Копія Справа № 1-40/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 січня 2010 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді:      Юхно С.П.,

при секретарі:               Гарест О.М,.ОСОБА_1,

за участю прокурора:   Герасименка Д.О., Снісаренка Г.О.,

та адвоката          ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, освіти середньої, не працюючого, не військовозобов’язаного, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше  судимого:

- 11 серпня 2008 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 296  КК України, звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 105 КК України із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру, переданий під нагляд матері,

    у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4  ст. 187 КК України, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Органами досудового слідства  ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 23 червня 2009 року, близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, поблизу будинку № 4 по вул. Деповській у м. Полтаві вчинив напад на потерпілу ОСОБА_4 Підсудний ОСОБА_3 підійшов до потерпілої ззаду, попередньо знявши взуття задля забезпечення раптовості нападу, закрив їй рот рукою, приставив до горла ніж, та наказав кинути сумочку. Після того, як потерпіла виконала вимогу ОСОБА_3, він погрожуючи їй ножем та утримуючи її рукою за передпліччя, повів її до гаражів, розташованих в районі будинку № 4 по вул. Деповській у м. Полтаві, де наказав лягти на землю. ОСОБА_4 почала чинити опір та кликати на допомогу З метою подолання опору потерпілої ОСОБА_3 наніс їй удар ножем в область живота, а коли відпустив її руку, вона почала тікати. Наздогнавши потерпілу, ОСОБА_3 наніс  їй більше 12 ножових поранень у життєво-важливі органи та спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Після цього підсудний ОСОБА_3, залишивши потерпілу в безпорадному стані, з місця вчинення злочину втік, забравши при цьому її сумочку. Смерть потерпілої не настала завдяки своєчасно наданій медичній допомозі.

Під час розгляду справи потерпіла заявила клопотання про повернення справи на додаткове розслідування з мотивів необхідності притягти підсудного ОСОБА_3 за більш тяжкий злочин, а саме за вчинення замаху на вбивство.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Згідно ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотив злочину.

 Частина 1 статті 281 КПК України передбачає, що повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до абзацу 3 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» неправильним досудове слідство визначається в разі коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Згідно п. 10 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України суд за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника може повернути кримінальну справу на додаткове розслідування у випадку наявності підстав для кваліфікації дій підсудного за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред’явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред’явлено.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1521 від17 серпня 2009 року ( а.с. 140 – 142 том 1) підсудний ОСОБА_3 наніс потерпілій у життєво-важливі органи не менше 12-ти ударів колюче-ріжучим предметом, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження, а саме: проникаючі колюче-ріжучі поранення грудної клітини та брюшної стінок з ушкодженням внутрішніх органів грудної та брюшної порожнини ( рани, що проникають в обидві плевральні та брюшні порожнини, проникаючі рани нижньої долі та корня лівого легеня, проникаюче поранення лівої долі печінки, малого сальника), внутрішню кровотечу, гемопневмоторакс справа, забрюшні гематоми, які по степуню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень; непроникаючі колюче-ріжучі поранення тулуба, кінцівок, які оцінюються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; садна шкіри кінцівок, які оцінюються, як легкі тілесні ушкодження.

Із показань підсудного ОСОБА_3, даних ним в судовому засіданні, вбачається, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, маючи намір заволодіти майном потерпілої ОСОБА_4, здійснив на останню розбійний напад. У подальшому, після того як потерпіла кинула сумочку на землю і почала тікати в іншу сторону, він  мав реальну можливість розпорядитися викраденим, та усвідомлював, що довів свій первісний злочинний намір до кінця. Коли потерпіла ОСОБА_4 почала тікати, він злякався викриття і у нього виник намір перешкодити потерпілій повідомити правоохоронні органи про вчинене ним злочинне діяння, тобто приховати вчинений ним злочин. З метою реалізації вказаного наміру він наздогнав потерпілу, схопив її за руку, внаслідок чого потерпіла упала, та почав наносити їй удари ножем в область грудної клітини і живота. Швидку медичну допомогу він не викликав. Залишаючи потерпілу у безпорадному стані, він усвідомлював, що вона від такої кількості поранень може померти.

Дані в судовому засіданні показання підсудного ОСОБА_3 підтверджуються протоколом відтворення та відеозаписом вказаної процесуальної дії ( а.с. 40 – 61 том 1), висновком судово-медичної експертизи № 1521 від 17 серпня 2009 року ( а.с. 140 – 142 том 1) (щодо характеру та локалізації тілесних ушкоджень), даними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_4, та протоколом огляду місця вчинення злочину  (а.с.  4-16 том 1).

Крім того підсудний, будучи допитаний в якості підозрюваного ( а.с. 32-33 том 1), пояснював, що коли потерпіла почала кликати на допомогу, він злякався, що хтось почує, та щоб вона замовкла, почав наносити їй удари ножем.  А під час відтворення обстановки та обставин події злочину ( а.с. 40 – 61 том 1) ОСОБА_3 пояснював, що коли потерпіла почала від нього тікати та кликати на допомогу він наздогнав її та почав наносити удари ножем.

У постанові про притягнення як обвинуваченого та в обвинувальному висновку відсутня вказівка про те, з яких мотивів підсудний ОСОБА_3, довівши свій злочинний намір щодо заволодіння  майном потерпілої із застосуванням насильства до кінця, продовжив злочинні діяння, догнав потерпілу та почав наносити їй ножові поранення в життєво-важливі органи, кількість та локалізація яких свідчить про намір позбавити потерпілу життя. Крім того у вказаній постанові не конкретизовано, які саме насильницькі дії ОСОБА_3 мав намір вчинити для заволодіння майном потерпілої ОСОБА_4, після того  як остання кинула сумочку на землю та почала тікати від нього в протилежну сторону від неї.

Органи досудового слідства, ретельно не перевіривши показання підсудного, дані ним на досудовому слідстві, та конкретні обставини справи,  25 серпня 2009 року винесли постанову про відмову  в порушенні кримінальної справи по ст. 115 КК України відносно ОСОБА_3 в зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину ( а.с. 1 том 2).

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що під час досудового слідства не перевірялося чи був умисел у ОСОБА_3 на позбавлення життя потерпілої, не встановлено місцезнаходження знаряддя злочину. Також досудове слідство не дало оцінки способу заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, причинам та мотиву  нанесення ОСОБА_3 потерпілій ножових поранень в життєво-важливі органи після закінчення розбійного нападу, знаряддю злочину, кількості, характеру і локалізації поранень, причинам припинення злочинних дій ОСОБА_3 та причині ненастання смерті потерпілої.

На досудовому слідстві необхідно з’ясувати чи мав ОСОБА_3 умисел на позбавлення життя потерпілої, дати належну оцінку та вірно кваліфікувати його дії.

Приймаючи до уваги, що по справі необхідно виконати значний об’єм слідчих, оперативно-розшукових дій по збиранню та закріпленню доказів, що не притаманно функціям суду, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Під час проведення додаткового розслідування необхідно ретельно перевірити пояснення ОСОБА_3, дані ним на досудовому слідстві, під час розгляду справи судом, та під час відтворення обстановки та обставин події в частині наявності у нього умислу на позбавлення потерпілої життя та мотивів продовження злочинних дій відносно потерпілої після вчинення розбійного нападу, а також встановити місцезнаходження знаряддя злочину. Крім того, по справі необхідно призначити психологічну експертизу по відеозаписам відтворення обстановки та обставин вчинення злочину з метою з’ясувати за яких обставин ОСОБА_3 давав пояснення, згідно яких він розповідав про обставини вчинення злочину, та чи дані пояснення ним давалися добровільно чи на нього здійснювався вплив збоку працівників міліції, а також судово-медичну експертизу щодо відповідності показань ОСОБА_3, даних ним під час відтворення обстановки та обставин вчинення злочину, механізму та локалізації тілесних ушкоджень у потерпілої.

При проведенні додаткового розслідування слідчому необхідно усунути зазначені недоліки, повно, всебічно провести розслідування по справі і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване рішення з дотриманням всіх вимог кримінально-процесуального законодавства.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 22, 64, 273, ч. 3 ст. 277, ст. 281 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання потерпілої ОСОБА_4 про направлення справи на додаткове розслідування задовольнити.

Кримінальну справу № 1-40/10 по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та речові докази по справі – гарантійний талон до мобільного телефону «Sony Ericsson W 760і», для організації додаткового розслідування направити до прокуратури Ленінського району м. Полтави.

Запобіжний захід ОСОБА_3 – тримання під вартою – залишити без змін.

На постанову може бути принесено апеляцію до Апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб.

Вірно

Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави                                         С.П. Юхно