донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

12.06.2007 р.                                                                                       справа №19/39

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Алєєвої  І.В.

суддів

Величко  Н.Л. , М'ясищева  А.М.

за участю представників сторін:

від позивача:

Долгих Н.Д. - за дов. від 15.0-5.2007р. №05-05/107,

від відповідача:

Шульга Ю.В. - за дов. від 10.05.2007р. №1456/01-2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:

Державної інспекці з контролю за цінами в Донецькій області

на рішення господарського суду:

Донецької області

від:	03.04.2007 року

по справі:

№19/39

за позовом:

Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області м.Донецьк

до:	Донецької міської санітарно-епідемологічної станції м.Донецьк

про:	примусове стягнення суми застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 18566,64грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції м.Донецьк про примусове стягнення суми застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 18566,64грн.

 Рішенням від 03.04.2007р. у справі №19/39 господарський суд Донецької області (суддя: Дучал Н.М.) у задоволенні позовних вимог відмовив.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями п.1.1, п.1.2, п.3.1, п.3.4, п.3.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за №1047/6238 , ч.1, ст.6, ст.7, ст.8, ч.2 ст.9, ст.13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. №507-ХІІ (зі змінами та доповненнями), п.1, п.4, п.5, п.11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 (зі змінами та доповненнями), ст. 35 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. №4004-ХІІ (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.7.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями); тим, що Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби” від 27.08.2003р. № 1351 не містить в собі вказівки на те, що  зазначені в ній ціни є фіксованими,  та що до складу ціни входять податки та інші обов’язкові платежі; тим, що Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби” від 27.08.2003р. № 1351 (зі змінами та доповненнями) не регулює порядок нарахування і сплати податку на додану вартість; тим, що види послуг, що надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби та затверджені Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби” від 27.08.2003р. № 1351 (зі змінами та доповненнями) згідно приписів Закону України “Про податок на додану вартість” не відносяться до операцій, які звільняються від оподаткування, і відповідно мають обкладатися податком на додану вартість; тим, що ціни в Постанові Кабінету Міністрів України  “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби” від 27.08.2003р. № 1351 (зі змінами та доповненнями) враховані без податку на додану вартість.

Позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області, з прийнятим рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що господарським судом першої інстанції не в повному обсязі були з’ясовані фактичні обставини щодо спірних правовідносин; на те, що оскільки рішення Державної інспекції з контролю за цінами від 24.09.2004р. №141 чинне і не виконане в добровільному порядку, то воно підлягає примусовому виконанню відповідно до вимог ст.14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. №507-ХІІ (зі змінами та доповненнями); на те, що пояснювальна записка до проекту Постанови Кабінету Міністрів України  “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби” від 27.08.2003р. № 1351 є офіційним документом, який підтверджує факт включення до затверджених тарифів на послуги санепідемслужби податку на додану вартість; на те, що рішення господарського суду першої інстанції суперечить ст.8 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. №507-ХІІ (зі змінами та доповненнями), Постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби” від 27.08.2003р. № 1351 (зі змінами та доповненнями), ч.2 ст.6 Конституції України.

Відповідач, Донецька міська санітарно-епідеміологічна станція м.Донецьк, у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив, вважаючи рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2007р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002р. №3018-ІІІ призначено склад судової колегії (головуючий суддя: Величко Н.Л., судді: Запорощенко М.Д., М’ясищев А.М.) по розгляду апеляційної скарги  Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2007р. у справі №19/39.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2007р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002р. №3018-ІІІ  в зв’язку з відпусткою судді Величко Н.Л. та завантаженістю у розгляді інших справ судді Запорощенко М.Д. змінено та призначено склад судової колегії (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Акулова Н.В., М’ясищев А.М.) по розгляду апеляційної скарги Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2007р. у справі №19/39.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2007р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002р. №3018-ІІІ  в зв’язку з виходом з відпустки судді Величко Н.Л. змінено та призначено склад судової колегії (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., М’ясищев А.М.) по розгляду апеляційної скарги Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2007р. у справі №19/39.

В судовому засіданні апеляційної інстанції оголошувалась перерва в порядку ч.3 ст.77 ГПК України.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування,  їхня посадова чи службова особа,  інший суб'єкт при  здійсненні  ними  владних  управлінських  функцій  на основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) Державна  інспекція  з  контролю  за   цінами є урядовим органом державного управління,  який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.

Пунктом 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що Державна  інспекція  з  контролю  за   цінами має  територіальні  органи  -  державні інспекції з контролю  за  цінами  в  Автономній  Республіці  Крим, областях,  містах  Києві  та  Севастополі,  які  становлять  єдину систему органів державного  контролю  за  цінами  і  мають  права, передбачені    пунктами    5,   6   цього   Положення.   

В ч.2 п.5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) зазначено, що Державна  інспекція  з  контролю  за   цінами проводити  в  органах  виконавчої  влади,  Раді  міністрів Автономної   Республіки   Крим,   підприємствах,   установах    та організаціях    незалежно    від    форми    власності   перевірки бухгалтерських документів,  книг,  звітів,  калькуляцій  та  інших документів,    пов'язаних    з    формуванням,   встановленням і застосуванням цін і тарифів.

Згідно Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. №298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за №1047/6238 прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

З наведеного випливає, що Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області, звертаючись до суду з позовом про примусове стягнення суми застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, діяло як орган державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій і, відповідно, як суб’єкт владних повноважень.

Згідно з п.п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.4 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України спори за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про примусове стягнення суми застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін підвідомчі адміністративним судам України і не підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судовою колегією апеляційної інстанції врахована судова практика Верховного суду України стосовно підвідомчості даної категорії спору.

З огляду на вищезазначене, рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2007р. у справі №19/39 підлягає скасуванню з припиненням провадження по справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Результати апеляційного провадження у справі №19/39 оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.50-51, п.1 ст.80, ст.811, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103,  ч.1 п.4 ст.104 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

                                          П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2007р. у справі №19/39 –скасувати.

Припинити провадження у справі №19/39 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції м.Донецьк про примусове стягнення суми застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 18566,64грн.

Головуючий:          І.В.  Алєєва

Судді:          Н.Л.  Величко

          А.М.  М'ясищев