ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року                                                                               Справа № 906/8/16

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демидюк О.О. ,  суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Житомирської області, постановлену 18.09.2018р., повний текст ухвали складено  19.09.2018р., у справі № 906/8/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"

про стягнення 3087135,62 грн

та

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про тлумачення умов договору від 31.01.2013р. №  13-414-ПР на купівлю-продаж природного газу

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.09.2018 року у справі № 906/8/16, серед іншого:

1. Відмовлено у задоволенні заяви заявника (боржника) Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» від 21.08.18 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2018 року (вх.г/с №02-19/62/18 від 22.08.18 року) в частині стягнення судового збору в сумі 46307,03 грн.

2. Заяву заявника (боржника) Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» від 21.08.18 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Житомирської області від 01.08.2018 року (вх.г/с №02-19/62/18 від 22.08.18 року) в частині стягнення 2   547 203,86 грн. інфляційних та 539 931,76 грн. 3 % річних, у загальному розмірі 3   087 135,62 грн., задоволено частково.

3. Розстрочено виконання рішення суду від 01.08.2018 року про стягнення із загальної суми 3   087 135,62 грн. на суму 1   122 594,77 грн. строком на перші 4 місяці платежами таких розмірів:

280 648,69 грн. зі строком сплати по 10.10.2018 року;

280 648,69 грн. зі строком сплати по 10.11.2018 року;

280 648,69 грн. зі строком сплати по 10.12.2018 року;

280 648,70 грн. зі строком сплати по 10.01.2019 року.

Задовольняючи частково заяву ПАТ «Житомиргаз» про розстрочення рішення суду, місцевий господарський суд виходив з того, що надання розстрочення судового рішення створить власне умови для подальшого його виконання. При цьому, судом першої інстанції враховувався баланс майнових інтересів сторін, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності. Також, судом було зауважено, що процесуальний механізм розстрочки виконання рішення суду в частині стягнення судового збору не застосовується /т. 16 а.с. 104-105/.    

Стягувач ПАТ «НАК «Нафтогаз України», не погоджуючись з постановленою ухвалою, подав до Північно-західного апеляційного господарського суду  апеляційну скаргу, в якій просить  скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.09.2018 року у справі № 906/8/16 в частині часткового задоволення заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» про розстрочку виконання рішення господарського суду Житомирської області від 01.08.2018 року в частині стягнення 2   547 203,86 грн. інфляційних та 539 931,76 грн. 3 % річних, у загальному розмірі 3087135,62 грн. (пункти 2 та 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Житомирської області від 18.09.2018 року у справі № 906/8/16).

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:

- надаючи розстрочку виконання рішення суду, суд повинен встановити цілий ряд обставин, а не лише виключно ступінь вини відповідача у виникненні спору;

- відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення його від господарсько-правової відповідальності;

- ПАТ «Житомиргаз» на підтвердження свого реального фінансового стану взагалі не надано довідок про рух коштів з банківських установ, в яких відкриті рахунки боржника, а також підтверджуючих документів щодо відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення;

- безпідставним є твердження відповідача про те, що балансом (звіт про фінансовий стан) за 1 півріччя 2017 року підтверджується, що підприємство є збитковим за результатами господарської діяльності у 1 півріччі 2017 році, оскільки він відображає данні лише на конкретну дату та не показує проміжні дані ведення відповідачем господарської діяльності (зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі № 906/4347/17);

- збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб’єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення (зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 813/8842/13-а);

- суд першої інстанції виніс оскаржувану ухвалу без повного дослідження всіх обставин справи, які б свідчили про наявність фактів, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- місцевий господарський суд, виносячи оскаржувану ухвалу, не взяв до уваги доводи Компанії щодо фінансового стану стягувача, викладені у запереченнях (вих. № 14/5-2394в від 07.09.2018 року) на заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду;

- обставини, які навів боржник у своїй заяві від 21.08.2018 року про розстрочку виконання рішення від 01.08.2018 року у справі № 906/8/16, не є тими виключними обставинами в розумінні ст.331 ГПК України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», для надання розстрочки виконання судового рішення, а є лише способом для затягування виконання рішення суду у даній справі;

- надання судом розстрочки виконання зазначеного рішення не стимулює процес подальшого виконання рішення належним чином, а сприяє боржнику в подальшому порушенні своїх зобов’язань, оскільки надана розстрочка порушує майнові інтереси стягувача у зв’язку з перенесенням термінів виконання зобов’язань;

-    в оскаржуваній ухвалі судом не наведено обґрунтування позиції надання відстрочки саме на суму 1   122   594,77 грн. та необхідності надання розстрочки саме на 4 місяці та сплату щомісяця сам 280   648, 69 грн.;

- господарським судом Житомирської області в ухвалі від 18.09.2018 року не зазначено конкретних розмірів сум та термінів виконання не розстроченої частини рішення суду, що може стати перепоною належного виконання рішення суду органами  (посадовими особами), що здійснюють примусове виконання рішень суду.

Таким чином, на думку позивача ПАТ «НАК «Нафтогаз України», підстави для задоволення заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» про розстрочку виконання рішення суду від 01.08.2018 року у справі № 906/8/16 відсутні /т.16 а.с.121-118/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.09.2018 року у справі 906/8/16, розгляд справи призначено на 28.11.2018 року /т.16 а.с. 110-111/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 року призначено розгляд справи в режимі відеоконференції із Північним апеляційним господарським судом де братиме участь стягувач ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» /т.16 а.с. 142-143/.

22.11.2018 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 5611/18  від 22.11.2018 року), в якому боржник заперечує проти апеляційної скарги, просить оскаржувану ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.09.2018 року залишити без змін /т.16 а.с. 145-149/.

28.11.2018 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» на електрону адресу суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку із зайнятістю його представника 28.11.2018р. в інших судових засіданнях, зокрема в Житомирському апеляційному суді, господарському суді Житомирської області та Новоград-Волинському міськрайонному суді Житомирської області. До клопотання долучено копії ухвал перелічених судових установ /т.16 а.с. 172-182/.  

Представник ПАТ «НАК «Нафтогаз України» заперечив проти поданого боржником клопотання, просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю.

Розглянувши клопотання ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» про відкладення розгляду справи, колегія суддів ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч.11, 12   ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Разом з тим, боржник ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» був своєчасно, 05.11.2018 року, повідомлений про дату, час і місце розгляду   справи - 28.11.2018 року /т.16 а.с. 146/, відповідно, мав достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Таким чином, клопотання боржника про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає, оскільки   повідомлені ним причини неявки   судом поважними не визнано.

В судовому засіданні 07.11.2018 року, представник ПАТ «НАК «Нафтогаз України» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати, а в задоволенні заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» про розстрочку виконання судового рішення відмовити у повному обсязі.

Відповідно до част.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.08.2018 року у справі № 906/8/16, стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 2  547  203,86 грн. інфляційних, 539  931,76 грн. 3 % річних, 46   307,03 грн. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» до ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про тлумачення умов договору від 31.01.2013 року №13-414-ПР на купівлю-продаж природного газу відмовлено /т. 16 а.с. 57-60/.

22.08.2018 року на адресу господарського суду Житомирської області від ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» надійшла заява (вх. № 02-19/62/18) про розстрочку виконання рішення господарського суду Житомирської області від 01.08.2018 року у справі № 906/8/16.

Обґрунтовуючи подану заяву, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» вказує, що рішення судових органів по справі № 826/14424/15, є додатковим доказом відсутності у боржника можливості впливати на порядок, розмір та строки розрахунків із стягувачем за поставлений природний газ на підставі укладеного із ним Договору. Отже беручи до уваги затверджений порядок розрахунків із позивачем, боржник не міг в силу норм діючого законодавства України, у тому числі попередньо затвердженого алгоритму розподілу коштів, вплинути на процес здійснення розрахунків з позивачем. Таким чином, заявник зазначає, що його вина щодо прострочення оплат за Договором від 31.01.2013 року відсутня, стосовно суми основної заборгованості, яка виникла і на даний час сплачена в повному обсязі.

Крім того, заявник вказує, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» на даний час знаходиться у крутному фінансовому становищі, що підтверджується належними та допустимими доказами, в розумінні ГПК України, зокрема: консолідованим звітом про фінансові результати станом на 30.06.2018 року; консолідованим звітом за 1 півріччя 2018 року; консолідованим звітом за 2017 рік (форма 2-к); консолідованим звітом за 2017 рік (форма 1-к).

Також, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» зауважує, що ненадання боржнику розстрочки виконання рішення суду від 01.08.2018 року, буде мати тяжкі наслідки, як безпосередньо для самого боржника та і для споживачів природного газу та третіх осіб.  Зокрема, у разі не отримання розстрочки виконання рішення суду у даній справі існує висока ймовірність виникнення складностей у боржника економічно-фінансового характеру, які призведуть до припинення або часткового припинення виконання боржником функцій оператора газорозподільної системи, що в кінцевому випадку загрожує стабільному та безпечному газопостачанню на території ліцензованої діяльності боржника.

Враховуючи наведене ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Житомирської області від 01.08.2018 року у справі № 906/8/16 на 12 (дванадцять) рівних платежів з 10.10.2018 року по 10.09.2019 року із щомісячним розміром оплати у сумі 261   120, 22 грн. /т. 16 а.с. 66-69/.

27.08.2018 року на виконання рішення господарського суду Житомирської області від 01.08.2018 року, місцевим господарським судом видано наказ про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 2   547 203,86 грн. –  інфляційних, 539   931,76 грн. – 3 % річних та 46 307,03 грн. витрат по сплаті судового збору /т.16 а.с. 87/.

18.09.2019 року господарським судом Житомирської області за наслідками розгляду заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» про розстрочку виконання судового наказу прийнято оскаржувану ухвалу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до   ст.326 ГПК України,   судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно   з ст.160 ГПК України,   суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Згідно з ч.1   ст.331 ГПК України,   за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч.2   ст.331 ГПК України).

Відповідно до ч.3   ст.331 ГПК України,   підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч.4   ст.331 ГПК України,   вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

У заяві ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» посилається на тяжке фінансове становище підприємства, в обґрунтування якого надає відповідні фінансові документи, зокрема: консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 30.06.2018 року, консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2018 року, консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 рік, консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2017 року, довідку підприємства про кредиторську та дебіторську заборгованість від 21.08.2018 року.

Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставини, на які посилається боржник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо на думку заявника ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.

З доданого консолідованого балансу (Звіт про фінансовий стан) станом на 30.06.2018 року вбачається, що фінансові показники підприємства є задовільними, адже позиція (рядок 1100) свідчить, що заявник маючи на початок звітного періоду 2018 року оборотні активи, запаси у розмірі 25   572 тис. грн. збільшив їх на кінець звітного періоду 30.06.2018 року до 31   688 тис. грн., гроші та їх еквіваленти з 23   533 тис. грн. збільшились до 48   345 тис. грн. (позиція 1165), довгострокові зобов’язання і забезпечення з 88   700 тис. грн. зменшились до 88   266 тис. грн. (позиція 1595), поточні зобов’язання і забезпечення з 1   324 187 тис. грн. зменшилися до 874 968 тис. грн. (позиція 1695).

Зі змісту консолідованого звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 рік вбачається, що заявник отримав чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у розмірі 2   725 390 тис. грн., що є більшим за результат попереднього року (2   488 173 тис. грн.), заявник збільшив чистий фінансовий результат з 30   477 тис. грн. до 119   738 тис. грн. (позиція 2355), так само і збільшився сукупний дохід підприємства з 31   943 тис. грн. виріс до 116   404 тис. грн., зокрема код рядка (позиція 1095) консолідованого балансу (Звіту про фінансовий стан) станом на 31.12.2017 року свідчить, що необоротні активи збільшилися з 326   169 тис. грн. до 365   982 тис. грн., оборотні активи (позиція 1300) збільшилися з 1   435   472 тис. грн. до 1   463   214 тис. грн., заявник маючи на початок звітного періоду 01.01.2017 року довгострокові зобов’язання і забезпечення 93 645 тис. грн.. зменшив їх на кінець звітного періоду до 88   700 тис. грн. (код рядка 1595).  

Отже, наявні в матеріалах справи докази не підтверджують конкретних обставин скрутного матеріального становища заявника, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом, тому перешкоди у належному та повному виконанні судового рішення відсутні.

Слід зазначити, що боржником на підтвердження свого фінансового стану надано тільки фінансові документи, а саме консолідовані звіти та баланси підприємства про фінансові результати за 2017 рік та перше півріччя 2018 року, довідку про кредиторську та дебіторську заборгованість підприємства, однак судова колегія апеляційної інстанції констатує, що фінансовий стан боржника може бути встановлений за умов надання заявником інформації у вигляді банківських довідок про залишки грошових коштів на банківських рахунках на день подання заяви про розстрочку, інформації у вигляді довідки про залишки готівки на день подання даної заяви, а також інформації про рух коштів за останні 6-12 місяців по всіх відкритих рахунках боржника.

Окрім того, подані заявником фінансові документи відображають дані лише на конкретну дату та не показують проміжні дані ведення боржником господарської діяльності. При цьому, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб’єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки виконання судового рішення.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у прийнятих постановах від 12.02.2018 року у справі № 906/4347/17 та від 27.06.2018 року у справі № 813/8842/13-а.

За наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив та не надав оцінки вказаним обставинам, у зв’язку із чим передчасно дійшов до висновку про достатність доказів заявника, які вказують на виключність обставин, що дають підстави для часткової розстрочки виконання судового рішення, обмеживсь при цьому ступенем вини відповідача у виникненні спору, на яку ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» вказувало, заперечуючи проти позовних вимог у даній справі.

Доводи стосовно того, що надання розстрочення судового рішення створить власне умови для подальшого його виконання та матиме на меті погашення заборгованості є лише припущенням та не підкріплено належними та допустимими доказами ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» в розумінні ст.ст.76-77 ГПК України.

Пунктом 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Крім того, пунктом 9.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012 передбачено, у рішеннях, якими надано відстрочку або розстрочку виконання, господарські суди повинні зазначити конкретні терміни їх виконання.

Варто зазначити, що рішенням господарського суду Житомирської області від 01.08.2018 року у справі № 906/8/16, стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 2   547   203,86 грн. інфляційних, 539   931,76 грн. 3% річних, 46   307,03 грн. судового збору.

Апеляційний суд зауважує, що місцевий господарський суд, розстрочуючи виконання лише частини рішення суду, а саме на суму 1   122   594,77 грн., не навів мотивів в обґрунтування відстрочки саме на суму 1  122  594,77 грн. та необхідності надання розстрочки саме на 4 місяці, при цьому в порушення п.7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012, не зазначив конкретних розмірів сум та термінів виконання не розстроченої частини рішення суду, що в свою чергу може стати перешкодою для її подальшого виконання органами, які здійснюють примусове виконання судових рішень.

Відповідно до част.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).

Згідно із п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

У зв’язку з недоведеністю матеріалами обставини, з якими ст.331 ГПК України пов’язує можливість відстрочення виконання рішення, заява ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» про відстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Житомирської області від 18.09.2018 року у даній справі скасуванню.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз».

Відповідно до п.2 част.1 ст.287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

До ухвал суду першої інстанції, зазначених в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, відноситься:

3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову;

6) про повернення заяви позивачеві (заявникові);

7) про відмову у відкритті провадження у справі;

13) про закриття провадження у справі;

14) про залишення позову (заяви) без розгляду;

21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами;

25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця;

26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;

28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку;

30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції щодо відстрочки виконання рішення, після її перегляду в апеляційному порядку, не підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції.                     

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Житомирської області  від 18.09.2018р. у справі № 906/8/16 задоволити.

Ухвалу господарського суду Житомирської області  від 18.09.2018р. у справі № 906/8/16 скасувати в частині часткового задоволення заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2018 в частині стягнення 2547203,86 грн інфляційних та 539931,76 грн 3 % річних, у загальному розмірі 3087135,62 грн (пункти 2 та 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Житомирської області від 18 вересня 2018 року у справі № 906/8/16).

Прийняти нове рішення.

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"  від 21.08.2018р. про розстрочку виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2018 в частині стягнення 2547203,86 грн інфляційних та 539931,76 грн 3 % річних, у загальному розмірі 3087135,62 грн - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню відповідно до статті 287 ГПК України.

Справу № 906/8/16 повернути  господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "30" листопада 2018 р.

Головуючий  суддя                                                                      Крейбух О.Г.

Суддя                                                                                              Демидюк О.О.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.