Справа №1-133/ 10

                                                                          В И Р О К

                                                           І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 березня  2010 року                                                                  Знам'янський міськрайонний суд

                                                                                                      Кіровоградської області

в складі : головуючого судді                                                      Попової Н.І.

                при секретарі                                                                Бондар Г.В.

                 з участю прокурора                                                     Давидчука Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню

                                                   ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірменіна, громадянина України, безпартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого,маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого , -

                                                             за ч. 1 ст. 172  КК України, -

                                                        В  С  Т  А  Н  О  В И  В  :

    Підсудний манвелян Л.Р. скоїв інше грубе порушення законодавства про працю, за наступних обставин.

    Підсудний ОСОБА_1Р здійснював  підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку в магазині по  вул. Транспортній, 12 «а» в  м. Знам'янка Кіровоградської області  та в порушення п. 6 ч.1 ст.24, ст. 48 КЗпПУ, ч.2 ст. 30 Закону  України «Про оплату праці», п.2.14 Інструкції про порядок  ведення трудових книжок  працівників» затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58, використовував працю найманих працівників, а саме ОСОБА_2 з серпня 2009 року та ОСОБА_3 з червня 2009 року, які працюють реалізаторами продовольчих товарів у вказаному магазині і з якими мав усну домовленість без укладання з ними трудових договорів та оформлення трудових книжок, ведення табелю робочого часу, нарахування заробітної плати та обов'язкових  державних платежів, оплати лікарняних найманим працівникам, передбачених  трудовим законодавством України.

    При цьому ОСОБА_1, в порушення вимог ст. 23, 24 КЗпП України, п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», відповідні записи про роботу у трудові книжки не вносив.

    Використовуючи працю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, грубо порушуючи їх права, передбачені Конституцією та законами України, ОСОБА_1Р заробітну плату їм сплачував меншу мінімальної, встановлено законодавством, відрахування у відповідні фонди соціального страхування в повному обсязі не здійснював.

    Крім того, не  оформивши з вищевказаними громадянами трудові відносини у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 грубо порушив вимоги ст.ст. 43, 45, 46 Конституції України , якими передбачено право людини на належні, безпечні і здорові умови праці, право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної,

часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових  внесків громадян , підприємств, установ і організацій, ст.ст. 253-256 КЗпП України та ст.ст. 11, 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких він повинен сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування для фізичних  осіб, працю яких використовує на умовах трудового договору, що  є гарантією отримання працівником державного пенсійного забезпечення за віком.

    Будучи допитаним у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому діянні визнав повністю і пояснив суду, що він є приватним підприємцем і має у приватній власності магазин, розташований в м.Знам'янка по вул. Транспортній, 12»а», де здійснює торгівлю продовольчих товарів. В магазині працюють ОСОБА_3 і ОСОБА_2 по реалізації товарів, з якими він не укладав трудовий договір, трудових книжок він у них не брав і звісно ніяких записів в них не вносив, чим порушував трудове законодавство.

    Суд на підставі ч.3 ст. 299 КПК України з урахуванням думки учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і дійшов до висновку, що підсудний ОСОБА_1 винен в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України за ознаками інше грубе порушення законодавства про працю.

    Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного підсудним, що він вчинив умисний, закінчений      невеликої тяжкості злочин.

    Суд враховує особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, є приватним підприємцем.

    Пом'якшуючими вину підсудного обставинами суд вважає те, що він щиросердечно розкаюється в скоєному ним, раніше не судимий, на утримані має трьох неповнолітніх дітей.

    Обтяжуючих його вину обставин, судом по справі не встановлено.

    Керуючись ст.323-324 КПК України, суд, -

                                                                    З А С У Д И В :

    Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.

    Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Знам”янського міськрайонного суду                                                          Н.І. ПОПОВА