ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5684/18

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

28 листопада 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І. розглянув заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду 26.11.2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.

З позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Львівській області вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні ВП № 44272087, яке приєднане до зведеного виконавчого провадження ВП № 50241212, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» суму боргу за Кредитним договором № 60407С32 від 27.06.2007 р., Кредитним договором № 60407С75 від 22.10.2007 р. та Кредитним договором № 60407С76 від 22.10.2007 р., в частині звернення стягнення на майно, а саме: будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами (реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 11789965), що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, на території Таїровської селищної ради, село Мізікевича, ж/м "Совіньйон", вулиця Середня, будинок 5, та на земельної ділянки, загальною площею 0,1505 га, кадастровий номер: 5123755800:02:008:0418, цільове призначення «будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», на якій розташований вказаний будинок, який є предметом іпотеки за борговим зобов’язанням з ОСОБА_1 перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за Кредитним договором № 60407С87 від 15.11.2007 р. та за Кредитним договором № 60408С73 від 02.09.2008 р., та на який звернуте стягнення на підставі Виконавчого напису № 5349, виданого 13.12.2013 року Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Згідно ст. 152 КАС України визначено вимоги яким має відповідати заява про забезпечення позову, зокрема, частиною четвертою цієї норми передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, положеннями частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання  заяви про забезпечення  позову судовий збір сплачується в розмірі 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", розмір мінімальної заробітної плати становить з 01.01.2018 року 1     762,00 грн.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Водночас, до заяви позивачем долучено квитанцію № 40850 від 26.10.2018 року про сплату судового збору у розмірі 528,50 грн. Проте, відповідно до довідки начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія) Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року, при внесенні до комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» даних щодо сплати судового збору у справі № 1340/5684/18, отримано інформацію, що «номер платіжного документа вже внесено до бази даних» у справі № 1340/5069/18 (головуючий суддя Лунь З.І.)

Як встановлено із відомостей комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 1340/5069/18 за позовом ОСОБА_5 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії (головуючий суддя Лунь З.І.).

Ухвалою суду від 02.11.2018 року позовну заяву, в адміністративна справа № 1340/5069/18, повернуто позивачу відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України.

Разом з тим, в адміністративна справа № 1340/5069/18, ухвалою суду від 02.11.2018 року позивачу повернуто заяву про забезпечення позову відповідно до ч.7 ст.154 КАС України. Також вказаною ухвалою повернуто з державного бюджету України на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 528,61 грн, відповідно до квитанції № 40850 від 26.10.2018 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Тож, повернення заяви про забезпечення позову з підстав, зазначених вище, не позбавляє позивача повторно звернутися до суду тою ж заявою про забезпечення позову на загальних підставах, проте це не звільняє його від обов’язку повторно сплатити судовий збір за подання такої заяви про забезпечення позову, відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, враховуючи наведені вище вимоги закону та виявлені обставини, долучену до заяви квитанцію № 40850 від 26.10.2018 року слід розцінювати як неналежний документ про сплату судового збору за подання цієї заяви, оскільки вона не містить доказів зарахування сплаченої суми судового збору у розмірі 528,60 грн до державного бюджету і є уже використаною в межах іншої справи, а тому така не приймається судом, як доказ сплати судового збору за звернення позивача до суду з означеним позовом.

Отже, відсутність відповідного документа про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з означеним позовом.

Відповідно до частини сьомої статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 154, 248  КАС України, суддя -

постановив:

1. Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову без розгляду.

Копію ухвали про повернення заяви без розгляду разом із заявою про забезпечення позову і усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений статтями 294, 295 КАС України.          

          Суддя                                                                                           Коморний О.І.