Справа № 2-А-1908/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2009 року суддя Лутугинського районного суду Луганської області Кулешова Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 д о управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
ВСТАНОВИВ:
12 травня 2009 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006 -2008 роках йому таке підвищення не виплачувалося. Вважав положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» такими, що не відповідають Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2008 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 і тому не можуть застосовуватись. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст..28 Закону України «Про загальнообов*язкове пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивач просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача по нарахуванню та виплаті допомоги як дитині війни, як такі , що суперечать Конституції України та Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2008 рік, зобов’язати відповідача нарахувати йому та виплатити не отриману допомогу за 2008 рік. Просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності. У запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач посилається на наступне. Згідно ст..28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Стаття 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, встановлених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 1 січня 2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп було визнано неконституційним зазначене внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Виплату надбавки дітям війни було врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 22 травня 2008 року, згідно якої надбавка виплачується в таких розмірах : з 22 травня-48 грн.10коп., з 1 липня – 48 грн.20 коп., з 1 жовтня – 49 грн.80 коп. Таким чином, законних підстав для виплати позивачу надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком немає.
1 червня 2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.3 ст.122 КАС України. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 124423 (а.с.6).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Саме у вказаному розмірі підвищено пенсію позивача з 01.01.2008 року. Вказаний факт сторонами не оспорюється та додаткового підтвердження не потребує.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії як дитини війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року ,а дії відповідача за вказаний період по відмові в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є неправомірними.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України , а у випадку часткового задоволення позову – відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 2,11, 17, 18, 87, 94,99, 102, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі по відмові в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни на підставі ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни згідно зі ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1,70 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: