Судове рішення #7547943

                                                                                                                       Справа №2-а-725/10

                                                     ПОСТАНОВА

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03 березня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 071844 від 06.01.2010 року, -

                                                        ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 071844 від 06.01.2010 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення адміністративного правопорушення, працівниками УДАІ були порушенні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, не з’ясовано вини особи у вчиненні адмінправопорушення, що потягло прийняття незаконної постанови. Дана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки при її винесенні не були враховані пояснення особи, яка притягується до адмінвідповідальності.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

   Представник відповідача у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача суд встановив наступне.

Як вбачається із протоколу серії ВО №075369 ОСОБА_1 06.01.2010 року о 11 год. 10 хв. керуючи транспортним засобом марки ЗІЛ 130 СПГ номерний знак ВО 4162АГ в м. Тернополі, по вул. Обїзна-Карпенка, здійснив зупинку на перехресті, чим порушив вимоги п. 15.9.г  Правил дорожнього руху.

Постановою від 06.01.2010 р. серії ВО № 071844 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1  притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки та накладено штраф в розмірі 260 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Дану постанову і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до п. 15.9.г. Правил дорожнього руху зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Частині 1 статті 122 КУпАП передбачає, що за порушення водіями транспортних засобів правил зупинки тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Як свідчить протокол про адміністративне правопорушення від 06.01.2010 р. ВО № 075369  позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 15.9.г Правил дорожнього руху, а саме працівником ДАІ зафіксовано зупинення транспортного засобу на перехресті вулиць Об»їзна та Карпенка.

Однак, позивач в судовому засіданні та в протоколі про адмінправопорушення в поясненнях зазначив, що він здійснив зупинку у зв’язку з тим, що зупинився на червоний сигнал перед світлофором, який забороняє рух, руху автомобілів не перешкоджав. В разі продовження руху транспортним засобом при оцінці дорожніх умов на даній ділянці міг би створити аварійну ситуацію для інших учасників долрожнього руху.

Працівник ДАІ дані твердження не прийняв та не взяв до уваги той факт, що відповідачем вимушена зупинки, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.

В судове засідання представники відповідача не з’явився, заперечень в спростування доводів позивача не подав.

У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням визнається протиправна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Таким чином, обов’язковими елементами складу адмінправопорушення, необхідними  для притягнення особи до адмінвідповідальності є його суб’єкт та вина особи у вчиненні адмінправопорушення .

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, обов’язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення пілягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на нормах чинного законодавства, не були спростовані відповідачем та підтвердженні матеріалами справи, а провадження в справі слід закрити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 252, 274, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд,–

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 071844 від 06.01.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 260 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

3.   Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                          Ю.І. Дзюбановський  

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація