СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
12 червня 2007 року |
Справа НОМЕР_1 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1;
відповідача: не з'явився, Берегової сільської Ради;
відповідача: не з'явився, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у справі НОМЕР_1
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)
до
1. Берегової сільської ради
(вул. Приморська, 1, Берегове, місто Феодосія, 98179)
2. суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
(АДРЕСА_2, місто Феодосія, 98100)
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, приведення земельної ділянки у придатний до використання стан та стягнення 78580,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у справі НОМЕР_1 позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задоволено.
Судом визнаний недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,5 га укладений ІНФОРМАЦІЯ_2 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та Береговою сільською радою, а також постановив усунути заподіяні суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 перешкоди в користуванні позивачем спірною земельною ділянкою шляхом її звільнення та приведення у придатний до використання стан. В частині стягнення збитків в сумі 78580,00 грн. позов залишено без розгляду.
При прийнятті рішення, суд першої інстанції встановив, що на момент прийняття Береговою сільською радою рішення НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, спірна земельна ділянка знаходилась у користуванні іншої особи -підприємства ”Спецтрансгаз”, рішення про вилучення земельної ділянки не приймалось, у зв`язку з чим, надання її у користування суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 суперечить вимогам статті 31 Земельного кодексу України. У зв`язку з цим, суд прийшов до висновку про невідповідність договору оренди вимогам закону, що є підставою для визнання його недійсним на підставі статі 48 Цивільного кодексу УРСР.
Не погодившись з рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. відмовити.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що укладений між Береговою сільською радою та ОСОБА_1 договір оренди спірної земельної ділянки не містить істотних умов, визначених статтею 14 Закону України „Про оренду землі”, у зв`язку з чим, є недійсним. Відповідач також вказує на те, що надана в користування позивачеві земельна ділянка не закріплена межовими знаками.
Представники сторін у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце слухання справи сповіщались належним чином ухвалою від ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовою колегією встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,5 га, укладений ІНФОРМАЦІЯ_2 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та Береговою сільською радою. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оспорюваний договір оренди порушує права позивача як землекористувача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З матеріалів справи вбачається що у провадженні господарського суду АР Крим знаходилась адміністративна справа НОМЕР_3за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Берегової сільської Ради, 3-ті особи: суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, Феодосійське міське управління земельних ресурсів про визнання нечинним рішення Береговської сільської ради НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року "Про затвердження проекту відводу і надання суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 0,5 га”.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_5 року у справі НОМЕР_3 позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. було задоволено у повному обсязі.
Під час розгляду зазначеної адміністративної справи було встановлено наступні обставини, що мають суттєве значення для вирішення даного спору.
Рішенням Берегової сільської ради НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року підприємству "Спецтрансгаз" було надано земельну ділянку площею 0,0089 га у тимчасове користування на умовах оренди терміном на три роки для розміщення пересувного пункту заправлення зрідженого газу з вільних незабудованих земель сільської ради в районі відстою туристичних потягів (Керченське шосе).
На підставі зазначеного рішення, ІНФОРМАЦІЯ_7 року між підприємством "Спецтрансгаз" і Береговою сільською радою був укладений договір оренди, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_7 року. Конкретне місце розташування земельної ділянки визначено в плані границь землекористування, що є невід'ємною частиною зазначеного вище договору. Термін дії даного договору встановлювався до ІНФОРМАЦІЯ_8 року.
Під час дії договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_7 року між підприємством "Спецтрансгаз" і Береговою сільською радою, Береговою сільською радою було прийнято рішення НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_9 року яким суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 дозволено виконання проекту відводу земельної ділянки площею 0,5 га в районі Залізничного переїзду, що безпосередньо примикає до пункту відстою потягів по Керченському шосе для будівництва автозаправного комплексу.
Рішенням НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року Берегова сільська Рада затвердила проект відводу земельної ділянки та надала СПД ОСОБА_2в оренду строком на 10 років земельну ділянку в районі Залізничного переїзду, що безпосередньо примикає до пункту відстою потягів по Керченському шосе (кадастровий номер НОМЕР_7) площею 0,5 га.
Відповідно до статті 31 Земельного кодексу України, надання в користування земельної ділянки, що знаходиться у користуванні, здійснюється лише після її вилучення (викупу) у встановленому порядку. Право користування земельною ділянкою не може бути "подвійним", тобто не може здобуватися однією особою, без припинення цього права в іншої особи на той самий об'єкт. Надання тієї самої земельної ділянки в наступне землекористування без припинення права попереднього користування нею законодавством не передбачено та є неприпустимим.
Відповідно до статті 29 Земельного кодексу України, припинення права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної ради.
Господарським судом Автономної Республіки Крим в рамках справи НОМЕР_3 також було встановлено відсутність доказів того, що на момент прийняття ІНФОРМАЦІЯ_3 року Береговою сільською радою рішення про надання спірної земельної ділянки в оренду суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2здійснювалось вилучення такої земельної ділянки у попереднього користувача -підприємства „Спецтрансгаз”. Клопотання підприємства „Спецтрансгаз” про припинення ним користування земельною ділянкою в районі відстою туристичних потягів (Керченське шосе) було подано до Берегової сільської ради лише ІНФОРМАЦІЯ_10 року.
Вилучення спірної земельної ділянки у підприємства „Спецтрансгаз” та одночасне надання її в користування суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1. на умовах короткострокової оренди терміном на 5 років для розміщення автомобільного пересувного газового заправника було здійснено Береговою сільською радою на підставі рішення від ІНФОРМАЦІЯ_11 року.
На підставі рішення відІНФОРМАЦІЯ_11 року за НОМЕР_8 між суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 і Береговою сільською радою був укладений договір оренди від ІНФОРМАЦІЯ_12 року строком на п'ять років, зареєстрований у книзі записів договорів від ІНФОРМАЦІЯ_13 року за НОМЕР_9.
Таким чином, господарський суд Автономної Республіки Крим прийшов до висновку, що надання органом місцевого самоврядування спірної земельної ділянки в оренду суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2було здійснено з порушенням порядку, встановленого статтею 31 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим, посилання СПД ОСОБА_2 на наявність у неї переліку документів, необхідних для укладення договору оренди, правового значення не має.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від ІНФОРМАЦІЯ_14 року постанову господарського суду АР Крим від ІНФОРМАЦІЯ_5 року залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції, в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрала законної сили.
Тому, обставини, викладені в судових актах судів першої та апеляційної інстанції, є встановленими фактами, які повторному доведенню не підлягають.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження за розпорядженням землями в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, до виняткової компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься рішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Таким чином, підставою існування орендних відносин щодо земельної ділянки є відповідне рішення органу місцевого самоврядування.
Приймаючи до уваги те, що на момент укладення ІНФОРМАЦІЯ_2 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2та Береговою сільською радою договору оренди земельної ділянки така ділянка вже находилась в користуванні іншої особи, на момент розгляду даного спору є нечинним рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду СПД ОСОБА_2, тобто відсутня правова підстава існування орендних відносин, суд апеляційної інстанції погоджується з посиланням суду першої інстанції на норму статті 48 Цивільного кодексу УРСР, згідно з якою недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. У даному випадку вимогам закону не відповідає договір оренди земельної ділянки площею 0,5 га укладений ІНФОРМАЦІЯ_2 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та Береговою сільською радою
Судова колегія також зазначає,що відповідно до статті 14 Закону України „Про оренду землі” (в редакції від 30.03.2002 року, тобто станом на момент укладення між суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 і Береговою сільською радою договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_12 року, умови договору оренди земельної ділянки не можуть суперечити законам України. Істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: 1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; 8) відповідальність сторін.
Частиною 3 статті 14 Закону України „Про оренду землі” встановлено, що відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди згідно зі статтею 18 цього Закону, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України.
Дослідивши зміст договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_12 року між суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 і Береговою сільською радою, судовою колегією встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_15 року Феодосійським Управлінням земельних ресурсів договір зареєстровано в Книзі державної реєстрації договорів на право тимчасового користування за НОМЕР_10. Даний факт є підтвердженням відповідності договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_12 року всім істотним умовам, встановленим статтею 14 Закону України „Про оренду землі”.
Тому, судова колегія вважає безпідставними посилання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що укладений між Береговою сільською радою та ОСОБА_1 договір оренди спірної земельної ділянки суперечить вимогам статті 14 Закону України „Про оренду землі” та є недійсним.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_ 2залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді