справа № 2-466/10

РІШЕННЯ

іменем України

23 лютого 2010 року Ковпаківський районний суд м. Сум в особі судді Князєва В.Б., при секретарі Чайка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, -

встановив:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 28.12.2002 р. він уклав з онуком, ОСОБА_2, договір довічного утримання, згідно якого позивач передав у власність відповідача належну йому на праві приватної власності Ѕ частку квартири АДРЕСА_1. Відповідач проживає з ним в двокімнатній квартирі АДРЕСА_2 й за вищевказаним договором повинен був довічно та повністю утримувати його, а саме:  забезпечити його житлом шляхом збереження права безоплатного проживання у квартирі, забезпечувати щоденним калорійним харчуванням, придатним для носіння одягом та взуттям, здійснювати догляд та надавати необхідну допомогу. Надавати побутові послуги, забезпечувати належними лікувальними засобами, що підтверджується копією договору довічного утримання. На час укладання вказаного вище договору він відчував себе задовільно, відповідач жив з сім’єю на той час окремо від нього у м. Суми по вул. Над’ярній, вселився до нього лише у 2005 році. Протягом 7 років він не наполягав на тому, щоб відповідач чітко виконував умови договору довічного утримання у частині догляду за ним та у частині надання йому побутових послуг. Що стосується придбання ліків, сплати за квартиру, придбання їжі, одежі та взуття, то все це він робив та робить за власні кошти, що підтверджується копіями квитанцій про сплату за квартиру та комунальні послуги та зможуть підтвердити у суді свідки. Коли він хворіє та потребує сторонньої допомоги, то цю допомогу йому надають його діти, які живуть у м. Суми та постійно навідують його. Відповідач навпаки замість матеріальної допомоги йому постійно брав у нього гроші у борг, але ці борги досі не повернув. Відповідач веде себе у квартирі зухвало, ображає його, висловлює погрози, що зробить його життя незносним. З приводу неправомірних дій відповідача він 19.03.2009 року вже звернувся до Ковпаківського відділу міліції зі скаргою, що підтверджується копією скарги. Відповідач з ним не спілкується, перелічені вище умови договору довічного утримання не виконує й виконувати не збирається. Він є учасником Великої вітчизняної війни, має незадовільний стан здоров’я, а тому потребує постійної сторонньої допомоги. Відчуваючи себе самотнім та безпорадним, він звернувся до відповідача з приводу добровільного розірвання вказаного вище договору довічного утримання, на що останній не погодився. Таким чином, відповідач ніякої допомоги йому не надає, умов договору довічного утримання не виконує, а тому він вимушений звернутися до суду з цим позовом. Відповідач живе та зареєстрований разом з дружиною ОСОБА_4 та донькою Ярославою, ІНФОРМАЦІЯ_1, за його адресою, що підтверджується довідкою з місця проживання. Позивач вважає, що ОСОБА_2 фактично відмовився від виконання прийнятих на себе зобов’язань по договору довічного утримання. Позивач не має змоги сам придбавати собі продукти харчування, приготовляти собі їжу, слідкувати за порядком в квартирі, прати собі одежу. При укладанні договору довічного утримання він вважав, що при виникненні необхідності все це буде робити відповідач. ОСОБА_2 фактично нічого, що передбачено договором довічного утримання, для нього не робить.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з тих же підстав та просять суд  розірвати договір довічного утримання, укладений 28 грудня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 10673, та повернути у власність позивача Ѕ частку квартири АДРЕСА_1.

Відповідач та його представник з позовом не згодні та пояснили суду, що підстав для розірвання договору довічного утримання немає, оскільки ОСОБА_2  фактично виконує прийняті на себе зобов’язання по договору довічного утримання. Просять відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що 28.12.2002 р. ОСОБА_1 уклав з онуком, ОСОБА_2, договір довічного утримання, згідно якого позивач передав у власність відповідача належну йому на праві приватної власності Ѕ частку квартири АДРЕСА_1. Відповідач проживає з позивачем в двокімнатній квартирі АДРЕСА_2 й за вищевказаним договором повинен був довічно та повністю утримувати ОСОБА_1, а саме:  забезпечити його житлом шляхом збереження права безоплатного проживання у квартирі, забезпечувати щоденним калорійним харчуванням, придатним для носіння одягом та взуттям, здійснювати догляд та надавати необхідну допомогу. Надавати побутові послуги, забезпечувати належними лікувальними засобами, що підтверджується копією договору довічного утримання. На час укладання вказаного вище договору позивач відчував себе задовільно, відповідач жив з сім’єю на той час окремо від нього у м. Суми по вул. Над’ярній, вселився до нього лише у 2005 році. Протягом 7 років він не наполягав на тому, щоб відповідач чітко виконував умови договору довічного утримання у частині догляду за ним та у частині надання йому побутових послуг. Що стосується придбання ліків, сплати за квартиру, придбання їжі, одежі та взуття, то все це він робив та робить за власні кошти, що підтверджується копіями квитанцій про сплату за квартиру та комунальні послуги. Коли позивач хворіє та потребує сторонньої допомоги, то цю допомогу йому надають його діти, які живуть у м. Суми та постійно навідують його. Відповідач навпаки замість матеріальної допомоги йому постійно брав у нього гроші у борг, але ці борги досі не повернув. Відповідач з позивачем не спілкується, перелічені вище умови договору довічного утримання не виконує й виконувати не збирається. ОСОБА_1 є учасником Великої вітчизняної війни, має незадовільний стан здоров’я, а тому потребує постійної сторонньої допомоги. Відчуваючи себе самотнім та безпорадним, позивач звернувся до відповідача з приводу добровільного розірвання вказаного вище договору довічного утримання, на що останній не погодився. Таким чином, відповідач ніякої допомоги позивачеві не надає, умов договору довічного утримання не виконує. Відповідач живе та зареєстрований разом з дружиною ОСОБА_4 та донькою Ярославою, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_3. Позивач не має змоги сам придбавати собі продукти харчування, приготовляти собі їжу, слідкувати за порядком в квартирі, прати собі одежу. При укладанні договору довічного утримання він вважав, що при виникненні необхідності все це буде робити відповідач. ОСОБА_2 фактично нічого, що передбачено договором довічного утримання, для нього не робить.

 Вищезазначені обставини підтверджуються фотокопіями: договору довічного утримання, а. с. 8, посвідчення ветерана - учасника війни, а. с. 10, довідкою з місця проживання сторін, а. с. 11, квитанціями про сплату за квартиру та комунальні послуги, а також показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову. Суд вважає, що відповідач не виконує зобов’язання перед позивачем згідно договору довічного утримання від 28.12.2002 р.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 755, 756 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання задовольнити повністю.

Розірвати договір довічного утримання, укладений 28 грудня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 10673, та повернути у власність ОСОБА_1 Ѕ частку квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 130 грн. понесених позивачем судових витрат.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана заява про апеляційне оскарження до Ковпаківського районного суду м. Сум.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Ковпаківський районний суд м. Сум.

Суддя:                                                                                     В.Б. Князєв