей, керуючись ст. 50 КК України, суд вважає не­обхідним призначити обвинуваченому покарання виключно у вигляді реального позбав­лення волі з конфіскацією майна, в межах, передбачених санкцією статті, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і буде домірним тяжкості вчиненого.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені підлягає вирішенню, згідно з положенням ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.13 ч.2 ст. 115 КК України у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією на користь держави всього майна, яке є його власністю, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчий установі

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання, строк попереднього ув'язнення в період з 18 січня 2016 року по 16 жовтня 2018 року включно на підставі ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, тобто з 18 січня 2016 року.

Речові докази:

- 7 ножів - знищити.

Копію вироку вручити обвинуваченому ОСОБА_1, негайно.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з момента отримання його копії.

Головуюча суддя О.В. Болкарьова

Суддя В.М. Лила

Суддя І.П. Крохмалюк