Справа № 181/971/17

Провадження № 2/181/203/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р.                                                                смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юр’єва О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Яківець А.О.,

головного спеціаліста – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів визнання кредитного договору недійсним та укладеним під приводом обману,

за участю сторін –

представників позивача – ОСОБА_3, ОСОБА_4, які приймають участь у розгляді справи в режимі відеоконференції із Кіровського районного суду м. Дніпропетровська

відповідача – ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2017 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулось ПАТ «Укрсоцбанк» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог зазначається, що 13 квітня 2007 року з

ОСОБА_2 було укладено договір про надання не відновлювальної кредитної лінії №41/03-7, зі сплатою кредиту, відсотків за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі. Всупереч договірним зобов’язанням, відповідач неналежно виконував умови договору. Станом на 11 липня 2017 року ОСОБА_2 має перед позивачем заборгованість за кредитним договором в розмірі 12552,48 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 326416,89 гривень, за відсотками 5106,77 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 132979 гривень. Крім цього ОСОБА_2 була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту, розмір якої, станом на 11 липня 2017 року, становить 3217,33 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 83664,01 гривень та пеня за несвоєчасне повернення відсотків 1199,33 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 31187,59 гривень.

Заочним рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області вимоги позивача були задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк», заборгованість в розмірі 17289 доларів США 25 центів та 124420 гривень 32 копійок, з яких: 7953 долара США 53 цента – заборгованість за кредитом, 9335 доларів США 72 цента – заборгованість по відсотках, 57990 гривень 67 копійок - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 66429 гривень 66 копійок - пеня за несвоєчасне повернення відсотків. Вирішено питання судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 15 червня 2018 року ОСОБА_2 поновлено пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області №181/971/17 від 23 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом

ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області №181/971/17 від 23 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

12 липня 2018 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву у якому вказує на те, що вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» є незаконними та необґрунтованими, з якими він та його представник не погоджуються. Просять відмовити останнім у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором №41/03-7 від 13 квітня 2007 року.

У відповіді на відзив позивач ПАТ «Укрсоцбанк» в особі представника ОСОБА_4 на позові наполягав, зазначивши про те, що відсутні підстави у визнанні недійсним кредитного договору, визначення грошового зобов’язання в кредитному договорі в іноземній валюті не суперечить законодавству України та не потребує індивідуальної ліцензії, ПАТ «Укрсоцбанк» належним чином виконав взяті на себе зобов’язання передбачені умовами кредитного договору, а виписка по рахунку є доказом на підтвердження вимог позивача. Боржником не надано будь-яких фактичних даних про неотриманням ним кредитних коштів за кредитним договором, а укладений між сторонами договір іпотеки підтверджує, що забезпечується кожна та всі вимоги іпотеко держателя, що випливають з основного договору із всіма змінами та доповненнями до нього, за умовами якого боржник зобов’язується перед іпотеко держателем повернути наданий йому кредит у розмірі 40000 доларів США. В договорі іпотеки визнано сторонами те, що ОСОБА_2 вже отримані кредитні кошти від банку. Крім цього факт отримання кредиту підтверджується фактичним виконання умов кредитного договору щодо повернення коштів. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

12 липня 2018 року ОСОБА_2 також звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним та укладеним під приводом обману. Посилається на те, що кредитне зобов’язання було забезпечено договором іпотеки, відповідно до якого було передано будинок по вул.Галковська, 1-а, с.Новоселівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області та земельна ділянка площею 0,1483га за вказаною адресою. Умовами договору передбачено, що його цільове використання на поточні потреби, а отже він відповідає всім ознакам споживчого кредиту та правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Банком порушено права

ОСОБА_2, як споживача, на інформацію, на безпеку продукції, на рівність у договірних відносинах, а також порушено законодавство України про захист прав споживачів. Кредитний договір суперечить вимогам ч.1 ст.524 ЦК України за якою зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Договори споживчого кредитування в іноземній валюті за своєю юридичною природою не є кредитними договорами, а є прикладом договорів позики, предметом яких можуть бути як грошові кошти, так і інші речі, визначені родовими ознаками. Всупереч існуючого законодавства України, при укладені кредитного договору №41/03-7 від 13 квітня 2007 року кредитором було порушено істотну умову договору, що стосується його предмету, що має наслідком недійсність договору в цілому. Після аналізу умов кредитного договору з’ясовано, що при його укладанні між позивачем та відповідачем фактично не досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» в кредитному договорі не зазначив рахунки для виконання умов договору, а вказані рахунки суперечать чинному законодавству, що показує нечесну підприємницьку діяльність направлену на обман позичальника ОСОБА_2 Також кредитний договір №41/03-7 від 13 квітня 2007 року містить порушення законодавства та невідповідностей, зокрема у відсутня інформація дат видачі ОСОБА_2 траншів, у якому розмірі та в якій валюті, спосіб видачі готівки через касу, в якій валюті та за яким курсом кредит був наданий, яка загальна сума кредиту в національній валюті.. Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється. Порушення прав споживача виявляється у неповідомленні Кредитодавцем, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту, вимог, викладених у ч.2 ст.11 Закону України про захист прав споживачів». Також ПАТ «Укрсоцбанк» не надав документів, які підтверджували б факт та законні підстави надання грошових коштів в розмірі 40000 доларів США ОСОБА_2, а також в кредитному договорі відсутні посилання на будь-які розрахунки, графіки, додатки тощо. У кредитному договорі зазначена річна база нарахування процентів як 360 календарних днів у році. У цьому разі банк додатково отримує відсотки за 5 або 6 календарних дні, чим штучно збільшено відсотки та є обманом позичальника. Такі дії банку є неправомірними, суперечать балансу договірних правовідносин та існуючих вимог законодавства, тому здійснені на шкоду

ОСОБА_2Таким чином кредитний договір та іпотечний договір є такими, що укладені під впливом обману з боку банку, з використанням елементів нечесної підприємницької практики та мають бути визнані недійсними. Ще в момент підписання договору позичальника поставлено в невигідне та таке, що порушує його права становище, кредитний договір має суттєві невідповідності його змісту – актам законодавства України. При визнанні недійсним договору споживчого кредиту в іноземній валюті втрачають своє правове значення й інші правочини, укладені на виконання недійсного правочину. Таким правочином може бути зокрема іпотечний договір та інші способи забезпечення виконання зобов’язань.

Використання іноземної валюти у якості засобу платежу можливе лише за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка видається лише юридичним особам на вчинення операцій з валютними цінностями. Дозволом на валютні операції, наявним у банка, не передбачено споживче кредитування резидентів у іноземній валюті, та ще й для купівлі в Україні товарів та послуг за іноземні банкноти, використання яких та їх обіг в Україні не дозволено законом.

Просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, визнати кредитний договір №41/03-7 від 13 квітня 2007 року та іпотечний договір №314 від 13 квітня 2007 року недійсними та відмовити ПАТ «Укрсоцбанк» у задоволенні первісного позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 12 липня 2018 року зустрічний позов ОСОБА_2 до

ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним та укладеним під впливом обману прийнято до спільного розгляду із первісним позовом

ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

В зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Гончаренка О.О., на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, новим головуючим по справі визначено суддю Юр'єва О.Ю., який ухвалою від 30 липня 2018 року прийняв до свого провадження зазначену цивільну справу та призначив підготовче провадження.

