Судове рішення #7547933

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 березня  2010 року                          Тернопільський міськрайонний суд  Тернопільської області в складі:    

                     головуючого  судді -  Свачія І.М.

                           з участю секретаря  -  Ганулі І.М.

                                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за  позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст»  про стягнення заборгованої заробітної плати, середнього заробітку у зв»язку з порушенням строків розрахунку при звільненні,  компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди,-

 

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Поліграфіст» про стягнення заборгованої заробітної плати, середнього заробітку у зв»язку з порушенням строків розрахунку при звільненні,  компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди, посилаючись на те, що працював у відповідача оператором котельні. 15 квітня 2008 року звільнився з роботи у зв’язку із закінченням опалювального сезону, однак відповідачем до цих пір за період з 1.02.2008 року по 15.04.2008 року заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку йому невиплачені чим спричинена і моральна шкода, яка виразилась в переживаннях, душевних стражданнях, матеріальній скруті яку він оцінює в розмірі 1000 грн.

В судовому засіданні заявлений позов підтримав з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник ТзОВ «Поліграфіст» заявленого позову не визнав і суду пояснив, що позивач дійсно працював на підприємстві оператором котельні до 1.02.2008 року. 1.02.2008 року з роботи звільнений по причині зупинки роботи підприємства по вині неправомірних дій австрійської фірми, власника друкарської машини на якій виготовлялась поліграфічна продукція. Через неможливість сплати грошових коштів за споживання природного газу для опалення друкарні та з метою запобігання збільшення витрат, було видано наказ №28-К від 1.02.2008 року про передчасне завершення опалювального сезону та звільнення операторів котельні. Даний наказ зареєстрований у книзі реєстрації наказів ТОВ «Поліграфіст». Зазначені обставини також підтверджуються і табелем обліку робочого часу. Запис в трудовій книжці позивача про те, що він звільнений з роботи 15.04.2008 року не відповідає дійсності так як  вчинений не генеральним директором  ОСОБА_2, а замість нього іншою особою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що на час звільнення позивача з роботи працював генеральним директором ТОВ «Поліграфіст». У зв»язку із зупинкою роботи підприємства по вині неправомірних дій австрійської фірми, власника друкарської машини на якій виготовлялась поліграфічна продукція та через неможливість сплати грошових коштів за споживання природного газу для опалення друкарні та з метою запобігання збільшення витрат, було видано наказ №28-К від 1.02.2008 року про передчасне завершення опалювального сезону та звільнення операторів котельні.

Підпис у трудовій книжці позивача про звільнення його з роботи 15.04.2008 року вчинений ним особисто, але помилково.

Таким чином показаннями свідка ОСОБА_2 спростовуються твердження представника ТзОВ «Поліграфіст» про те, що підпис в трудовій книжці позивача про звільнення його з роботи 15.04.2008 року вчинений не ним, а іншою особою

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із слідчих підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявленими ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював у відповідача оператором котельні. При цьому його роботу до 1.02.2008 року  не заперечує і відповідач по справі, а тому суд вважає, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем так як згідно ст..24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Із запису в трудовій книжці позивача вбачається, що він звільнений з роботи 15.04.2008 року у зв»язку із закінченням опалювального сезону.

Згідно ст..48 КЗпП України основним документом про трудову діяльність працівника є його трудова книжка, а відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», власник або уповноважений ним орган зобов»язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, а тому суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що позивач працював у відповідача до 15.04.2008 року.

Однак, заробітна плата позивачу за період з 1.02.2008 року по 15.04.2008 року та компенсація за невикористану відпустку йому невиплачені.

При цьому суд критично оцінює і не приймає до уваги твердження представника ТзОВ «Поліграфіст» та свідка ОСОБА_2 про те, що позивач був звільнений з роботи 1.02.2008 року та їх посилання на книгу наказів та табель обліку робочого часу так як ці твердження є голослівними і не підтверджені належними доказами по справі.

Зокрема, відповідачем не виконана вимога суду про пред»явлення табелів обліку робочого часу ТОВ «Поліграфіст», книги наказів по підприємству, відомостей про нарахування та виплату заробітної плати.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

 У зв»язку з цим заявлений позов в частині стягнення заробітної плати та  компенсації за невикористану відпустку підлягає до задоволення.

При цьому суд виходить із мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» так як позивачем не представлено, а судом, незважаючи на прийняті заходи, не здобуто доказів про розмір заборгованої заробітної плати.

Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата за лютий, березень 2008 року становила 515 грн., а за квітень 2008 року 525 грн. заборгованість становить 1292,5 грн.

 Згідно   ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки розрахунку, а тому враховуючи конкретні обставини справи, а саме час звернення позивача до суду (більше року після звільнення), суму компенсації, яка значно перевищує саму заборгованість по зарплаті суд вважає, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до ст..117 КЗп П України слід задовольнити частково, стягнувши в користь позивача 3000 грн.  

Відповідно до ст.ст.74,75,79 КЗпП України позивач має право на і компенсацію за невикористану відпустку яка пропорційно до відпрацьованого ним періоду становить (12 днів), що складає  257,5 грн.

Поскільки внаслідок невиплати належних позивачу при звільненні коштів він поніс моральні страждання, які виразились в переживаннях, душевних стражданнях, матеріальній скруті, що вимагають додаткових зусиль для організації свого життя то на підставі ст. 237-1 КЗпП України підлягає до задоволення і позов в частині стягнення моральної шкоди, яку суд оцінює в розмірі 1000 грн.

Керуючись ст.ст.10, 60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 74,75.79,116, 117,237-1  КЗпП України, суд, -

                                                     

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково. Стягнути із  Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст»   в користь  ОСОБА_1 1292,5 грн. невиплаченої заробітної плати, 257,5 грн. компенсації за невикористану відпустку, 3000 грн.  середнього заробітку у зв»язку із затримкою розрахунку при звільненні за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов»язкових платежів та  1000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст»  51,00 грн. судового збору  в дохід держави та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

У решті позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання апеляційної заяви або без такої в строк, встановлений для її подання.

Головуючий                                                  І.М.Свачій

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація