ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.11.2018Справа № 910/15938/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Перша будівельна корпорація» з часткою 37,50% статутного капіталу. Статутний капітал засновниками внесено шляхом передачі у власність ТОВ «Перша будівельна корпорація» нежитлового приміщення. Як стверджує позивач, з витягу ЄДР дізнався про рішення засновників, яке оформлене протоколом №6 від 05.10.2018 про внесення змін щодо припинення юридичної особи, позивач жодних дій щодо припинення ТОВ «Перша будівельна корпорація» не здійснював, протокол №6 від 05.10.2018 не підписував про збори учасників повідомлений не був, участі у зборах не приймав, а отже, прийняте рішення є грубим порушенням прав та законних інтересів позивача, як учасника товариства.

Одночасно з позовною заявою представником ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить:

- заборонити усім суб'єктам державної реєстрації (в тому числі, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, державним реєстраторам, уповноваженим особам суб'єктів державної реєстрації та будь-яким іншим особам, які виконують функції державного реєстратора відповідно до закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо проведення державної реєстрації припинення ТОВ «Перша будівельна корпорація».

Частиною 1 ст. 140 ГПК України, передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходами забезпечення позову є тимчасове обмеження прав особи тією мірою та таким чином, як це необхідно для збереження в період розгляду справи можливості безперешкодного виконання рішення суду в разі задоволенню позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, згідно зі статтями 73,74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначає, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Перша будівельна корпорація» з часткою 37,50% статутного капіталу. Статутний капітал засновниками внесено шляхом передачі у власність ТОВ «Перша будівельна корпорація» нежитлового приміщення. Як стверджує позивач, з витягу ЄДР дізнався про рішення засновників, яке оформлене протоколом №6 від 05.10.2018 про внесення змін щодо припинення юридичної особи, позивач жодних дій щодо припинення ТОВ «Перша будівельна корпорація» не здійснював, протокол №6 від 05.10.2018 не підписував про збори учасників повідомлений не був, участі у зборах не приймав, а отже, прийняте рішення є грубим порушенням прав та законних інтересів позивача, як учасника товариства. Також 04.10.2018 за день до прийняття оскаржуваного протоколу №6 від 05.10.2018, за актом приймання - передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Перша будівельна корпорація передала нерухоме майно до ТОВ «Солушенс енд Трейд ЛТД».

Згідно зі ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи зі змісту заяви, предмету позову, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 6 від 05.10.2018 та скасування реєстраційної дії, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Слід зазначити, ухвалою Господарського суду міста Києва 21.11.2018, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нежиле приміщення (в літ. А), загальною площею 930, 3 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1), тому на даний час відсутня реальна загроза щодо майнового стану ТОВ «Перша будівельна корпорація».

Подана заява ґрунтується на припущенні, що після спливу двомісячного строку для заявлення кредиторських вимог державному реєстратору будуть подані документи про проведення реєстраційних дій припинення ТОВ «Перша будівельна корпорація».

Наразі позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій з метою унеможливлення в майбутньому виконання судового рішення у даній справі.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136,137,140,234 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у визначеному розділом IV ГПК України порядку.

Суддя Н.І. Ягічева