       Ухвалою суду від 26 вересня 2018 року закрито підготовче провадження за позовом

АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом

ОСОБА_2 до АТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним та укладеним під впливом обману. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

31 липня 2018 року до суду надійшов відзив ПАТ «Укрсоцбанк» на зустрічну позовну заяву, який обгрунтований тим, що Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює право споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Цим Законом передбачена можливість визнання недійсним лише окремих умов договору, а не цивільно-правового договору в цілому і лише у разі визнання цих положень договору несправедливими. За змістом ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з яким він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору, надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазхначених у договорі, передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс догорівних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, щ обуло визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Пвісля укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виокнання цього договору цей Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування. Вказується на відсутність підстав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів», визнання кредитного договору недійсним. Зауважується, що у разі ненадання інформації, яка міститься у ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» банк несе відповідальність, яка встановлена ст.ст.15, 23 цього Закону, за якими споживач має право на відшкодування завданих такими діями збитків, однак закон не передбачає можливості визнання у такому випадку недійсним кредитного договору.

У заяві на отримання кредиту від 26 березня 2007 року ОСОБА_2 вказує, що власним підписом він стверджує про надання йому банком повної, достовірної та вичерпної інформації, про особу та місцезнаходження банку та про всі умови отримання, користування та повернення кредиту, щодо якого ця заява на отримання підписана ним.

Надання ПАТ «Укрсоцбанк» кредитів у доларах США здійснювалось на підставі генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, тобто надання кредитів в іноземній валюті. Визначення грошового зобов’язання у кредитному договорі в іноземній валюті не суперечить законодавству України. Щодо отримання індивідуальної ліцензії для здійснення кредитування у валюті вказується на те, що за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст.5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Таким чином банк, як фінансова установа, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті, що не потребує індивідуальної ліцензії.

Виписки по рахунку, які є доказом підтвердження позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк», підтверджують належне виконання останніми взятих на себе зобов’язань, передбачених умовами кредитного договору. Крім цього між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки за умовами якого забезпечується кожна та всі із вимог іпотекодержателя, що випливають з основного договору із всіма змінами та доповненнями до нього, за умовами якого боржник зобов’язується перед іпотекодержателем повернути наданий боржнику кредит в розмірі 40000 доларів США. В договорі іпотеки визнано сторонами факт отримання боржником кредитних коштів від банку. Якщо сторони приступили до виконання умов договору його не можна визнати неукладеним або вважати не укладеним. Факт отримання кредиту підтверджується фактичним виконанням умов кредитного договору з повернення коштів.

Просять у задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

21 серпня 2018 року ОСОБА_2 надав суду заперечення на позовну заяву з посиланням на те, що ПАТ «Укрсоцбанк» не надав розрахунки сум, що унеможливлює розгляд. Крім цього, заявлено вимогу про застосування строку позовної давності, оскільки останні звернулись до суду у жовтня 2017 року, а позивач з 2013 року, в зв’язку з світовою економічною кризою, втратив можливість належним чином виконувати кредитні зобов’язання. Вимога про стягнення непі за несвоєчасне повернення кредиту та повернення відсотків є необґрунтованою та свідчить про подвійну відповідальність, що суперечить закону. З огляду на значне зростання курсу долара США до національної валюти, як обставини, що має важливе значення до справи, вбачається за можливе зменшення розміру відповідальності ОСОБА_2 за невиконання ним зобов’язань за кредитним договором. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором.

28 серпня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» надав відповідь на заперечення, де вказав, що з вказаними вище посиланнями не згідні, строк позовної давності ними не пропущено, оскільки 27 жовтня 2014 року вони уклали з ОСОБА_2 договір про внесення змін №2 до договору кредиту №41/03-7 від 13 квітня 2007 року. Крім того останній платіж по кредиту у розмірі 1400 доларів США, ОСОБА_2 вніс у жовтні 2014 року, що свідчить про визнання ним боргу та переривання строку позовної давності. Нарахування пені на тіло кредиту і на відсотки, що є різними складовими боргу, не є подвійним стягненням пені. Просять задовольнити позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» у повному обсязі. Крім того письмовою заявою банку від 20 вересня 2018 року (т.2 а.с.206) представник позивача просив застосувати строк позовної давності до вимог відповідача по зустрічному позову, оскільки кредитний договір було укладено у 2007 році, а з позовом він звернувся у 2018 році.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Крім того, подав до суду заяву про виправлення арифметичної описки в прохальній частині позовної заяви за явою просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість 22075,91 доларів США, а саме: 12552,48 доларів США – за кредитом, 5106,77 – по відсотках, 3217,33 доларів США – пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1199,33 доларів США – пені за несвоєчасне повернення відсотків.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та просив задовольнити його вимоги за зустрічним позовом.

Суд, оцінивши зібрані у справі докази, з’ясувавши обставини справи та надавши їм відповідну оцінку, приходить до наступних висновків.

Судом досліджені та надана оцінка таким доказам:

Згідно заяви від 26 березня 2007 року, яка адресована заступнику начальника кіровського відділення ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 просить надати кредит на споживчі потреби «не відновлювальна кредитна лінія» в сумі 40000 доларів США на строк 120 місяців зі сплатою 13% річних. В якості забезпечення по даному кредиту надає будинок по вул.Галковська,1а. с.Новоселівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області.

13 квітня 2007 року між ОСОБА_2, як позичальником, та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», як кредитором, укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 41/03-7.

Відповідно до умов даного Договору кредитор зобовязався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1).

Пунктом 1.1.1 Договору визначено, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (транш), зі сплатою 13% процентів річних в межах максимального ліміту заборгованості до 40000,00 доларів США.

Кредит надається позивачу на поточні потреби (п. 1.2).

Повернення кредиту здійснюється згідно графіка, викладеного в п. 1.1.2 Договору, рівними платежами по 333 доларів США щомісячно починаючи з травня 2007 року і з кінцевим терміном погашення всієї заборгованості по кредиту до 12 квітня 2017 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору кредиту моментом надання траншу кредиту вважається день надання готівкових коштів з позичкового рахунку в сумі відповідного траншу.

Проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту, що визначено п. 2.4 даного договору.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що в разі прострочення позичальником строків сплати процентів та строків погашення кредиту, він сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період від суми кредиту за кожен день прострочення.

Згідно детального розпису сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, який підписаний зі сторони банку –

ОСОБА_5 та позичальником ОСОБА_2 початкова сума кредиту складає 400000,00 USD, сума щомісячного погашення кредиту 333,00 USD, термін користування кредитом 106 місяців, процентна ставка (річних) 14%, дата погашення кредиту 12 квітня 2017 року. При подачі в іпотеку нерухомого майна ринкова вартість іпотеки (1-ий залог) становить 110955,00 UAN.

Додатковою угодою №1 про внесення змін до договору про надання не відновлювальної кредитної лінії №41/03-7 від 13 квітня 2007 року підтверджується, що АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 домовились про встановлення процентної ставки за користування кредитом та порядком надання кредиту.

Заявами про видачу готівки №6-028, №6-011, №6-013, №06-28, №6-001, №6-002, №6-002, №6-007, №6-010, №6-001, №6-001, №6-001, №6-001, №6-005, №6-003 та №6-015 підтверджується, що ОСОБА_2 у період з 13 квітня по 01 серпня 2007 року видано готівки з каси банку АКБ «Укрсоцбанк» кредит на загальну суму 40000 USD.

У судовому засіданні встановлено та не заперечувалось відповідачем, що він отримав кредитні кошти. Це також підтверджується укладеним іпотечним договором №314 від 13 квітня 2007 року, а також тим, що відповідач приступив до виконання договору, вносив необхідні платежі.

Згідно договору про внесення змін №2 до договору кредиту №41/03-7 від 13 квітня 2007 року сторони ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 дійшли взаємної згоди з 27 жовтня 2014 року внести наступні зміни до договору кредиту №41/03-7 від 13 квітня 2007 року, виклавши п.2.11 до договору в наступній редакції: «2.11. Погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: прострочена заборгованість за кредитом; страхова заборгованість за кредитом; прострочена заборгованість за нарахованими процентами, строкова заборгованість за нарахованими процентами; пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів та інші штрафні санкції. Інші умови договору кредиту залишаються незмінними і діють в частині, що не суперечить даному договору про внесення змін, при цьому сторони підтверджують за ними свої зобов’язання. Цей договір про внесення змін набирає чинності з моменту підписання його сторонами та є невід’ємною складовою частиною договору кредиту.

Заявою та клопотанням ОСОБА_2 від 17 грудня 2014 року, які адресовані

ПАТ «Укрсоцбанк» підтверджується підписання договору про внесення змін №2 до договору кредиту №41/03-7 від 13 квітня 2007 року, а також те, що перший просив зменшити процентну ставку за договором до 9% річних.

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу:1114027 від 29 липня 2003 року, реєстраційний номер:1810623 власником будинку по вул.Галковська,1а. с.Новоселівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області являється ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу/ВАМ №280121 р.№2-1618/18.07.2003/ ОСОБА_6, державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори.

Згідно довідки виконкому Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №2382 від 10 квітня 2007 року ОСОБА_2 має в с.Новоселівка по вул.Галковська, 1а власний будинок в якому ніхто не зареєстрований.

Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯК №323096, виданого ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 липня 2003 року р.№2-1620 підтверджується, що останній є власником земельної ділянки площею 0,1483га в межах згідно з планом, яка розташована по вул.Галковська,1а, с.Новоселівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області.

Згідно іпотечного договору №314 від 13 квітня 2007 року акціонерний-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» як іпотеко держатель та фізична особа ОСОБА_2 як іпотекодавець уклали договір за яким останній передає першим у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов’язань за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії №41/03-7 від 13 квітня 2007 року. Основним зобов’язанням є нерухоме майно, а саме: будинок та земельна ділянка площею 0,1483 гектар по вул.Галковська,1а. с.Новоселівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області.

Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №12088918 від 13 квітня 2007 року підтверджується, що об’єктом обтяження є житловий будинок та земельна ділянка по вул.Галковська,1а. с.Новоселівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області, що також підтверджується витягами про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №12088541 від 13 квітня 2007 року та №12088353 від 13 квітня 2007 року.

Згідно квитанцій ОСОБА_2 сплачував комісію за ведення кредитної справи, страхові платежі по договору добровільного страхування майна №015276-10-04-01, погашав заборгованість по кредитному договору. Вказані докази свідчать про отримання кредитних коштів відповідачем та про наявність договірних відносин між банком та ОСОБА_2

За розрахунком вимог банку у зв’язку з неповерненням ОСОБА_2 кредитної заборгованості за кредитним договором №41/03-7 від 13 квітня 2007 року вбачається, що станом на 11 липня 2017 року останній має перед позивачем загальну суму заборгованості у розмірі 22075,91 доларів США з яких: сума заборгованості за кредитом - 12552,48 доларів США, сума заборгованості за відсотками 5106,77 доларів США, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 3217,33 доларів США, та пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 1199,33 доларів США.

Згідно виданої банківської ліцензії Національного банку України №5 та дозволу №5-1 від 29 грудня 2001 року акціонерному-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», зареєстрованому Національним банком України 27 вересня 1991 року за номером 3, надано право здійснювати банківські операції визначені ч.1 та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Додатком до дозволу №5-1 від 29 грудня 2001 року Національного банку України підтверджується, що акціонерний-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» має право здійснювати операції з валютними цінностями.

Крім цього, у ПАТ «Укрсоцбанк» мається генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій від 05 жовтня 2011 року №5 та додаток до генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 05 жовтня 2011 року №5. Таким чином в останній мають наявне право вимагати погашення заборгованості за кредитним договором в доларах США.

Актами про вилучення та знищення документів не віднесених до Національного архівного фонду ПАТ «Уксоцбанк» (м.Харків) №14 від 08 січня 2013 року та №17 від 27 липня 2016 року підтверджується перелік документів фонду Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», що відібрані до знищення як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення. Вказаними актами підтверджено знищення оригіналів касових документів про видачу коштів ОСОБА_2 Проте, як встановлено у судовому засіданні, і підтверджується наявними доказами та поясненнями самого відповідача ОСОБА_2, він отримав кредитні кошти та проводив виконання зобов’язань згідно кредитного та іпотечного договорів.

У судовому засіданні досліджені витребувані судом матеріали кредитної справи (т.2 а.с.211-236), які надані банком та засвідчені нотаріально.

У суду відсутні будь-які сумніви про наявність договірних відносин між сторонами та отримання кредитних коштів відповідачем.

Згідно клопотання АТ «Укрсоцбанк», що надійшло до суду 20 вересня 2018 року, останні в зв’язку з перейменуванням просять змінити їх назву на акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк».

Згідно заяви АТ «Укрсоцбанк», що надійшла до суду 20 вересня 2018 року, мається вимога останніх про застосування строку позовної давності до зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про захист прав споживачів визнання кредитного договору недійсним та укладеним під приводом обману, з причини того, що кредитний договір було укладено в 2007 році, а також факти на які посилається ОСОБА_2 також відбувались у 2007 році, тому при зверненні останнім до суду в 2018 році із зустрічною позовною заявою про захист прав споживачів визнання кредитного договору недійсним та укладеним під приводом обману було пропущено строк позовної давності.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.        

В силу ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стосовно стягнення суми боргу та процентів по кредиту в іноземній валюті, слід зазначити наступне. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

У зв’язку з наведеним вище слід дійти висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, – стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Зазначеної правової позиції дотримався також Верховний Суд України, яку виклав у постанові №6-190цс15 від 16 вересня 2015 року.        

У судовому засіданні досліджено, що банк згідно банківської ліцензії №5, додатку до дозволу №51-1 від 29 грудня 2001 року та генеральної ліцензії з додатками має право на здійснення валютних операцій.

Враховуючи, що відповідачем зобов’язання по сплаті відсотків та погашення кредитної заборгованості не виконується, з останнього на користь позивача слід стягнути і розмір пені передбачений умовами договору. З врахуванням дати звернення позивача до суду та строку позовної давності по стягненню неустойки встановленої ст.258 ЦК України, пеню слід стягнути за період з 26 жовтня 2016 року по 26 жовтня 2017 року – дата звернення банку до суду за захистом своїх прав. В іншій частині позивач пропустив строк позовної давності по вимозі про стягнення пені, про що зазначалось неодноразово відповідачем у письмових заявах по справі.

Однак розрахунок заборгованості, у тому числі і по пені визначений позивачем станом на 11 липня 2017 року. Тобто пеня підлягає стягненню за період з 26 жовтня 2016 року по 11 липня 2017 року. Іншого розрахунку суду надано не було. Зазначену пеню по кредиту та відсотках слід стягнути у розмірі 2596 (дві тисячі п’ятсот дев’яносто шість) доларів США 33 цента – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що станом на 11 липня 2017 року за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 67515 (шістдесяти семи тисячам п’ятисот п’ятнадцяти гривень) 42 копійкам та 869 (вісімсот шістдесят дев’ять) доларів США 33 центи – пеня за несвоєчасне повернення відсотків, що станом на 11 липня 2017 року за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 22606 (двадцяти двом тисячам шестисот шести) гривням 21 копійки.

Слід зазначити, що внаслідок неналежного виконання зобов’язання за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем утворилась станом на 11 липня 2017 року, що підтверджується розрахунком заборгованості. Однією із складових заборгованості є пеня, яку як вказано позивачем у розрахунку заборгованості визначено станом на 11 липня 2017 року в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України. Суд не вправі вийти за межі позовних вимог, представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні саме таких позовних вимог, у зв’язку з чим розмір пені, яка підлягає стягненню в межах строку позовної давності, судом визначається в доларах США з вказування еквіваленту у національній валюті, згідно курсу НБУ, станом на день проведення розрахунку заборгованості позивачем.

Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженим з Кабінетом Міністрів України, на які сторони впливати не можуть.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню заборгованість в загальному розмірі 21124 доларів США 91 цент, з яких: 12552 долара США 48 центів – заборгованість за кредитом, 5106 доларів США 77 центів – заборгованість по відсотках, 2596 доларів США 33 цента – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що станом на 11 липня 2017 року за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 67515 гривень 42 копійкам та 869 доларів США 33 центи – пеня за несвоєчасне повернення відсотків, що станом на 11 липня 2017 року за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 22606 гривням 21 копійки.

Вимоги відповідача про застосування строку давності по кредитному договору не можуть бути задоволені з огляду на наступне. ОСОБА_2 останній платіж по кредитному договору здійснював у жовтні 2014 року в розмірі 1400 доларів США, а також 17 грудня 2014 року ним підписаний договір про внесення змін №2 до договору кредиту №41/03-7 від 13 квітня 2007 року, що свідчить про переривання строку позовної давності через визнання боргу відповідачем, що свідчить про вчинення ним зазначених дій.

Вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215,1048-1052,1054-1055), статті 18-19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Банком заявлено про застосування строку давності до вимог відповідача.

Стосовно позовної давності слід зазначити наступне, що положенням ст.256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст.257 - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Достовірно встановлено, що сторони за домовленістю не збільшували позовну давність, договір про це не укладали, а також не скорочували її як це передбачено ст.259 ЦК України.

Згідно ч.3 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Як встановлено у судовому засіданні договірні правовідносини між сторонами виникли у 2007 році, того ж часу ОСОБА_2 розпочав виконувати умови кредитного договору, що свідчить про початок перебігу строку позовної давності, який сплив у 2010 року, оскільки вимогу про застосування строку позовної давності відповідачем заявлено у 2018 році.

З огляду на встановлені судом обставини у справі суд вважає, що позовні вимоги акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів визнання кредитного договору недійсним та укладеним під приводом обману слід відмовити через пропуск встановленого законом строку позовної давності, про що було заявлено банком.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 8610,99 гривень, які відповідно до ст.141 ЦПК підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 8240,04 гривень. Інші судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 4, 81, 82, 96, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», 03150, Україна, м. Київ, вул. Ковпака,29, МФО 300023, п/р №29091805130003, ЄДРПОУ 00039019, заборгованість в загальному розмірі 21124 (двадцяти однієї тисячі ста двадцяти чотирьох) доларів США 91 цент, з яких:

12552 (дванадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят два) долара США 48 центів – заборгованість за кредитом,

5106 (п’ять тисяч сто шість) доларів США 77 центів – заборгованість по відсотках,

2596 (дві тисячі п’ятсот дев’яносто шість) доларів США 33 цента – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що станом на 11 липня 2017 року за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 67515 (шістдесяти семи тисячам п’ятисот п’ятнадцяти гривень) 42 копійкам,

та 869 (вісімсот шістдесят дев’ять) доларів США 33 центи – пеня за несвоєчасне повернення відсотків, що станом на 11 липня 2017 року за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 22606 (двадцяти двом тисячам шестисот шести) гривням 21 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», 03150, Україна, м. Київ, вул. Ковпака,29, МФО 300023, п/р №29091805130003, ЄДРПОУ 00039019 понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати при розгляді справи в суді в розмірі 8240 (вісім тисяч двісті сорок) гривень 04 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів визнання кредитного договору недійсним та укладеним під приводом обману, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 30 листопада 2018 року.

Суддя: ОСОБА_7