СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
11 червня 2007 року | Справа № 2-6/1025-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Чукаткіна Т.В., дов. б/н від 07.12.2006 року;
відповідача: Закир`яєва З.Ф. дов. № 03-13/1038 від 25.09.2006 року;
розглянувши апеляційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М. ) від 05 квітня 2007 року у справі № 2-6/1025-2007А
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово будівельний кооператив "Приємне" (вул. Стрелкова, 95-33, м.Сімферополь, 95050)
до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства (вул. Гавена, 2, м.Сімферополь, 95000)
про визнання рішення протиправним та нечинним та зобов'язання виконати певні дії
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 05.04.2007 року у справі № 2-6/1025-2007А позов Обслуговуючого кооперативу "Житлово будівельний кооператив "Приємне" задоволено. Суд визнав протиправним та нечинним висновок № 05-1/237 від 01.11.2006 року Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства про відмову позивачеві у погодженні місця розташування земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 2,4 га, розташованої в с.Лазурне Маломаяцької сільської ради для розміщення житлово-будівельного кооперативу, зобов`язав Республіканський комітет АР Крим з лісового і мисливського господарства протягом двох тижнів з дня набрання рішенням суду законної сили дати висновок про погодження місця розташування зазначеної земельної ділянки.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції встановив, що підставою відмови позивачеві у погодженні місця розташування земельної ділянки є віднесення витребуваної ділянки до території ботанічного замовника гори Кастель. Однак, встановивши, що межі охоронної зони Ботанічного заказника місцевого значення „Кастель” не визначені в натурі на місцевості, а також визнавши необгрунтованими посилання на природоохоронний потенціал спірної ділянки, господарський суд АР Крим визнав неправомірними дії відповідача та обгрунтованими позовні вимоги.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Республіканський комітет АР Крим з лісового і мисливського господарства звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу "Житлово будівельний кооператив "Приємне" відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вважає невірним застосування судом першої інстанції норм Лісового кодексу України, Закону України „Про природно-заповідний фонд”, а також посилається на Науковий висновок „Оцінка сучасного стану лісової ділянки ботанічного заказнику „Кастель” який свідчить про задовільний стан насаджень. Відповідач в апеляційній скарзі також зазначає, що межі заказника „Кастель” належним чином встановлено Проектом організації і розвитку лісового господарства Алуштинського Держлісгоспу, який розроблено в м. Ірпень у 2000 році, на підставі чого спірна земельна ділянка площею 2,4 га знаходиться саме на території заказника.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Обслуговуючий кооператив „ЖБК „Приємне” звернувся до Маломаяцької сільської ради з клопотанням про надання дозволу для підготовки матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 5,0 га в с.Лазурне Маломаяцької сільської ради для розміщення житлово-будівельного кооперативу.
Запитуєма земельна ділянка площею 5,0 га, знаходиться в користуванні Алуштинського державного лісового господарства, що підтверджується викопіюванням з плану лісоустрою Алуштинського державного лісогосподарського підприємства та Ситуаційного викопіювання з плану землекористування с. Лазурне.
Рішенням 27 сесії 24 скликання Маломаяцької сільської ради № 27-134 від 08.10.2004 року „Про дозвіл підготовки матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки ЖБК „Приємне” Маломаяцька сільська рада дозволила Кооперативу підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для розміщення житлово-будівельного кооперативу „Приємне” площею 0,5 га за рахунок земель Алуштинського лісгоспу, яка находиться в межах с. Лазурне Маломаяцької сільської ради.
Рішенням Маломаяцької сільської ради № 37-39 від 29.072005 року „Про продовження дії рішення сільради № 27-134 від 08.10.2004 року про дозвіл підготовки матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для розміщення ЖБК „Приємне” дію зазначеного вище рішення було продовжено до 29.01.2007 року.
На підставі рішення Маломаяцької сільської ради, позивачем було отримано наступні висновки і погодження:
- Висновок Управління архітектури та містобудування Алуштинського виконкому № 85 від 08.02.2006 року;
- Висновок Алуштинського міського управління земельних ресурсів № 97 від 15.02.2006 року;
- Висновок Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 9215 від 03.08.2006 року;
- Висновок Кримської республіканської санепідемстанції № 46 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову від 04.08.2006 року;
- Висновок Рескомлісу № 05-1/19 від 23.05.2006 року про можливість передачі земельної ділянки лісового фонду Алуштинського державного лісогосподарського підприємства Алуштинського лісництва квартал 70 виділ 35 площею 2,6 га Кооперативу під розміщення житлово-будівельного кооперативу.
На етапі отримання погоджень Обслуговуючий кооператив „Житлово будівельний кооператив „Приємне” також мав отримати погодження від Комітету з лісового і мисливського господарства Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, оскільки відповідна земельна ділянка обчислюється як така, що належить до категорії земель лісового фонду, тому її вилучення тягне за собою, у випадках передбачених чинним законодавством, необхідність відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
Судовою колегією встановлено, листом № 05-1/239 від 01.11.2006 року Республіканський комітет АР Крим з лісового і мисливського господарства відмовив у погодженні місця розташування земельної ділянки під розміщення житлово-будівельного кооперативу. Відмову у погодженні мотивовано наступним: земельна ділянка орієнтовною площею 2,4 га віднесена до земель лісогосподарського призначення, розташована в кварталі 70 виділ 49 Алуштинського лісництва Алуштинського державного лісового господарства, територія ботанічного замовника гори Кастель. Лісогосподарські особливості ділянки: тип лісу С1КД, східний уклін –25 градусів. В своєму листі відповідач посилається на статтю 45 та главу 11 Земельного кодексу України, а також на статті 57-61 Лісового кодексу України.
Надаючи правову оцінку підставам відмови Республіканським комітетом АР Крим з лісового і мисливського господарства у погодженні місця розташування земельної ділянки під розміщення житлово-будівельного кооперативу судова колегія виходить з наступного.
Статтею 19 Земельного кодексу Україна встановлено категорії земель, які виділяються в окремі категорії землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (пункт „в”) та землі лісового фонду (пункт „е”).
Із змісту висновків органів, яки погоджували Кооперативу місце розташування земельної ділянки, а також із змісту відмови відповідача вбачається, що спірна земельна ділянка належить саме до земель лісового фонду, та не являється землями природно-заповідного та іншого призначення.
Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.
Оскільки суду не надано доказів зміни категорії спірної земельної ділянки з категорії земель лісового фонду, судова колегія вважає, що у даному випадку відсутні підстави для поширення на неї правил та обмежень, встановлених для земель природно-заповідного фонду.
Судовою колегією також встановлено, що Ботанічний заказник місцевого значення „Кастель” створено згідно з рішенням Кримсь кого облвиконкому від 11.11.1979 року № 617 „Про організацію заказників дикорослих лікарських рослин”, про що також йдеться у Положенні про Ботанічний заказник місцевого значення „Кастель”, затвердженому головою Республіканського комітету з охорони навколишнього природного се редовища та природних ресурсів АР Крим 05.05.2000 року.
Відповідно до пункту 1.4 Положення про Ботанічний заказник місцевого значення „Кастель”, заказник розташований в районі гори Кастель (436,9 м над рівнем моря), в 3 км на південь-захід від м. Алушта, по лівий бік шосе Алушта-Ялта. В приморській зоні заказника біля с.Лазурне також виділено ділянку фісташкового спів товариства, включено її до заповідної території. Заказник знаходиться в межах Алуштинського держлісгоспу, Алуштинського лісництва, кв. 70,71. З охоронного зобов'язання вбачається, що площа території Ботанічного заказника місцевого значення „Кастель” дорівнює 150 га.
Пункт 1.8 вказаного вище Положення про Ботанічний заказник місцевого значення „Кас тель” передбачає винесення в натуру меж із встановленням необхідних державних інформацій но-охоронних знаків та інших знаків, затвердженого зразку.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що межі Ботанічного заказника „Кастель” чітко не визначено, в матеріалах генерального плану Маломаяцької сільради ця земельна ділянка не входить до природно-заповідного фонду.
При цьому, пунктом 5 Висновку № 85 від 08.02.2006 року про можливість закріплення земельної ділянки Кооперативу, який було видано Управлінням архітектури та містобудування Алуштинського виконкому, територія (земельна ділянка площею 5,0 га в с.Лазурне), що запитується Кооперативом, входить до структури курортного поселення Лазурне і може бути використана під садибну забудову.
Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Так, судовою колегією приймається у якості доказу у справі висновок Управління архітектури та містобудування Алуштинського виконкому № 85 від 08.02.2006 року, а також Науково-технічний звіт „Оцінка сучасного стану та перспектив господарського використання ділянки площею 2,4 га (49 виділ 70 кварталу Алуштинського ДЛГ)”, із змісту яких вбачається, що зелені насадження на відповідній земельній ділянці представлені в виді підлиску та чагарників. Також встановлено наступні обставини:
- на ділянці переважують малоцінні види дерев та чагарників (25 % - ясень гостроплідний, 20 % –тримайдерево колюче, 20 % –грабиник);
- відмічено єдиний вид, занесений до Червоної книги України –фісташка туполиста –52 особі, у більшості своїй представлена порослевими екземплярами, яка находяться в розсіяному стані (тобто не створюють чистих та зімкнутих насаджень);
- інші види рослин та співтовариств, занесених до природоохоронних списків, які охороняються відповідно до правоустановчих документів ботанічного замовника „Кастель” на ділянці не встановлені;
- кількісно та структурно переважають екземпляри рослин порослевого походження, що суттєво знижує екологічне та природоохоронне значення насаджень, а також їх фітосанітарний стан;
- відмічено погіршення фітосанітарного стану більш ніж третини екземплярів рослин;
- виявлено наявність на ділянці видів з великою незмінністю, які є індикаторами ерозійних процесів та значної антропогенної трансформації;
- структура багатьох співтовариств рослин на зазначеній ділянці є істотно порушеною, що дозволяє трактувати ці співтовариства я вторинні, яке не представляють істотної природоохоронної значущості;
- внаслідок високого рівня антропогенного навантаження та перетворенності території ділянки, її природоохоронний та екологічний потенціал на теперішній час втрачений.
Із змісту зазначених висновків також вбачається, що територія зазначеної земельної ділянки втратила своє особливе значення як територія розростання цінних лікарських, занесених до Червоної книги, ендемічних та реліктових рослин, так як находиться в зоні високого антропогенного навантаження. Уздовж північної та західної межи ділянки проходить шосейна дорога з інтенсивним рухом транспорту. К півдню та південно-західній межі прилягають землі сільськогосподарського призначення (виноградники), які характеризуються високим ступенем антропогенної перетвореності. На південній-південно-західній межі проходять сучасні комунікації: проведена мережа електропередач та прокладається водопровід. Територія земельної ділянки є зоною несанкціонованого відпочинку місцевих мешканців та приїжджаючих відпочиваючих, внаслідок чого на ділянці спостерігається велике скопище вогнищ та несанкціонованих звалищ сміття. Нижня частина ділянки зарівнена грейдерами для зручності автотранспорту, що під’їжджає до винограднику. Внаслідок цього рослинне покриття є повністю знищеним.
Згідно з частиною 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про протиправність рішення відповідача щодо відмови Кооперативу в погодженні місця розташування земельної ділянки площею 2,4 га в с. Лазурне для розміщення житлово-будівельного кооперативу.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до частини 16 статті 151 Земельного кодексу України, у разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об’єкта ці питання вирішуються у судовому порядку.
Частиною 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, зобов’язання відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
За таких обставин, є правомірним висновок господарського суду АР Крим про необхідність визнання нечинним оскаржуваного рішення відповідача, а також зобов’язання його прийняти рішення про погодження місця розташування земельної ділянки лісового фонду площею 2,4 га, розташованої в с. Лазурне Маломаяцької сільської ради .
Статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при винесенні судом першої інстанції оскаржуваної ухвали порушення норм матеріального або процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2007 року у справі № 2-6/1025-2007А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді