Постанова

Іменем України

29 листопада 2018 року

місто Київ

справа № 350/304/17

провадження № 61-26610св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Апеляційного суду

Івано-Франківської області від 28 липня 2017 року у складі судді Проскурніцького П. І.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

(далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») у березні 2017 року звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у травні 2017 року подало на зазначене рішення апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишено без руху з підстав неповної несплати судового збору.

Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції отримана представником банку 22 травня 2017 року у суді під розписку.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернуто заявникові.

Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтовувалась тим, що станом на 28 липня 2017 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 18 травня 2017 року, не усунуті.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, просило скасувати ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Заявник зазначає, що відповідно до вимог процесуального закону копії судового рішення мають бути надіслані як представникові банку, так і окремо на адресу юридичної особи, яка є стороною у справі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Факт того, що ухвала була отримана представником банку не давав підстав суду для повернення апеляційної скаргу, оскільки суд не виконав вимоги статті 222 ЦПК України

(в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), та не направив оскаржувану ухвалу на адресу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Відзив на касаційне скаргу не надходив.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України

(у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України), касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справу разом з матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 213 ЦПК України 2004 року, відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року, касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Верховний Суд в оцінці доводів касаційної скарги врахував, що ухвалою апеляційного суду від 18 травня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав неповної несплати судового збору.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і це не заперечується у касаційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», зазначена ухвала отримана представником заявника 22 травня 2017 року під розписку, проте до 28 липня 2017 року доказів усунення недоліків в апеляційній скарзі Апеляційному суду Івано-Франківської області не надано.

Відповідно до статей 121, 297 ЦПК України 2004 року суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 295 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для виправлення недоліків. Якщо особа, яка подала скаргу у встановлений строк, виправить недоліки, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Положення статті 121 ЦПК України 2004 року щодо повернення заяви (апеляційної скарги) застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.

За змістом наведених норм закону, повернення заяви (в тому числі й апеляційної скарги) з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали суду, але ухилилась від виконання вимог, зазначених у ній.

Заявник стверджує, що відповідно до статті 222 ЦПК України 2004 року оскаржувана ухвала підлягала направленню на адресу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Верховний Суд не може погодитися з таким твердженням.

Відповідно до частини третьої статті 38 ЦПК України 2004 року юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

За правилом частини першої, другої статті 44 ЦПК України 2004 року представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Згідно із частиною третьою статті 222 ЦПК України особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.

З огляду на наведене правило, за відповідним зверненням копії судових рішень можуть бути вручені учасникам справи безпосередньо у суді під розписку. У такому разі учасникові, що отримав копію рішення під розписку, надіслання його копії рекомендованим листом не є обов'язковим.

З огляду на зазначене, враховуючи, що апеляційним судом встановлений факт отримання представником позивача ухвали про залишення без руху апеляційної скарги під розписку, факт цього отримання, або відсутність повноважень на вчинення зазначеної процесуальної дії самим заявником не заперечується та не спростовується, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

При цьому, доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне виконання вимог ухвали суду, заявник не надав.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (§ 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» № 3236/03).

Враховуючи встановлені обставини щодо відсутності порушень апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги є безпідставними.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані.

З огляду на наведене, Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою, оскільки правильне застосовування норми права є беззаперечним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У частині першій статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

О. В. Ступак

Г. І. Усик